Євген святий: храм, ікона, молитва
Відео: гідно є ікона або Мілуюча молитва. Молитва про щастя в шлюбі.
У IV столітті, в роки правления імператора Костянтина Великого, на просторах римської імперії и підвладніх їй держав засяяли світло християнства, что ставши офіційною державною релігією. Альо цього торжества істінної віри передував довгий и важкий шлях, политий кров`ю страстотерпців, Які віддалі за неї свои життя. Одним з них БУВ святий мученик Євген, про Який піде наша Розповідь.
Імператор - злісній гонитель Хрістової віри
На самому качана IV століття на Сході правив Імператор-язичник Діоклетіан, Який увійшов в Історію як один з найжорстокішіх и непохитно гонітелів християн. Фанатично Прихильники ідолопоклонства, ВІН усіма силами намагався відродіті до життя відмірає на тій годину язичництво. Одним з етапів его Боротьба з істінною вірою БУВ указ, видань їм в 302 году.
На підставі цього богопротивного документа, все правітелі міст були зобов`язані руйнуваті християнські храми, что знаходяться на підвладніх їм теріторіях, а тих, хто відмовлявся поклонятися ідолам, належало позбавлятись всех цівільніх прав и віддаваті до суду. Много з жертв цього нечестивого імператора увійдуть в Історію церкви як православні святі, что стали мучениками, пролиту свою кров за Христа.
Жорсткість варварськи Законів
Однако переломіті Хід історії Було Неможливо, и Незабаром Діоклетіан переконався в марності своих зусіль. Позбавлені своих храмів и не устрашённіе погрозив суду, прихильники новой віри Збирай для спільніх молитов и богослужінь в печерах, віддаленіх Гаях та других відокремленіх місцях. Тоді наспів ще один, ще більш жорстокий указ. ВІН наказувано вжіваті всех ЗАХОДІВ для відміни християн до язичництва, а непокірніх зраджуваті люту смерть.
Друзі в жітті и брати у Хрісті
Саме в ЦІ важкі для християн роки прославивши Господа Своїм подвигом великомученик Євген. Святий живий у городе Саталіоне и БУВ близьким другом Командувачу Міським військом, которого звали Євстратієм. Обидвоє смороду були родом з міста Аравракіна, належали до числа християн и потай від верховного правителя брали участь в богослужіннях и здійсненні всех Християнсько обрядів. З тієї пори, як Вийшов Останній указ імператора, їх життя Постійно Було в небезпеці, тім паче что среди великого числа темних и неосвічених жителей міста боротьба з Хрістової вірою зустрічала підтрімку та одобрения.
Арешт и ув`язнення вірменського священика
Сталося так, что Незабаром БУВ схопленій и доставлених в Саталіон пресвітер вірменської церкви Оксентій, Згідно такоже прославлений в лику святих. ВІН попал до рук жорстокости и фанатичному язичники - обласному правителю Лісію. Це БУВ затято ненавіснік християн и сліпий виконавець імператорської Волі. Ні у кого не Залишайся сумнівів, что частка вірменського пресвітера вірішена.
Про швидке суді над служителем Божої церкви Негайно дізналіся Євстратій и его друг Євген. Святий Оксентій, перебуваючих у в`язницю, не переставав благаті Бога про всі, кому разом з ним судилося Прийняти в имя Господнє мученіцьку смерть. Обидвоє одного, поспішаючі до него, просили згадаті в молитвах и їх імена, щоб Всевішній пославши їм, пробачимо и смиренно людям, сили прославити ЙОГО Ім`я своєю смертю.
Молитва в темряві темніці
У Сонячно кам`яному підземеллі, среди стогонів в`язнів и Дзвону ланцюгів, піднесліся до Небес слова молитви вірменського пресвітера, пріреченого на неправедний суд язичників, но готового Незабаром постаті перед Судом Творця Всесвіту. ВІН просив про Дарування сил всім тім, хто, як и ВІН, хоче своими муками и смертю прославити имя Господнє.
Его слова були почуті, и як Свідчення зійшла на них Благодаті Божої, відчулі Приплив мужності в своих серцях Євстратій и Євген. Святий Дух осінів їх и давши сили, вищє якіх немає Нічого в цьом тлінному мире. З задушлівого мороку темніці начали смороду свій шлях до Вічного Життя.
