Значення фразеологізму "покласти зуби на полицю" в російській мові
Російська мова не даремно був названий класиком «великим, могутнім і правдивим»: він здатний експресивно, образними засобами, влучно висловити деякий стан або ситуацію.
Використання фразеологізмів, прислів`їв та приказок, ідіом і крилатих виразів робить мову яскравіше, лаконічніше і часом позбавляє від непотрібних розлогих роз`яснень. Нижче буде розглянуто значення фразеологізму «покласти зуби на полицю».
Звідки ростуть зуби
Історія мови здатна допомогти розібратися, що означає вислів «класти зуби на полицю». Насправді це приказка, тобто фольклорний жанр. А значить, вираз вийшло з народного середовища, витоки його сенсу можна знайти в простому побуті.
Приказка покликана відображати деякий явище життя. «Відчувати гостру потребу, голодувати, обмежувати себе в усьому» - таке значення фразеологізму «покласти зуби на полицю». Яким же чином радить народна мудрість класти зуби?
Зуби в народному праці
Існує два варіанти трактування значення слова «зуби» в приказці. Перший - народний. «Зубами» називалися знаряддя для прядіння. Раз лежать на полиці - роботи немає, а без роботи і достатку немає.
У російській мові є ще одна жартівлива прислів`я, аналогічна за своєю тематикою: «Жди толку, поклавши зуби на полицю». В даному випадку рада слід вислухати і вчинити навпаки. Синонимична за змістом буде прислів`я про рибку, яку без праці не витягнути зі ставка. Тим самим видно характерна особливість таких фразеологізмів в російській мові: голод характеризується лінню, не роботою.
походження слова
Якщо ж ще поглянути на етимологію слова «зуб», то буде ясно, що це не тільки кісткове утворення в роті, але також поверхню з гострими краями. А значить, значення фразеологізму «покласти зуби на полицю» можна розширити іншими знаряддями праці: зуби є у пилки, у грабель, у сохи. Підійде за змістом будь-яка праця, адже здавна вважалося, що «благо людей в житті, а життя у праці».
кровожерливий мову
Влучне народне вираз здатне перерости породила його середовище і увійти в мова більшого числа носіїв певної культури. Проникаючи в літературну мову, фразеологічний зворот може бути зрозумілий інтуїтивно, без чіткого усвідомлення його лексичних одиниць. Навряд чи багато хто зараз зрозуміють, з яким носом можна залишитися, але значення приказки зрозуміло всім: так говорять про невдачу в затії. Однак в старовину носом називали підношення - його підносили чиновнику. Воно могло бути як в грошовому еквіваленті, так і в формі натурального продукту. Якщо чиновник не приймав підношення, то прохач «залишався з носом» - він не отримував бажаного.
Інша ситуація сталася з приказкою «покласти зуби на полицю». Значення фразеологізму набуло в літературній мові нову внутрішню форму, не втративши при цьому розуміння значення лексичних одиниць. Зуби втратили прямий зв`язок з працею і стали розумітися в звичному сенсі: приказка пропонує в буквальному сенсі витягти зуби як вставну щелепу і покласти на полицю за непотрібністю. Приказка набуває відтінок чорного гумору, однак правдивого: навіщо зуби, раз жувати нічого. Тим більше, лежачи на полиці, вони не сточатся, а доживуть до кращих часів.
Семантичне поле приказки
І хоча зуби в приказці змінили своє значення, фразеологізм залишився в семантичному полі понять голоду та бідності. Пригадується церковна миша: гризуна помістили в самий голодний з можливих приміщень, а головне його знаряддя боротьби з голодом - зуби. Та й в холодильнику знову ж миша від голоду може повіситися.
Значення фразеологізму «покласти зуби на полицю» влучно і образно відображає реалії людського дійсності. Актуальність і універсальність описуваного приказкою явища зробили її зрозумілою всім носіям культури, хоча початкове значення лексем фразеологізму застаріло і практично забуте.
