Діагноз психологічний: опис і з`ясування суті

Відео: Старі Діти Моя Жахлива Історія

Діагноз психологічний є результат діяльності фахівця, в ході якої були виявлені особливості особистості, їх нинішній стан, а також прогнози подальших можливих перетворень.

Відео: Robert Wright: The evolution of compassion

визначення поняття

Таке поняття, як "діагноз", Використовується досить широко не тільки в медицині, але і в інших наукових сферах. Дослівно воно перекладається як "розпізнавання". Що стосується такого терміна, як "діагноз психологічний", То під ним розуміють виявлення проблем особистісного характеру, а також їх явних і прихованих причин. При цьому мова може йти не тільки про відхилення або патологіях, а й про нормальних станах, які також потребують дослідження.

Постановка психологічного діагнозу може здійснюватися за чотирма основними напрямками, які свого часу виділив відомий вчений Рейковіч:

• вивчення, аналіз і складання характеристики поведінкової діяльності;
• дослідження психічних процесів, які відповідають за регулювання діяльності людини;
• діагностика механізмів протікання нервових реакцій;
• вивчення умов формування психологічних характеристик індивіда.

Варто відзначити, що в психології слово "діагноз" використовується не так часто, як в інших областях медицини. Це пов`язано з тим, що емоційний стан людини досить нестабільно і не завжди піддається досконалому вивченню. Саме тому психологічний діагноз часто носить приблизний, описовий характер.

Якщо говорити про розгорнутому психологічному діагнозі, то він передбачає наступні моменти:

• первинне вивчення загального стану індивіда і рівня його розвитку;
• вивчення особистості на предмет збалансованості, а також виявлення психологічних особливостей;
• пошук проблем (не тільки усвідомлюваних самим пацієнтом, а й прихованих);
• визначення ставлення особистості до виявлених проблем;
• психологічна корекція з урахуванням наявності або відсутності у пацієнта вираженого адаптивного потенціалу.

Основні помилки психологічної діагностики

Проблема психологічного діагнозу полягає в тому, що встановити його досить складно. Фахівці досить часто допускають такі помилки:

• неуважне або спотворене спостереження, в результаті якого можуть бути невірно витлумачені риси характеру і форма їх прояву;
• помилки реєстрації даних, найчастіше вони пов`язані з упередженим ставленням до пацієнта або ж з суб`єктивною оцінкою термінів;
• інструментальні помилки пояснюються недоліком навичок в роботі з технічними пристосуваннями, а також невмінням правильно інтерпретувати отримані дані;
• постановка остаточного діагнозу на підставі першого враження без проведення додаткових досліджень;
• помилка атрибуції полягає в тому, що фахівець може приписати випробуваному ті риси характеру, які насправді не властиві йому;
• встановлення помилкових причин відхилення від нормального стану;
• прагнення скрізь використовувати напрацьовані гіпотези, не бажаючи працювати над пошуком нових рішень;
• занадто обережна формулювання діагнозу.

Етапи діяльності психолога

Робота психолога з пацієнтом включає в себе наступні основні етапи:

• попередня підготовка включає в себе встановлення контактів між хворим і лікарем, а також підбір методики роботи;
• встановлення контакту з пацієнтом, а також мотивування його до співпраці (ця мета досягається шляхом створення доброзичливою і довірчої атмосфери);
• збір даних про стан хворого шляхом використання різних методик психологічної діагностики;
• обробка отриманих даних з подальшою формулюванням діагнозу і складанням прогнозу подальшого розвитку стану хворого;
• розробка рекомендацій для нормалізації стану пацієнта;
• оформлення медичного висновку у встановленій формі.

психологічне висновок

Психологічний діагноз, психологічний висновок - це схожі поняття, які, тим не менш, не можна ототожнювати. Перший термін досить розмитий і не так часто використовується на практиці. Якщо ж говорити про психологічний укладанні, то воно складається в формалізованому вигляді і може бути первинним, а також уточненими (підсумковим).

Варто зазначити, що поділ висновків на первинні та уточнення є досить умовним. У психологічній практиці часто виникає необхідність в повторних дослідженнях. Саме тому підсумковий висновок може перейти в розряд первинного. Це пов`язано з тим, що психологічний і емоційний стан індивіда схильне постійних коливань і є досить нестабільним.

Цілком припустимо писати психологічний висновок у вільній формі, але якщо говорити про загальноприйнятій практиці, то воно повинно мати приблизно такий вигляд:

• Загальна частина:

• дані про пацієнта;
• скарги хворого або осіб, що супроводжують його;
• дані анамнезу;
• опис специфічних особливостей зовнішності і поведінки;
• виявлення ступеня сформованості регуляторних функцій;
• розвиток когнітивних характеристик;
• емоційно-особистісні проблеми і особливості міжособистісного спілкування.

