Типи лексичних значень слів в російській мові

У цій статті ми розглянемо типи лексичних значень слів і представимо найвідомішу їх класифікацію, створену В. В. Виноградовим.

Що таке лексичне значення?

Як відомо, у слова є два значення - граматичне і лексичне. І якщо граматичне значення носить абстрактний характер і притаманне великому числу слів, то лексичне завжди індивідуально.

Лексичним значенням прийнято називати закріплену в свідомості носія мови співвіднесеність предметів або явищ дійсності з певним звуковим комплексом одиниці мови. Тобто лексичне значення позначає зміст, властиве окремі слова.

Тепер розберемо, на основі чого виділяють типи лексичних значень слів. А потім розглянемо одну з найпопулярніших класифікацій.

Типи лексичних значень

Семантичне співвідношення різних слів російської мови дозволяє виявляти різні типи лексем. На сьогоднішній день існує безліч систематизаций таких значень. Але найбільш повної вважається класифікація, запропонована В. В. Виноградовим в його статті під назвою «Основні типи лексичних значень слів». Цю типологію ми і розберемо далі.

Відео: Російська мова. Урок 1. Слово і його функції. Склад лексичного значення слова

за співвіднесеності

За номінації (або співвіднесеності) прийнято виділяти два значення лексеми - пряме і переносне.

Пряме значення, його також називають головним або основним, - таке значення, яке відображає явище дійсності, реального світу. Наприклад: слово «стіл» позначає предмет меблів-«чорний» є кольором вугілля і сажі- «кипіти» означає клекотіти, вирувати, випаровуватися від нагрівання. Така семантика носить постійний характер і піддається тільки історичним змінам. Наприклад: «стіл» в давнину означало «князювання», «престол» і «столиця».

Основні типи лексичних значень слова завжди поділяються на більш дрібні, що ми і довели в цьому пункті, кажучи про прямому і переносному значеннях.

Повертаючись до основної теми, можна додати, що слова в прямому значенні менш інших знаходяться в залежності від контексту і інших слів. Тому вважається, що такі значення мають найменшої синтагматичною связностью і найбільшою парадигматичною обумовленістю.

переносні

Типи лексичних значень слів були виділені на основі живої російської мови, в якій дуже часто використовується мовна гра, частиною якої є і вживання слів в переносних значеннях.

Такі значення виникають внаслідок перенесення назви одного об`єкта реальності на іншій на основі спільності ознак, подібності функцій та ін.

Таким чином, слово отримало можливість мати кілька значень. Наприклад: «стіл» - 1) в значенні «частина обладнання» - «стіл верстата» - 2) в значенні «харчування» - «отримати кімнату зі столом» - 3) в значенні «відділення в установі» - «круглий стіл».

Має ряд переносних значень також і слово «кипіти»: 1) в значенні «прояв у високому ступені» - «кипить робота» - 2) надмірний прояв емоцій - «кипить обуренням».

Переносні значення грунтуються на зближенні двох понять за допомогою різного роду асоціацій, які без праці зрозумілі носіям мови. Дуже часто непрямі значення мають великий образністю: чорні думки, кипить обуренням. Ці образні словосполучення швидко закріплюються в мові, а потім потрапляють в тлумачні словники.

Переносні значення з яскраво вираженою образністю відрізняються своєю стійкістю і відтворюваністю від метафор, придуманих письменниками, публіцистами і поетами, так як останні носять строго індивідуальний характер.

Однак дуже часто переносні значення втрачають свою образність для носіїв мови. Наприклад, «ручки цукорниці», «коліно труби», «бій годинника» вже не сприймаються нами як образні словосполучення. Таке явище називають погаслою образністю.

Відео: Прямі та переносні значення слів. Типи перенесення найменування. Центр онлайн-навчання «Фоксфорд»

Типи лексичних значень слів за походженням

Залежно від ступеня семантичної мотівіроваціі (або за походженням) виділяються:

• Мотивовані слова (вторинні або похідні) - виводяться з словотворчих афіксів і значень словопроізводной основи.
• Невмотивовані слова (первинні або непохідні) - вони не залежать від значення морфем, що входять в склад слова.

Наприклад: до невмотивованих відносяться слова «будувати», «стіл», «білий». До мотивованим - «споруда», «настільний», «білити», так як ці слова були утворені від невмотивованих, крім того, слова-першоджерела допомагають зрозуміти сенс новоутворених лексем. Тобто «білити», утворене від «білий», позначає «робити білим».

