Можливе клонування людей в майбутньому. Етичні та моральні аспекти
Сучасна людина при розмові про клонування найчастіше уявляє собі цей процес по численним художнім фільмам, які сформували однобоке і багато в чому невірне розуміння самої суті клонування. Якщо ж брати суто науковий підхід, то клонування людей є цілком можливим явищем, з яким ми можемо зіткнутися в самому найближчому майбутньому, причому нічого поганого в цьому немає. Ні в якому разі не треба уявляти собі армії клонів, які прагнуть захопити й поневолити все інше людство, оскільки це є просто науковою фантастикою, яка не має ніякого відношення до реального світу.
Для правильного розуміння питання слід, перш за все, сказати, що клонування є певний спосіб розмноження живих клітин, на який людина впливає з метою отримання конкретного результату. Відносно людини слід відразу ж виявити важливу особливість, яка зможе допомогти сучасним людям подивитися на цей процес з іншої точки зору.
У світі неодноразово вчені клонували тварин, першою з яких стала знаменита овечка Доллі, яка була виведена штучним шляхом в 1996 році. Успіх в цій області змусив вчених піти далі у своїх експериментах, після чого були клоновані ще кілька різних тварин.
Клонування людей у всіх країнах офіційно заборонено на державному рівні. Однак, незважаючи на однакову біологічну структуру людини і тварини, між ними існує принципова різниця в тому, що людина є розумним біологічним видом, який може діяти, міркувати, робити висновки і приймати самостійні рішення на основі тих знань, якими він володіє. Що стосується будь-якої тварини, то воно цим не володіє, а тому клонування тварин нічим практично не відрізняється від звичайного процесу зародження, виношування і подальшої егожізні.
У будь-якому випадку певний вид тварини буде відповідати своїм виглядом незалежно від обставин його виношування і вигодовування. Прикладом тому може служити той факт, що навіть якщо курка висидить качине яйце, то з`явився на світло каченя все одно буде видавати звуки качки. Якщо дитинча білки вигодує кішка, то білченя нявкати не стане, і все одно ніколи не проміняє горіх на молоко. Що ж стосується людини, то тут довколишній простір безпосередньо впливає на його розвиток. Справа в тому, що від соціальних умов, в яких росте людина, безпосередньо залежатиме рівень фізичного, морального, інтелектуального і психологічного розвитку. Приклади викрадення немовлят мавпами в Азіатських країнах свідчить про те, що така людина вже ніколи не зможе адаптуватися в людському середовищі, а назавжди залишиться належати тваринному світу.
Саме тому клонування людей, яке рано чи пізно станеться, не повинно бути трагедією з боку етичного виховання і культурних традицій. Клон ніколи не буде повною копією людини як особистості, а буде скоріше певним &ldquo-каркасом&rdquo-, який може вирости зовсім іншим з відмінними від справжньої людини смакам і поглядами. Більш того, сьогодні вчені на основі наукових розробок доводять, що клонування людини навіть на фізичному рівні не дає 100% -ву впевненість в тому, що такий клон буде генетично розвиватися відповідно до свого прототипу. Навіть якщо їх помістити в абсолютно однакові умови існування, клон може мати істотні відмінності у вазі, зростанні, повноті і навіть у своїй комплекції. Це дає вченим приводити вагомі докази того, що в клонуванні нічого поганого немає, і що як син може бути схожим на свого батька, так і клон може мати лише відносну схожість зі своїм генетичним початком.
Таким чином, можна сказати, що, незважаючи на деякі спірні моменти, які висувають священики, культурологи та психологи, в цілому, клонування людей не може принести особливої шкоди людству, оскільки це будуть такі ж люди, які нічим не відрізняються від звичайних. Що ж стосується подальшого співіснування таких видів, то тут тільки майбутнє зможе показати правильність або помилковість багатьох тверджень сьогоднішніх вчених.
