Анісімова ольга викторовна, російська біатлоністка: біографія, спортивна кар`єра

Рідко трапляється, що спортсмена протягом усього його спортивної кар`єри чекають тільки перемоги. Найчастіше спорт представляє з себе складний набір, в якому тісно переплетені радість від перемог, вдалих виступів та гірке розчарування від невдач, від неможливості реалізувати свої спортивні амбіції. Героїня цього нарису, Анісімова Ольга Вікторівна, свого першого успіху на високому рівні чекала довгих двадцять років. Через що довелося пройти спортсменці за ці роки, знає тільки вона одна…

дитинство

Народилася Анісімова Ольга в невеликому містечку Балаково, який знаходиться в Саратовській області. Сталося це 29 січня 1972 року. Звичайна робоча сім`я, невелике провінційне містечко - вирватися у великий спорт спочатку шансів дуже мало. Але якщо доля тобі дає цей шанс, то потрібно зробити все від тебе залежне, щоб не упустити його. Анісімова Ольга росла спортивної дівчинкою, це відзначали і вчителі фізичної культури, і її тренер з лижного спорту. Однак домогтися чогось більшого в рідному Балаково не представлялося можливим. Потрібно було рости далі, а для цього слід було переїхати в інше місце, де буде більше можливостей рости в професійному плані. І в 1987 році Анісімова Ольга вирішується на цей крок.

Ленінград

Після закінчення 9-ти класів загальноосвітньої школи в рідному Балаково перед Ольгою гостро постало питання про отримання подальшої освіти. На той момент дівчина вже не бачила себе поза спортом. Вибір припав на Ленінградське училище спортивного резерву. Саме туди і поїхала вступати п`ятнадцятирічна Анісімова Ольга. Надійшла дівчина без особливих проблем, незважаючи на те, що конкурс в престижний спортивний заклад був досить серйозним. Навчання давалося легко, спортивні тренування приносили радість. Чи не змусили себе довго чекати і перші успіхи, вже на другому курсі Ольга потрапила до складу юніорської збірної Радянського Союзу з такого чудового виду спорту, як біатлон (жінки).

перші медалі

Перший серйозний успіх на міжнародних змаганнях прийшов до Ольги в 1989 році. Виступаючи на юніорському чемпіонаті світу в складі збірної СРСР, російська біатлоністка Ольга Анісімова стала справжнім героєм. На своєму дебютному першості світу спортсменка завоювала дві золоті і дві срібні медалі. У біатлонному світі всерйоз заговорили про появу нової зірки з СРСР. Незважаючи на такий юний для цього виду спорту вік (на той момент Ользі Анісімовій виповнилося лише 17 років), вона прекрасно поєднувала в собі дві основні якості: біг і стрілянину. Здавалося б, ще трохи, і наша збірна (біатлон (жінки)) отримає на довгі роки прекрасну спортсменку. Однак все виявилося набагато складніше.

Народження дитини

У 1991 році Ольга Анісімова вийшла заміж, а ще через рік в родині молодого подружжя з`явився син, Віталій. На кілька років про біатлоні довелося забути. Повернення у великий спорт проходило дуже важко, позначалася втрата самих визначають, в спортивному плані, років. Відновлювати колишню форму було неймовірно важко, буквально крок за кроком просуваючись до наміченої мети. До того ж виникли проблеми фінансового плану, на дворі стояли 90-е, грошових коштів в спорті було неймовірно мало. Положення Ольги Анісімовій було практично безвихідним: відсутність житла, крихітна стипендія. До того ж підходив час віддавати сина в школу. Російська біатлоністка Ольга Анісімова приймає рішення покинути Санкт-Петербург і спробувати щастя на новому місці. За весь час, проведений в цьому місті, спортсменка лише кілька разів виступала на етапах кубка світу. Кращий результат, показаний Ольгою - 10-е місце в індивідуальній гонці в Естерсунді. Потрібно було щось змінювати…

Відео: В Омськ прилетіла срібний призер XXII зимових Олімпійських ігор Сочі-2014 Яна Романова