Відео: Акафіст Пресвятої Богородиці перед іконою ЇЇ, что звет «Знамення» Курська Корінна
Неправедний суд злісніх язичників
На Наступний день в прісутності всієї МІСЬКОЇ знаті и Військових начальніків імператорській наміснік и верховний правитель міста Лисий почав суд над пресвітером Оксентієм и тимі, хто був разом з ним. Це були люди, Які, так само як и їх духовний батько, відмовіліся проміняти Божественну вчення на життя. Всіх їх чека неминуча смерть, но спочатку Лисий намагався создать хоч якусь відімість Правосуддя и тому побажав віслухаті мнение прісутніх.
Судові Промови Євстратія и Євгена
Безсумнівно, ВІН вважать, что за адресою християн прозвучати лишь засудили. Однако все склалось інакше. Дерло перед ним и всім складом суду постав Євстратій, так як ВІН командував Міським військом, І, за рангом, самє Йому належало перше слово. На превеликий подивуватися правителя, ВІН НЕ только НЕ підніс хулу на підсудніх, но, супроводжуючий свои слова переконліві аргументи, зумів вімовіті блискучії Промова на захист християнства, а в кінці Відкрито и сміліво заявивши про свою пріналежність до цього вчення.
Враження почути, Лисий буквально онімів, но в Наступний хвилин, прийшовши до тями, ВІН в люті наказав позбавіті задерікуватого воєначальніка всех его Звань и посад, а самого забитого. Чи не встіглі ще Присутні при Цій сцені впоратіся з охопіла їх страхом, як вперед Вийшов Євген. Святий, вторячі словами свого друга Євстратія, оголосів християнство єдіно вірною и істінною релігією, а собі признал ее послідовніком. Чи треба Говорити, что гнів імператора обрушився на него з усією силою. Євгенія тут же Закувала в ланцюги и відвелі в ту саму в`язницю, де напередодні ВІН зі своим другом просив помолитися святого Авксентія.
Шлях до місця страти
Рано вранці їх вівелі з воріт фортеці, в підвалах Якій містіліся християни, Які відмовіліся даже під страхом смерти поклонятися ідолам, и повели в місто Нікополь, де при великому скупченні народу відбуваліся страти. Шлях цієї сумної процесії пролягає через Аравракін - рідне місто засуджених друзів. Тут їх добрі пам`ятали и любили за їх доброту и людяність.
Коли Євстратій и Євген, згінаючісь під ударами бічів наглядачів, проходили по его вулиця, много хто з прісутніх людей дізналіся їх, но не подавали виду, боячися наклікаті на собі непріємності. Віняток Склаві лишь один смілівій и мужній чоловік на имя Мардарий. ВІН кож сповідував християнство и не МІГ спокійно Дивитися на кайдани своих братів по вірі.
Попрощавшись з сім`єю и доручили піклування про неї благочестивим сусідам &minus- таємнім християнам, ВІН Добровільно Пішов за своими братами у Хрісті. У городе Нікополі, после Довгих мук, всі смороду прийнять смерть. З Пліній годині всі смороду були канонізовані и сегодня відомі як православні святі. Православна церква шанує їх пам`ять. День святого Євгенія и тихий, хто постраждав разом з ним за віру, відзначається щорічно 26 грудня за новим стилем.
Пам`ять святого мученика
Сьогодні в России среди всех угодніків Божих, Які Присвятої свои земні життя служінню Господу, гіднім чином шанується и святий мученик Євген. У Новосібірську при Соборі Архистратига Михаїла Діє монастир его имени. У тому ж городе в 1995 году БУВ Відкритий храм святого Євгенія. Побудованій около Заельцовского кладовище, ВІН вважається одним з найкрасівішіх в Новосібірську.
Автором проекту Будівлі цього духовного центру є архітектор І. І. Руденко, яка втіліла в его опише поезію російської православної старовини. Храм має статус подвір`я Покровського чоловічого монастиря (с. Зав`ялова), одним з небесних покровітелів которого є святий Євген. Ікона его займає Почесне місце в Монастирське храмі.
Святий великомученик, Який НЕ побоявся перед неправедним суддю Відкрито Визнати собі християнин и поніс за це страждань и смерть, приходити на допомогу всім, хто звертається до него з вірою и надією. Молитва святому Євгену допомагає людям у всех жіттєвіх негаразди, Незалежності від того, звертається за помощью людина, яка получила при святому хрещенні це ж ім`я, або наречений якось інакше. Даже если Вперше підносіться молитва перед его святим образом, вона буде почути, если Вихід від серця.
