"Посипати голову попелом": значення фразеологізму, історія його походження, вживання

Як відомо, деякі стійкі словосполучення містять в собі інформацію про різні народні традиції, які здійснювали або ж роблять по сьогоднішній день. До них відноситься вираз «посипати голову попелом». У цій статті ми розглянемо, що ж воно означає, як з`явилося, де, коли і навіщо його вживають у мові і чи можна підібрати до нього синонімічні фрази.

«Посипати голову попелом»: значення фразеологізму

Тлумачення виразу - сильно сумувати через що трапилася біди, втрати цінного. Ось що значить «посипати голову попелом». Цей вислів передає глибоку скорботу при втраті, біді. Наприклад, якщо відбулося якесь велике горе, будь то смерть близької людини або інша велика втрата.

дослівно стійкі вираження не варто сприймати. Щоб зрозуміти їх значення, необхідно розглядати етимологію фрази. З її допомогою вираз набуває сенсу і стає зрозумілим.

Історія походження даного фразеологізму

Щоб дізнатися, звідки в нашій мові з`явилася ця стійка фраза, необхідно відкрити Біблію. У ній ми дізнаємося про незвичайну традиції євреїв, яку вони здійснювали при смерті або іншому великому нещасті своїх близьких, а також при власних бідах. У такі моменти вони сипали на свою голову попіл або ж землю. Такий ритуал показував їх скорботу і відчай. Він був знаковим і містив в собі глибокий сенс.

Тепер, після ознайомлення з етимологією вираження «посипати голову попелом», значення фразеологізму здається нам цілком зрозумілим і зрозумілим.

Синоніми стійкою фрази

Розглянутий нами фразеологізм можна замінити різними дієсловами і виразами. Наприклад, вжити замість нього такі слова і поєднання: сумувати, сумувати, тужити, засмутитися. Або ж можна замінити іншим стійким виразом: «рвати на собі одяг». Його сенс такої ж, як у фрази «посипати голову попелом». Значення фразеологізму також висловлює крайню ступінь розпачу і скорботи. При цьому її походження також пов`язане з народною традицією. Тільки вона належить вже не євреям, а древнім грекам і слов`янам. Також її запозичили і деякі інші народи. В знак скорботи вони рвали на собі одяг.

Як не дивно, але така архаїчна традиція досі дотримується деякими народами. Варто також відзначити, що рвали не тільки одяг, але і волосся. Це виражало повне відчай. Не випадково є такий вислів, як «рвати на собі волосся». Воно теж є синонімічним фразеологізмом для розглянутої нами фрази.

вживання виразу

Навряд чи в сучасній розмовній мові ми можемо почути фразу «посипати голову попелом». Значення фразеологізму, навіть якщо і відомо комусь, мало хто зважаться вжити таке словосполучення. Воно може прикрасити їх мова і з таким же успіхом може поставити співрозмовника в незручне становище. Швидше за цей фразеологізм варто використовувати в ЗМІ і художній літературі.

Журналісти і письменники люблять вставляти в свої твори різні усталені звороти. Таким чином вони пожвавлюють свої роботи, роблять мову яскравіше, а опису - більш глибокими. Як приклад можна навести уривок з повісті письменника Юрія Нагібін «Встань і йди». «І те, що після арешту батька мене позбавили недільного рубля, було швидше ритуальним жестом, начебто посипання попелом голови, ніж необхідністю». Як ми бачимо, письменник використовував у своїй повісті розглядається нами вираз. Таким чином він зумів показати читачам, що жест був ритуальним, тобто він був хоч і не виправданий, але обов`язковий, немов традиція посипати голову попелом, як у стародавніх євреїв.