Лікарська рослина чебрець в кулінарії
Відео: Чебрець, настурція, м`ята, розторопша, розмарин. Огляд насіння.
Ще в давні часи були відомі цілющі властивості чебрецю (чебрецю). Так, з його допомогою можна було вилікувати хвороби дихальних шляхів, нервової та кістково-м`язової систем, шкіри, органів травлення, ротової порожнини і багато інших. Крім того, ця рослина має бактерицидні, протимікробні, протиглистні, дезінфікуючі і знеболюючі властивості. Оскільки ця рослина ще й містить в своєму складі ефірні масла, гіркі і дубильні речовини, смолу, камедь, а також вітаміни, органічні і мінеральні солі, часто використовують чебрець в кулінарії як приправу до різних страв. Обумовлено це ще і тим, що він сприяє швидкому переварюванню досить жирних продуктів. Тому його використовують при приготуванні свинини, паштетів, баранини, жирної риби, домашньої птиці і страв із субпродуктів.
Чебрець має сильний пряний запах і гострий гіркуватий смак. Переважно чебрець в кулінарії використовувати в свіжому вигляді, однак на сьогоднішній день це стає все важче, тому найчастіше використовують сушене листя рослини. В цьому випадку необхідно пам`ятати про те, що сухий чебрець має більш насичений смак, тому його потрібно набагато менше. Листя чебрецю є найпоширенішою пряністю в пекарському виробництві, також його застосовують для приготування страв з капусти і картоплі, супів з бобових, яєць і сирів, бульйонів з птиці, соусів і маринадів (особливо актуально це при маринуванні овочів), риби, а також різних напоїв та чаїв.
З точністю не можна сказати, чим можна замінити чебрець, оскільки його неповторний аромат і лікувальні властивості не зрівняються ні з якими іншими рослинами, використовуваними кулінарами всього світу. Так, його листя додають в консерви і лікеро-горілчану продукцію, а стебла - в різні напої. Але слід з обережністю його вживати тим, хто страждає захворюваннями шлунка, печінки або нирок.
Цікаво те, що існує кілька різновидів чебрецю. Наприклад, кминний чебрець відмінно поєднується з вином, часником і рибою (тому його використовують в середземноморській кухні), а лимонний чебрець - з морепродуктами і різними солодощами. Незважаючи на різновиди цієї рослини, його завжди використовують у французькій кухні, а також іспанської, грецької та турецької. причому у французької кухні кулінари не мають уявлення, чим замінити чебрець, тому дана пряність тут займає особливе місце.
Додаючи чебрець в готові страви (особливо в поєднанні з перцем), можна посприяти посиленню і покращенню їх смаку і аромату. Однак повністю розкрити свій аромат йому допомагає тривала теплова обробка, тому найчастіше чебрець кладеться в блюдо на початку його приготування. У супи і перші страви пряність кладеться за двадцять хвилин до закінчення варіння.
Дуже часто застосовують чебрець в кулінарії вегетаріанської. Так, приправу додають в сири, овочі, гриби, яєчні і омлети, желе і багато інші страви.
При цьому необхідно мати на увазі, що свіжу зелень подрібнюють тільки перед вживанням для збереження запаху і аромату, а зберігають пряність в щільно закритій тарі.
Таким чином, в сучасний час найчастіше використовують чебрець в кулінарії, але не слід забувати про його лікувальні властивості. Так, його застосовують в медицині при виготовленні таблеток і мікстур від кашлю, від нервових розладів, а також мазей для загоєння ран. Свої антибактеріальні властивості чебрець має завдяки ефірним оліям, що входять до його складу. Тому можна просто розтерти свіже листя рослини в руках і подихати ароматом, якщо часто виникають напади кашлю. Але слід пам`ятати, що не рекомендується використовувати дану рослину тим, хто страждає захворюваннями серця, нирок і печінки, шлунка. Також слід виключити його з раціону вагітних жінок, оскільки чебрець сприяє активному посиленню функції щитовидної залози.