Принципи психологічного ув`язнення

Психологічні укладення встановлюються на основі наступних принципів:

• документ не має стандартної форми написання, а тому складається відповідно до власних теоретичними і практичними знаннями діагноста;
• основним з пунктів укладення є формулювання мети, з якою проводилося дослідження;
• щоб психологічний висновок мав практичну значимість, в ньому неодмінно повинні бути відображені відмітні властивості особистості, які можуть вважатися відхиленням від нормального стану;
• має бути присутня орієнтування на конкретні дії, які несуть в собі коригувальну функцію;
• до висновку повинні додаватися вичерпні дані про проведені дослідження (бланки опитувань та інше);
• опису повинні бути чіткими і об`єктивними.

Психологічний діагноз і його види

Варто відзначити, що різні фахівці і використовують різні методи роботи з пацієнтами. У зв`язку з цим великий інтерес представляє вивчення таких питань, як психологічний діагноз і його види. Основними вважаються такі:

Відео: Norman Spack: How I help transgender teens become who they want to be

• Діагноз, заснований на констатації факту наявності тієї чи іншої ознаки. При цьому психологічні характеристики пацієнта оцінюються, виходячи із заданого критерію, який вважається нормою.
• Визначення ступеня вираженості тих чи інших характеристик. Досить часто застосовується при дослідженні групи осіб на предмет наявності тих чи інших характеристик.

Області застосування результатів досліджень

Психологічний діагноз може знайти своє застосування в наступних областях діяльності людини:

• оптимізація навчальних і виховних процесів;
• робота в області професійного навчання та профорієнтації;
• психотерапевтична робота, яка спрямована на усунення відхилень від нормального стану;
• судова практика (в залежності від висновку спеціаліста може визначатися міра покарання).

Основні способи постановки діагнозу

Можна виділити наступні основні методи психологічного діагнозу:

• рисунковий метод - на основі зображення, накресленого випробуваним, робляться висновки про стан її здоров`я
• метод опитування - спеціальні бланки, після заповнення яких психолог може поставити відповідний діагноз;
• соціометричний метод використовується з метою виявлення закономірностей відносин в групі людей;
• біографічний метод має на увазі вивчення психології людини на основі опису його життя і реконструкції окремих ключових етапів;
• генетичний метод - це постановка діагнозу на підставі дослідження історій хвороб найближчих родичів пацієнта;
• блізнецовий метод спрямований на те, щоб з`ясувати природу психологічних характеристик людини (є вони вродженими або ж придбаними в результаті впливу зовнішніх факторів);
• математичні методи дозволяють обґрунтувати й уточнити висунуту гіпотезу.

Психологічний діагноз по Виготському

Одним з найбільш видатних діячів в області психології вважається Л. С. Виготський. Він приділяв особливу увагу таким поняттям, як "психологічний діагноз" і "психологічний прогноз". Виходячи з його точки зору, їх зміст збігається. Проте, щоб скласти прогноз, необхідно вивчити не тільки сьогодення, а й минуле стан пацієнта, що дозволить сформувати більш-менш точну картину подальшого розвитку ситуації.

Відповідно до теорії Виготського, можна виділити наступні основні рівні психологічного діагнозу:

• емпіричний - констатація симптомів, на підставі яких робиться висновок;
• етіологічний - полягає у виявленні причин виникнення того чи іншого стану;
• типологічний - це найвищий рівень діагностики, який має на меті визначення місця виявлених відхилень в загальній психологічній картині особистості.

Досягненням Виготського варто вважати і введення такого терміна, як "соціальна ситуація розвитку". Це система відносин, яка встановлюється між особистістю і навколишнім середовищем.

Поширені дитячі діагнози

Можна виділити наступні часті психологічні діагнози дітей:

• Розлади прихильності - це страх розлуки як з близькими людьми, так і з дорогими речами. Причиною може послужити недавня втрата або ж різка зміна обстановки. Виявляється в стані постійної тривоги і замкнутості.
• Дізраптівние розлади поведінки, які мають на увазі надмірну активність і імпульсивність. Діти з подібним діагнозом часто досить запальні і вперті, а також чутливі. При цьому вони прагнуть командувати оточуючими і відрізняються надмірним прагненням отримати бажану річ.
• Комунікативні розлади проявляються в утрудненому вербальному або невербальному вираженні своїх думок. Такі діти досить часто характеризуються сповільненою або невиразною мовою, а також заїканням.
• Розлади розвитку супроводжуються неконтрольованою поведінкою. Такі діти можуть бути буйними і агресивними, а також раптово відчувати напади гніву. Подібні розлади супроводжуються порушеннями соціальних і комунікативних навичок.
• Фізіологічні розлади мають на увазі порушення в системі харчування, а також справляння природних потреб. Вони можуть бути викликані сильними стресами або переляком.
• Розлади настрою проявляються у вигляді пригніченості і апатичності. Також сюди відносять і біполярні розлади, які супроводжуються маніакальними нападами, надмірним роздратуванням і збудженням.
• Розлади моторних знаків супроводжуються затримками в фізичному розвитку. Найчастіше такі діти незграбні, довго вчаться елементарним прийомам (наприклад, застібання гудзиків і так далі).
• Тікозние розлади нерідко мають спадковий характер або ж можуть виникнути в результаті сильного стресу. Це мимовільні і неритмічні рухи різними частинами тіла. Найчастіше при нормальній обстановці подібні проблеми проходять самостійно приблизно до 7 років.