Переїзд в Ханти-Мансійськ

Тюменська область завжди була вотчиною вітчизняних біатлоністів. У Ханти-Мансійську перебувала одна з кращих в Росії біатлонних баз. Особистим тренером Ольги Анісімовій став досить відомий тренер Валерій Захаров. Крок за кроком спортсменка поступово відновлювала свої спортивні кондиції. Але пробитися в основну збірну Росії було неймовірно важко. І тоді Валерій Захаров порадив Ользі пробиватися в основну команду через участь в Кубку Європи. Незважаючи на звучну назву, він являв собою другий ешелон біатлонної еліти. Здебільшого там виступали молоді біатлоністки, що не проходять в основні склади своїх збірних. Поступово Ольга почала замислюватися про завершення спортивної кар`єри. У цей час паралельно із заняттями біатлоном жінка отримувала вищу освіту, заочно навчаючись на економічному факультеті.

Мінськ-2004

Поступово, через старти на кубку Європи, Ольга Анісімова наближалася до своєї оптимальної форми. Пішли перемоги в індивідуальних гонках, призові місця. Незважаючи на серйозний, по біатлонним мірками, вік, Ольга знову почала розглядатися як кандидат на потрапляння в основну національну збірну. Перший крок до цього був зроблений в 2004 році в Білорусі. У Мінську проходив черговий чемпіонат Європи з біатлону, і Ольга Анісімова потрапила до складу збірної Росії. Тріумфальної для нашої жіночої команди стала естафета 4x6 км. Ольга стартувала на першому етапі. Прекрасно відстрілявши лежання, спортсменка допустила один промах при стрільбі стоячи. Втім, це не завадило її фінішувати на своєму етапі другої, лише 4 секунди програвши білоруської біатлоністці Катерині Івановій. Надалі наші дівчата зусиллями Світлани Черноусова, Наталії Соколової та Ірини Мальгін зуміли помітно відірватися від переслідувачів і завоювати європейське золото в естафетній гонці.

У наступному сезоні Ольга продовжила виступати в залік кубка Європи, причому робила це вона настільки вдало, що вже за два етапи до закінчення європейського сезону Анісімова стала недосяжною для своїх суперниць.

Повернення в основну команду

Вдалі виступи на етапах Кубка Європи не залишилися непоміченими тренерами збірної Росії. Після зимових Олімпійських Ігор 2006, що проходили в італійському Турині, кар`єру в збірній завершили ряд біатлоністок. І Ольга Анісімова на заході своєї кар`єри добилася бажаного, потрапила в національну збірну Росії. Сезон 2006/07 років можна сміливо назвати самим знаменним в кар`єрі спортсменки. Стабільно виступаючи практично на всіх етапах кубка світу, Ольга в загальному тоталі зайняла 21 місце. Так само за нею залишалося постійне місце в естафетній збірній Росії. На етапах кубка світу збірна Росії з Анісімовій в складі двічі ставала першою. Такі результати дозволяли вважати нашу команду основним фаворитом естафетної гонки на чемпіонаті світу в італійському Антерсельві. Однак в цій гонці нашу команду чекала велика невдача. Ольга Анісімова, яка виступала за збірну Росії на третьому етапі, не змогла впоратися зі стрільбою з положення стоячи. В результаті два штрафних кола відкинули нашу команду від п`єдесталу пошани. Лише сьоме підсумкове місце з відставанням від німецької команди більше двох хвилин. Проте, не дивлячись на невдачу в естафетній гонці, цей сезон для Ольги Анісімовій можна було занести в актив.

Завершення спортивної кар`єри

Незважаючи на непогані результати виступів, приходило розуміння, що вік вже не дає повною мірою реалізувати себе на лижні. Ольга Анісімова ще якийсь час продовжувала виступати на біатлонних змагання, чергуючи участь в кубках світу з поверненням на кубки Європи. Сезон 2010/11 років став останнім у спортивній кар`єрі спортсменки. Останніми були гонки на кубок Росії та участь в традиційному біатлонному турнірі «Іжевська гвинтівка». У віці 39 років Ольга Анісімова прийняла рішення закінчити кар`єру професійної спортсменки.

Можна тільки захоплюватися такою жінкою, яка пожертвувала на певному етапі своєї кар`єрою заради сім`ї, заради виховання сина. І знайшла в собі сили повернутися у великий спорт після кількарічної перерви, і не просто повернутися, а й домогтися великих спортивних успіхів.