Матрична структура управління: переваги і недоліки
матрична структура управління вважається однією з найскладніших структур адаптивного типу. Спочатку її розробили для космічної сфери, але пізніше вона стала активно використовуватися в електронній промисловості і в області високих технологій. З`явилася необхідність у швидкому проведенні технологічних змін, і при цьому щоб можливості кваліфікованої робочої сили були використані по максимуму. Все це стимулювало виникнення такої управлінської структури.
Матрична організаційна структура управління створюється шляхом суміщення лінійної і програмно-цифровий технологій. Згідно з першою системою (по вертикалі) ведеться управління конкретними одиничними сферами організаційної діяльності. Що стосується програмно-цільовий форми (по горизонталі), її використовують для здійснення контролю над виробництвом, постачанням та іншими областями.
Масштаби використання подібної структури досить великі, що свідчить про її високу ефективність, навіть незважаючи на те, що система подвійного підпорядкування часом сприяє виникненню проблем з управлінням персоналом.
Матрична структура управління може бути двох типів. У першому з них керівник проекту підтримує зв`язок з двома групами співробітників. Перш за все, це ті члени проектної групи, які входять в її склад на постійній основі. Крім них, здійснюється зв`язок з тими підлеглими, які належать до всіх інших функціональних підрозділах, що підкоряється йому тимчасово.
Що стосується другого виду, то в цьому випадку тимчасово в підпорядкування керівника входять тільки ті виконавці, які входять в необхідні структурні відділи.
Керівник проекту в матричної структурі відповідає за об`єднання всіх ресурсів і видів діяльності, які мають відношення до реалізації здійснюваної програми. Щоб йому вдалося досягти поставленої мети, всі матеріальні та фінансові кошти надходять в його повне розпорядження. Керівник має право виділяти ті завдання, які необхідно виконати в першу чергу, а також визначати терміни їх виконання.
Матрична структура управління володіє такими перевагами:
Одночасне використання декількох видів діяльності в рамках здійснюваних програм.
Отримання якісного результату по багатьох проектах і програмах.
Залучення до справи з метою реалізації конкретних цілей більшого числа керівників і фахівців усіх рівнів.
Подолання перешкод, які створюються в самій організації. При цьому розвиток функціональної спеціалізації не страждає.
Зменшення навантаження на керівника вищого рівня за рахунок перерозподілу певної частини повноважень на керівників середніх рівнів.
Справа в тому, що, не дивлячись на ті переваги, якими володіє матрична система управління, до її використання багато практики ставляться вельми скептично. Теоретична база цієї системи побудована таким чином, що втілення її на практиці стає часом досить проблематичним.
Існує і чималий перелік недоліків, якими володіє така структура:
Для того щоб її втілити в життя, необхідно підготувати співробітників, що займає досить багато часу.
Структура є дуже громіздкою і складною, що тягне за собою проблеми не тільки з її впровадженням, а й з експлуатацією.
В рамках системи немає чіткого розподілу прав кожного учасника, тому спостерігається тенденція до анархії.
З`являються труднощі з використанням перспективних співробітників в даній компанії.
У кризовий час матрична структура управління має низьким ступенем ефективності.
Дуже часто починається боротьба за владу в рамках впровадження цієї системи, тому що керуються повноваження чітко не розподілені.