Принципи постановки психологічних діагнозів

Результатом роботи фахівця з пацієнтом є психологічний діагноз. Психодіагностики відомі наступні основні принципи:

• комплексний підхід має на увазі цілісне дослідження таких базових сфер, як особистість, поведінка і інтелект;
• єдність діагностики і корекції;
• цілісне вивчення психічних характеристик (під час дослідження має бути здійснене виявлення всіх сфер психіки);
• особистісний підхід має на увазі облік індивідуальних характеристик при постановці діагнозу і призначення лікування;
• діяльнісний підхід полягає в тому, що робота з пацієнтом повинна здійснюватися в контексті його сфери діяльності;
• принцип динамічності полягає в тому, щоб вивчати не тільки актуальні характеристики, але і можливості подальшого їх розвитку;
• поєднання індивідуального і колегіального обстеження складається в можливості залучення сторонніх фахівців до встановлення діагнозу та лікування.

Рекомендації по роботі з пацієнтами

Психологічний діагноз - це складна категорія, а тому фахівці повинні керуватися деякими правилами, взаємодіючи з клієнтами:

• виробляючи рекомендації для хворого, варто пропонувати йому кілька альтернативних варіантів вирішення проблеми, щоб він мав можливість вибору в залежності від зовнішніх обставин;
• психолог не повинен обмежуватися виключно роздачею рекомендацій, а давати суб`єктивну оцінку кожному з рад;
• не варто нав`язувати хворому спосіб поведінки, до якого схиляється психолог, - пацієнт повинен мати можливість самостійного вибору;
• психологічна консультація не повинна приводити пацієнта в залежність від лікаря (за її підсумками хворий повинен отримати навички самостійної психокорекції);
• клієнт завжди повинен мати можливість повторно звернутися до фахівця, якщо він не може самостійно впоратися з проблемою;
• психолог не повинен завершувати роботу з пацієнтом до тих пір, поки не переконається в тому, що той правильно зрозумів рекомендації і готовий до самостійної діяльності.

висновки

Поняття психологічного діагнозу має на увазі результат діяльності фахівця, яка була спрямована на виявлення відхилень у розвитку особистості, вироблення рекомендацій і прогнозування майбутнього стану. Мається на увазі вміння розпізнати проблеми особистісного характеру, а також причини їх виникнення та інші суттєві моменти. Якщо говорити про напрямки діагностики, то вона може полягати у вивченні поведінкової діяльності, а також психологічних процесів, які регулюють її. Увага приділяється механізмам, які відповідають за перебіг нервових реакцій, і умов, в яких формується психологічний портрет.

Варто відзначити, що на даний момент держава приділяє величезну увагу такому питанню, як психологічний діагноз і його види. Контрольна функція полягає в тому, щоб не допустити поширених помилок, які часто допускають фахівці. Так, мова може йти в першу чергу про неуважності до пацієнта, адже психологи нерідко покладаються на свій попередній досвід. Також варто відзначити ризик необ`єктивного ставлення до пацієнта. Поширена помилка - це постановка діагнозу на підставі першого враження без проведення більш глибокого аналізу. Також варто відзначити ймовірність використання шаблонних теоретичних ситуацій без урахування індивідуальних особливостей особистості.

Таке поняття, як "діагноз", Не таке поширене в психології, як "висновок". Незважаючи на те що воно не має встановленої форми, існує загальноприйнята схема його складання. Так, в загальній частині містяться основні дані про пацієнта, а також скарги від нього (або ж від супроводжуючих осіб). Тут же повинні бути сформульовані особливості зовнішності і поведінки пацієнта, які мають значення для постановки психологічного діагнозу, а також виявлені проблеми. У спеціальній частині міститься не тільки формулювання висновків, але також загальні рекомендації щодо вирішення проблеми і прогноз подальшого розвитку подій.

Чималий внесок в теорію і практику психології зробив вчений Л. С. Виготський. Він прийшов до висновку, що поняття прогнозу і діагнозу мають приблизно однакову спрямованість. Проте друге є більш широким і складним, адже вона має на увазі вивчення не тільки минулого і сьогодення, а й перспективного стану. Виготський виділяв три рівні психологічного діагнозу. Емпіричний є найбільш простим і має на увазі лише констатацію явних і прихованих симптомів. Якщо говорити про тісне взуття рівні, то він є більш складним з огляду на необхідність пошуку і аналізу причин відхилення. Найрідше зустрічається типологічний рівень, на якому здійснюється встановлення місця наявних відхилень в загальній картині особистості.