Але не все так просто, вмотивованість деяких слів не завжди так яскраво проявляє себе, так як мова змінюється, і не завжди є можливість знайти історичне коріння слова. Проте якщо провести етимологічний аналіз, то найчастіше вдається знайти древній зв`язок між, здавалося б, зовсім несхожими словами і пояснити їх значення. Наприклад, після етимологічного аналізу ми дізнаємося, що слова «бенкет», «жир», «сукно», «вікно», «хмара» походять від «пити», «жити», «сукати», «око», «волочити» відповідно. Тому не завжди вдається неспеціалісту з першого разу відрізнити невмотивоване слово від мотивованого.

Типи лексичних значень слів по сполучуваності

Залежно від лексичної сполучуваності значень слова можуть ділитися на:

• Вільні - мають в основі своїй лише предметно-логічні зв`язки. Наприклад: «пити» можна поєднувати тільки зі словами, які позначають рідину (чай, вода, лимонад і ін.), Але ніколи не зможе вживатися зі словами типу «біг», «краса», «ніч». Таким чином, поєднання таких слів буде регулюватися предметної сумісністю або несумісністю тих понять, які вони позначають. Тобто «свобода» в сполучуваності таких слів досить умовна.
• Невільні - такі слова обмежені в можливості лексично поєднуватися. Їх використання у мові залежить і від предметно-логічного чинника, і від мовного. Наприклад: слово «опустити» може поєднуватися зі словами «очі», «погляд», «очі», при цьому це слова не можна співвіднести з іншими лексемами - не кажуть «опустити ногу».

Невільні типи лексичних значень слів в російській мові:

• Фразеологически пов`язані - реалізуються виключно в стійких (або фразеологічних) поєднання. Наприклад: заклятий ворог - не вживається заклятий друг, якщо це тільки не є авторською мовною грою.
• Синтаксично обумовлені - реалізується лише в тих випадках, коли слово змушене виконувати незвичну для нього функцію. Наприклад, слова «капелюх», «дуб», «колода» стають присудком, характеризуючи людини як недалекого, тупого, тюхтія, байдужого, безініціативного. Виконуючи таку роль, слово завжди набуває образність і зараховується до типу переносних значень.

До синтаксично зумовленим значенням відносяться і ті словникові конструкції, які можуть реалізуватися тільки в певних синтаксичних умовах. Наприклад: «вихор» знаходить образне значення тільки в формі рід. п. - «вихор подій».

за функції

Типи переносів лексичного значення слів можуть виділятися в залежності від характеру виконуваних функцій:

• Номінативні - назва походить від слова «номінація», і позначає називання предметів, явищ і їх якостей.
• Експресивно-семантичні - у таких слів переважної семой стає коннотативная (емоційно-оцінна).

Приклад номинативного слова: «високий чоловік» - це словосполучення інформує слухача про те, що у людини, якій дається характеристика, високий зріст.

Приклад експресивно-семантичного слова: в тому ж випадку, що описаний вище, слово «високий» замінюється словом «довготелесий» - так до інформації про високому зростанні додається несхвально, негативна оцінка цього зростання. Таким чином, слово «довготелесий» є експресивним синонімом до слова «високий».

За характером зв`язку

Основні типи лексичних значень російських слів в залежності від характеру зв`язку в лексичній системі одних значень з іншими:

• Співвідносні значення - слова, одні проти одних один одному по будь-якою ознакою: хороший - поганий, далеко - близько.
• Автономні значення - відносно незалежні слова, що позначають конкретні предмети: стілець, квітка, театр.
• Детерміновані значення - слова, обумовлені значенням інших слів, так як є експресивними або стилістичними їх варіантами: слово «шкапа» обумовлено словом «кінь», «прекрасний», «чудовий» - «хороший».

висновки

Таким чином, ми перерахували типи лексичних значень слів. Коротко можна назвати наступні аспекти, які лягли в основу представленої нами класифікації:

• Предметно-понятійні зв`язку слів або парадигматичні відношення.
• Синтагматические відносини або ставлення слів один до одного.
• Дериваційні або словотворчі зв`язку лексем.

Завдяки вивченню класифікації лексичних значень, можна краще зрозуміти семантичну структуру слів, більш детально розібратися в системних зв`язках, які склалися в лексиці сучасної мови.