Цінова дискримінація та її види
Цінова дискримінація є особливою кампанію зі збуту продукції великої групи споживачів, грунтуючись на їх персональних можливості. Найчастіше вона використовується в умовах недосконалої конкуренції і передбачає продаж конкретного товару за різними цінами.
Дана концепція була розроблена французьким економічним діячем Дюпюї. Він ще в 19 столітті чітко розмежував населення на три основні категорії: бідні, багаті і заможні. Таким чином, він вирішив наочно продемонструвати, що люди мають різними можливостями, відповідно продукція по занадто завищеними цінами не під силу бідної категорії громадян. Але так як кожен ремісник і будь-яке підприємство прагне до максимізації прибутку, необхідно вдатися до гнучкої системи ціноутворення.
У сучасних ринкових відносинах цінова дискримінація дозволяє організаціям значно збільшити число покупців і тим самим підвищити рівень життя населення. Наприклад, певна категорія громадян не може придбати даний товар за встановленою ціною, але не проти його покупки за заниженою вартістю. Виходить, що підприємство покриває витрати на виробництво і отримує мінімальний відсоток прибутку, але при цьому якісно збільшує об`єм продажу.
Звичайно, далеко не всі підприємства мають можливість так легко регулювати цінову політику на ринку. Як правило, запропонований метод прийнятний для тих фірм, які встигли зайняти міцні позиції на ринку і можуть впливати на ринкову кон`юнктуру. Цінова дискримінація вимагає додаткових витрат на вивчення ринку, споживчої аудиторії та можливостей самої компанії. Тобто перш ніж диференціювати ціни на товар, необхідно провести глибоке маркетингове дослідження і все ретельно спланувати.
Цінова дискримінація та її види.
Вчені поділяють дане поняття на три основних типи:
- першого роду;
- другого;
- третього.
Цінова дискримінація першого роду є скоріше теоретичним видом, так як на практиці практично не застосовується. Вона базується на бажанні продавця, тобто він самостійно визначає, за яку ціну реалізувати товар конкретного користувача. Існує кілька східних ринків, де ще можна зустріти настільки вільні стосунки. У загальному вигляді за таким принципом діють консультанти дорогих магазинів, приватні репетитори.
Найбільш часто застосовується дискримінація другого роду. В даному випадку встановлення ціни напряму залежить від обсягу закупівель. Яскравим прикладом може служити вартість товару при покупці оптом і в роздріб, адже різниця цих величин істотна.
Цінова дискримінація третього роду заснована на диференціації цін залежно від соціальної категорії. Численні магазини і фірми розробляють і випускають різні дисконтні карти, проводять акції і розпродажі. Наприклад, в кінотеатрах виділяють спеціальний той день, коли студенти можуть придбати квиток із суттєвою знижкою.
Досвідчені маркетологи умовно диференціюють покупців на потенційних і істотних. Дане поняття особливо гостро проявляється при виробництві дорогих товарів або послуг таких, як інформаційні технології. Звичайно, придбання масштабної технологічної системи є досить витратним і розраховане на довгострокове застосування. Однак поступ не стоїть на місці, різні відновлення з`являються із завидною регулярністю. Великі компанії дозволяють собі завищувати ціни на оновлення системи, а за рахунок цього знижувати їх для нових покупців.
Отже, цінова дискримінація - це потужний інструмент, що дозволяє підвищити показники ефективності роботи підприємства. Крім того, варто відзначити поліпшення добробуту населення.
