Гаспаров михайло леонович: біографія, книги
Академік Гаспаров Михайло Леонович, відомий літературознавець, стиховед, філолог, історик античної літератури, зробив значний внесок в теорію про російською та європейському віршуванні. Його наукова робота стала справжньою епохою в російській літературознавстві. Переклади античної літератури М. Л. Гаспарова і сьогодні є одними з кращих у вітчизняній практиці.
дитинство
Народився Гаспаров Михайло Леонович 13 квітня 1935 року в Москві в інтелігентній родині. Його мама Олена Олександрівна Нюренберг, уроджена Буділова, працювала в журналі «Безбожник» редактором, пізніше вона захистила докторську дисертацію по психології і працювала в Інституті психології АПН СРСР. Вона була одружена з гірським інженером Лео Арсенійович Гаспарова, уродженцем Нагірного Карабаху. Коли Михайло був зовсім маленьким, вони розлучилися. Але справжнім батьком хлопчика був колега матері по журналу «Безбожник», який пізніше працював в журналі «За кермом» і в видавництві Академії наук СРСР. Однак Михайло Леонович ніколи особливо не розповідав про свого батька і все життя говорив, що його виростила мама, що і було правдою. Зі своїм батьком він познайомився тільки вже будучи дорослою людиною.
Освіта
Під час війни Михайло пішов у московську школу № 12, яку і закінчив у 1952 році. Уже в школі яскраво проявилася гуманітарна спрямованість Гаспарова. Тому його вибір класичного відділення філологічного факультету після школи ні дивним. У 1957 році він з успіхом закінчив Московський державний університет. Після вузу Гаспаров Михайло Леонович прийняв рішення продовжувати займатися наукою і вступив до аспірантури.
наукова кар`єра
Сфера наукових інтересів Гаспарова - антична література. Михайло Леонович досконало знав древній і новогрецька мови, латинь, володів також французькою, німецькою, італійською мовами. Його кандидатська дисертація (1963 рік) була присвячена античної байці. Давню літературу було присвячено чимало його праць і лекцій. З 1957 року він протягом 33 років був співробітником сектора античної літератури Інституту світової літератури АН СРСР.
У 1970-х роках з`явилася друга любов Гаспарова - віршування. З 1971 по 1981 рік він брав участь в роботі Московсько-Тартуський семіотичної школи, яка розвивала праці російських формалістів, цікавився математичної і прикладної лінгвістикою, поетикою. Докторська дисертація Гаспарова «Сучасний російський вірш: метрика і ритміка» стала ланкою в його власній теорії віршування. У 1990 році Гаспаров Михайло Леонович став головним науковим співробітником сектора стилістики та російської мови Інституту російської мови РАН. З 1990 року він - член-кореспондент АН СРСР, з 1992-го - академік РАН. З 1992 року також працював в РДГУ, в Інституті вищих гуманітарних досліджень. У 2002 році він очолив відділ структурної лінгвістики і структурної поетики в Інституті російської мови РАН, на цій посаді він пробув до кінця своїх днів.
Книги та праці М. Гаспарова
За своє життя філолог опублікував чимало робіт. Гаспаров Михайло Леонович, книги якого сьогодні є класичними як в області античної літератури, так і в стилістиці, літературознавстві, став автором кількох сотень статей і декількох монографій. Його зібрання творів в чотирьох томах охоплює кращі його роботи з віршування. Всі його праці можна об`єднати в кілька великих груп: дослідження з античної літератури, роботи по середньовічній літературі і літературі Нового часу, статті і книги про російську літературу і дослідження з віршування.
Окрему частину творчості вченого становлять науково-популярні книги про античну культуру: «Капітолійська вовчиця», «Цікава Греція». Також Гаспаров був головним редактором «мандельштамовскую енциклопедії», членом редколегій таких знаменитих серій, як «Літературні пам`ятники», «Бібліотека античної літератури», «Праці з знаковим системам», журналів «Літературознавство», «Вісник древньої історії», кількох зарубіжних періодичних видань .
перекладацька діяльність
Велику популярність Гаспарова принесли його переклади античних текстів. Його продуктивність і віртуозність як перекладача просто вражала. Гаспаровскій переклад з давньогрецької Овідія, Аристотеля, Езопа до сих пір є неперевершеним не тільки по точності, але і по стилістичному витонченості. В його перекладах російський читач зміг прочитати також античну поезію, Цицерона, Горація, Діоген Лаертський.
Відео: Костянтин Рокоссовський - Солдатський борг
викладання
Академік Гаспаров багато років викладав на створеної при його активній участі кафедрі історії та теорії світової культури на філософському факультеті МГУ. В літературному інституті ім. М. Горького він читав курси з віршування і російської поезії. Ці лекції збирали велику кількість студентів, так як лектором Гаспаров був натхненним і яскравим. Пізніше частина цих лекцій увійшли в книгу "Про вірші".
Збірка творів
Статті Гаспарова з віршування і про російську поезію були зібрані в чотиритомній виданні «Вибраних творів». Перший том - «Про поетів» - присвячений античної поезії як джерела традицій класичної літератури. Другий том - «Про вірші» - побудований на основі лекцій в університеті і присвячений аналізу творів російських поетів: Цвєтаєвої, Пушкіна, Фета, Хлєбнікова, Маяковського, російських авангардистів, Бродського. Розбір текстів від Гаспарова - це зразок тонкого і оригінального дослідження з найширшими висновками. Третій том - «Про вірші» - присвячений теорії віршування, стилістиці і поетиці. Том четвертий - «Лінгвістика вірша» - присвячений інтерпретаціям та аналізу творів російських поетів.
нагороди
Гаспаров Михайло Леонович за свою діяльність неодноразово отримував заслужені нагороди. Він є лауреатом Державної премії (1995 рік), володарем премій «Ілюмінатор», Малої Букерівської, премії А. Білого. У 2004 році він отримав академічну премію ім. А. С. Пушкіна за видання «Вибрані праці» в 3 томах.
Особисте життя
Гаспаров М. Л. майже п`ятдесят років був одружений з літературним редактором Алевтиной Михайлівною Зотової. У пари народилася дочка Олена, нині кандидат психологічних наук, працювала в НДІ дошкільного виховання АПК СРСР, виховує двох онуків Гаспарова.
Останні роки життя
З кінця 1990-х років академік Михайло Гаспаров відкриває для себе нову область діяльності, він захоплюється експериментальними перекладами поезії середньовіччя і Нового часу. У його викладі з`являються російською мовою поема Л. Аріосто «Несамовитий Роланд», вірші Г. Гейма. А книга «Експериментальні переклади» стала справжньою подією в літературному світі.
Відео: Біблійний сюжет Варлам Шаламов Пекло 2014
7 листопада 2005 року Гаспаров помер, його з почестями поховали на Міуському кладовищі м Москви.
Уже після смерті Михайла Леоновича широкої громадськості стала відома ще одна грань його таланту. Його дружина, Алевтина Михайлівна, опублікувала кілька невеликих добірок його власних віршів. Сам Гаспаров себе поетом не вважав, кажучи, що це лише його реакція на вірші великих творців.
