Походження, особливості вживання та значення фразеологізму "кінь не валявся"
Російська мова багатий стійкими виразами, походження яких залишається загадкою. Значення фразеологізму «кінь не валявся» не викликає сумнівів, тоді як історія його появи до сих пір залишається предметом палких дебатів лінгвістів. Які ж існують версії, що пояснюють виникнення цього обороту мови, який сенс в нього вкладається?
значення
Значення фразеологізму «кінь не валявся», як уже було сказано, секретом ні для кого не є. Цей мовний зворот приходить на допомогу людині, коли він хоче розповісти про справу, яку ще навіть не розпочато. Першими цей стійкий мовний зворот стали використовувати ще російські письменники, котрі творили свої твори в 17 столітті. Однак тільки в середині 19 століття вираз вкоренилося в літературній мові.
Значення фразеологізму «кінь не валявся» розшифровується Далем в його знаменитому словнику. Вчений визначає зміст мовного обороту як «справа і не розпочато». Лінгвісти вважають, що популярність вираження пов`язана з барвистим чином валяється на землі скакуна.
особливості вживання
Важливо не тільки те, що значить «ще кінь не валявся». Цікавими є й ситуації, в яких традиційно вживається цей мовний зворот, вкладений в нього сенс. Найчастіше вираз використовується людиною, яка хоче дорікнути людей в тому, що вони так і не знайшли час для важливої роботи. Наприклад, його може вимовити начальник, який обвинувачує підлеглого в тому, що він так і не приступив до виконання дорученої завдання.
Звичайно ж, мовний зворот використовується не тільки в момент докору, існують і інші ситуації, в яких його проголошення актуально. Скажімо, барвистий фразеологізм може промайнути в мові людини, що скаржиться іншим людям на майбутню йому складну роботу, за виконання якої йому ніяк не вдається взятися.
«Кінь не валявся»: звідки цей вислів взялося
Все вищенаписане ніяк не відповідає на питання про походження мовного обороту. Лінгвістами пропонується кілька версій, однак жодна з них так і не була визнана офіційною. Як найпопулярнішого пояснення фігурує таємничий селянський звичай. Вважається, що кілька століть тому було прийнято дозволити коні повалятися, а лише потім запрягати її. Прихильники версії стверджують, що це дозволяло виключити передчасну втому тварини.
Значення фразеологізму «кінь не валявся» цілком вписується в цю теорію, так як тварина падає на землю перед початком роботи. Проте істині вона не відповідає, так як перед тим як осідлати коня, конярі навпаки старанно чистять її. До того ж звір чи братиме лежаче положення, слідуючи бажанням свого власника.
Теорія Єжи Лісовського
Єжи Лісовський - один з тих філологів, яких вельми займає походження мовного обороту «кінь не валявся». Значення фразеологізму, якщо вірити вченому, дозволяє припустити, що під валянням мається на увазі вичищений скакуна. Вичищений (кастрація) коня дозволяє перетворити його в неагресивна тварина, слухняне волі господаря.
Причому тут «валяння»? Кастрація коней традиційно була обов`язком сільських ветеринарів, які не отримували спеціальної освіти, які перед цією процедурою валили їх на землю, обов`язково пов`язуючи ноги. Однак приймати цю фантастичну версію всерйоз колеги Єжи Лісовського відмовляються хоча б тому, що операція проводилася лише один раз, а не мала постійний характер. Отже, навряд чи її можна пов`язати з все ще не початим справою. Більш того, проходило деякий час перед тим, як новоспечений мерин повертався до виконання своїх обов`язків, відразу після операції кінь не можна було використовувати як тяглову силу.
гіпотеза Мокієнко
Колега Лісовського Мокієнко і зовсім пов`язує з магічним ритуалом історію вираження «кінь не валявся». Значення фразеологізму дозволяє використовувати його при описі будь-якого не розпочато справи, тоді як Мокієнко посилається на ритуал, який мав місце лише при відзначенні Юр`єва дня.
У чому суть ритуалу? Коли наставав ранок сумнозвісного Юр`єва дня, власники коней дозволяли їм досхочу побігати в траві. Вважалося, що викупалися в росі кобила знаходить небачену силу, стає набагато більш працездатною. Противники теорії, як і у випадку з версією Лісовського, заперечують, що тварини не підкорятимуться волі господарів, а Юра мав місце лише раз на рік.
Коні і валянки
Ні для кого не секрет, що на Русі ніколи не бракувало таких виробах, як валянки. Наталя Мушкатерова - історик, який вважає, що це взуття нерозривними нитками пов`язана зі стійким оборотом «кінь не валявся». Значення і походження фразеологізму дійсно мають відношення до валянків?
Прихильники теорії, доводять її право на існування, стверджують, що валяння валянка традиційно починалося з кону (шкарпетки), а не з таких частин, як халяву або п`ята. Насправді кожен виріб ось вже не перше століття валяється цілком, отже правдивість версії вельми сумнівна.
Далеко до світанку
Язичники, які вклонялися величезній кількості богів, колись практикували досить дивний звичай. Якщо власник коня вмирав, кобилу зводили на похоронне багаття разом з його тілом. Само собою, коня було прийнято перед цим забити. Зрозуміло, такий ритуал не міг не викликати підозрілого ставлення до коням у представників людського роду. Тварина сприймалося язичниками як своєрідний провідник на той світ, йому навіть нерідко приписувалися демонічні риси. Тоді як купання в росі сприймалося як очищення, яке робить кінь не представляє небезпеки для людей, проганяє демонів.
Ритуал традиційно проводився рано вранці, задовго до настання світанку. З цим часом безпосередньо пов`язано значення фразеологізму «кінь ще не валявся». Спочатку в нього вкладався сенс «далеко до світанку», але поступово мовний зворот стали вживати скаржачись на роботу, яка ще не розпочато.
Цікаві факти
Що ще можна згадати про фразеологізми «кінь не валявся», звідки цей вислів прийшло в нашу мову, адже колись його не використали? Не виключено, що барвистий мовний зворот був запозичений мешканцями Русі у своїх найближчих сусідів. Наприклад, українці використовують схоже усталений вираз, яке в їх інтерпретації звучить як «кіт ще не одружився». Не залишаються осторонь і білоруси, які говорять «кіт кішку не валявся». Тоді як фразеологізм поляків звучить як «все ще в лісі».
Стійкі вирази, схожі за змістом, присутні і в російській мові. Наприклад, замість згадки тваринного, який не встиг повалятися на землі, людина може вимовити мовний зворот «а віз і нині там».
