Микита святий в православної релігії

Микита Святий - один з найулюбленіших і шанованих угодників Божих в Російській православній церкві. Ще за життя він прославився як лікар різних недуг, в тому числі і духовних. За його святими молитвами мучить хворобою люди отримували раптове зцілення від Господа. Однак і після смерті своїм святим не перестає заступатися за людей, які вдаються до нього з щирими проханнями. За старанним молитвам святого Микити Господь дарує одужання від тяжких хвороб, а також допомагає вирішити багато життєві негаразди.

Хрещення святого

Великомученик Микита з`явився на світло на берегах грізного Дунаю. Святий народився за часів царювання Костянтина Великого, коли віра Христова нарешті стала відкрито проповідувати в усіх країнах. У країні готовий, де ріс Микита Святий, християнство теж швидко стало головною релігією. Майбутній великомученик прийняв святе хрещення від правлячого єпископа Феофіла, який став учасником першого Нікейського собору.

Велике бій

Однак недовго судилося сяяти світла Христового в готської країні. Незабаром на трон зійшов безбожний князь Фанарі, який, рухомий злобою і заздрістю до жертвуються християнської віри, наказав убити всіх провісників вчення Спасителя. Готи розділилися на два протиборчі табори. Перший очолював якийсь Фрітігерн, колишній істинним проповідником Христа. Другий табір взяв під своє командування лютий гонитель християн на ім`я Афанаріх. У країні, де проживав святий, зчинився страшний кровопролитний бій, в результаті якого християни здобули перемогу. Афанаріх біг з великим ганьбою, а віра Христова отримала ще більшого поширення серед готовий.

Микита Святий також багато віддав сил для того, щоб Христове вчення увійшло в кожен будинок його одноплемінників. Його благочестиве життя для багатьох готовий стала прикладом справжнього християнського благочестя.

Після смерті єпископа Феофіла місце на кафедрі зайняв Урфіл. Будучи чоловіком розсудливим, він придумав для жителів своєї рідної країни письмена і перевів багато християнських книг з грецької на готський мову.

повернення Афанаріха

Але незабаром країну Микити мало спіткати ще одне страшне випробування. В її межі повернувся вигнаний колись Афанаріх. Бажаючи отримати відплата за понесені приниження, нечестивець знову спорудив військо проти християн. Багато ревнителі Христової віри були вбиті їм в жорстоких тортурах. Але більш за все Афанаріх жадав смерті великомученику Микиті. Останній же ніколи не ховався від жорстокої розправи, а завжди відкрито проповідував вчення Спасителя. Будучи кинутим у в`язницю, він і там зміцнював словом віри християн, які готувалися прийняти муки за Христа.

смерть святого

Проповіднику Христа ж були запропоновані від Афанаріха найстрашніші катування. Прислужники царя поклали святого на дерев`яне ложе і запалили на ньому багаття. Але угодник Божий, ставши зі свого місця, дмухнув на полум`я, і вогонь відразу ж погас. На його місці проросла зелена трава. Побачивши, що придумані ним муки не приносять належного результату, Афанаріх велів піддати катуванню плоть святого. Намагаючись схилити благочестивого чоловіка до язичницької віри, нечестивець наказав морити його голодом. Три роки провів великомученик Микита в важких кайданах, поки одного разу цар знов не згадав про нього і не наказав привести до себе.

Афанаріх віддав наказ кинути проповідника Христового в вогонь. Святий помер мученицькою смертю. Але тіло його не було зворушено полум`ям. Противники християнства, в черговий раз побачивши на власні очі диво Боже, вирішили залишити останки святого без поховання. Тіло його було з безчестям кинуто на землі далеко від народу.

подвиг Маріана

В цей же час в готської країні проживав один благочестивий чоловік на ім`я Маріан. Останній ще за життя був близьким другом святого. Він завжди захоплювався стійкою і безстрашною вірою угодника Божого. Але особливо Маріан полюбив його, коли побачив, як святий великомученик Микита мужньо зазнає все уготовані Афанаріхом катування.

Дізнавшись, що тіло вчителя з безчестям викинуто на вулицю, благочестивий юнак тут же вирішив зрадити його поховання. Побоюючись бути побаченим Афанаріхом, Маріан вирішив виконати своє бажання пізно вночі. Але йому було невідомо, де мучителі залишили зранене тіло Микити. Тоді сам Господь послав Маріану путівника у вигляді зірки, яка і привела його до вчителя.

Деякий час він тримав святі останки Микити у себе. Потім, повернувшись на батьківщину, в Кілікію, Маріан зрадив їх поховання в стінах свого будинку.

Незабаром від чесних мощей святого стали відбуватися численні зцілення. У будинок Маріана кожен день приходили сотні віруючих людей, які отримували благодатну допомогу за молитвами великомученика Микити. Слава про мощі святого поширилася далеко за межі Кілікії.

Згодом останки великомученика були перенесені до Константинополя. У сербському монастирі Високі Дечани також знаходиться часточка мощей великого угодника Божого.

Чудеса за молитвами святого

Ікона святого Микити була особливо шанована на Русі. У місті Переславлі-Заліському на честь великомученика був споруджений в дев`ятому столітті монастир. У Нікітському соборі знаходиться образ святого, від якого багато разів посилає віруючим дивна допомога. Проповідника Христової віри часто моляться за здоров`я дітей, про зцілення від родимчик. Крім того, угодник Божий допомагає в духовній боротьбі проти ворога роду людського. Великомученику Микиті часто моляться воєначальники напередодні великих боїв. Святий вважається покровителем армії.

Також Микита Святий здавна є захисником всіх водоплавних птахів. Тому сільські жителі і власники птахоферм теж часто звертаються за допомогою до угодника Божого.

Пам`ять великомученика відбувається російською православною церквою 28 вересня. У День святого Микити святкують свої іменини все, хто був названий при хрещенні його ім`ям.