Духів микола леонідович, радянський конструктор бронетехніки: коротка біографія

Духів Микола Леонідович - головний конструктор Кіровського танкового заводу. Він зробив величезний внесок у Перемогу у Великій Вітчизняній війні. Плоди трудів Духова мали велике значення для оборони СРСР. Завдяки йому була ліквідована американська монополія на ядерне озброєння.

родина

Духів Н. Л. народився 26 жовтня 1904 року в Полтавської області, село Веприк. Марія Михайлівна, його мати, була дочкою бідного поміщика. Леонід Вікторович, батько, служив фельдшером. Потім перебрався на цукровий завод в село, де жила майбутня дружина. Через рік після весілля Леоніда і Марії народився Микола.

Освіта

У 7 років Микола пішов до початкової сільську школу в Веприку. Після її закінчення, в 1914 р, продовжив навчання в Гадяцької гімназії. У ній було відмінне викладання іноземних мов, завдяки чому Духів досконало опанував англійську, німецьку та французьку. У 1919 р гімназія була перетворена в трудову школу 2-го ступеня. Микола її закінчив в 1920 р

Можливість продовжити освіту для Миколи з`явилася лише в 22 роки. Заводським комсомольським зборами було прийнято рішення вручити Духову путівку на робочий факультет Харківського землевпорядного і геодезичного інституту. Після його закінчення він зміг поступити без іспитів до Ленінградського політехнічного вуз на механічний факультет, де навчався конструювати і виробляти трактори та автомобілі. Закінчив інститут в 1932 р

Трудова діяльність

Духів Микола Леонідович, біографія якого описана в даній статті, почав працювати з 14 років. Спочатку був секретарем комітету бідноти в рідному селі. З 1921 р став агентом продзагону. Вів перепис для нарахування податків. Завідував районної читальнею. Був секретарем райземлеса і завідувачем РАГСу. У 1925 р влаштувався працювати різьбярем буряка на Чупахівський завод. Трохи пізніше був переведений в техніко-нормувальний відділ.

Відразу після інституту Духів влаштувався працювати на ленінградський завод «Червоний Путиловец». Спочатку був звичайним рядовим співробітником. Але вже через кілька років почав заміщати головного конструктора.

Духів Микола Леонідович: конструктор з дитинства

Інтерес щось конструювати і будувати у Миколи почав проявлятися з дитинства. Коли йому було всього 7 років, до нього вдавалися сусідські хлопчаки, для яких він виготовляв дерев`яне зброю для вуличних боїв. У підлітковому віці Микола міг запросто відремонтувати механічний годинник, інструменти, сівалку. А після гімназії сконструював радіоприймач. Так в селі з`явилося перше радіо.

Робота в танко- і тракторобудуванні

У перші роки роботи на Ленінградському Кіровському заводі (ЛКЗ) Духів Микола Леонідович займався конструюванням різних пристосувань для трактора «Універсал». Працював над створенням першої радянської «легковика» «Ленінград-1». Брав участь в конструюванні підйомного крана.

У 1936 р був притягнутий до робіт над поліпшенням бронетанкової техніки. Був переведений в СКБ-2, де почав створювати методику прочностного і тягового розрахунків танка. Цими даними кілька років потім користувалися і його колеги. Потім був призначений керівником групи конструкторів, яка займалася модернізацією танків Т-28. Роботи були завершені в 1938 р Бортова ж передача нової конструкції була виконана особисто Духовим.

В кінці 1938 року він показав новий проект важкого військового танка КВ-1, який згодом став кошмаром для німців. У 1939 р ЛКЗ приступив до серійного випуску нової техніки згідно креслень Духова. У 1940 він був призначений на посаду заступника начальника СКБ-2. Став провідним конструктором КВ-1 і вніс великий вклад у створення КВ-2.

У 1941 р заводу довелося евакуюватися в Челябінськ. Підприємство було перейменовано і стало називатися скорочено ЧТЗ. На базі місцевого тракторного заводу почалося виробництво танків серії КВ. У липні цього ж року Духів був призначений головним конструктором третього відділу і поїхав до Челябінська. Робота була організована швидко. І в жовтні 1941 р Микола Леонідович став заступником головного конструктора заводу. У 1943 р був призначений на посаду головного конструктора ЧТЗ. Працював їм до 1948 р

За цей час Духів налагодив конвеєрне виробництво нових танків КВ. Очолював розробку їх модифікацій і артилерійських установок. Були докорінно модернізовано середні танки Т-34. Під керівництвом Духова проходила розробка нової серії ІС (1, 2, 3, 4). У повоєнний час їм був створений новий трактор С-80 із закритою кабіною.

Робота в ядерній промисловості

У 1948 р Духів Микола Леонідович був залучений до роботи над атомним проектом КБ-11. Він став заміщати головного конструктора Ю. Харитонова. Під керівництвом Миколи Леонідовича перебував сектор, що відповідає за створення першого радянського плутонієвого заряду і атомної бомби. У 1949 р Духів брав участь в її випробуванні на Семипалатинському полігоні. А в 1953 р - водневої бомби.

З 1954 р Духів став одночасно директором, провідним конструктором і науковим керівником першого філії КБ-11. Миколою Леонідовичем були визначені основні напрямки діяльності інституту - створення боєприпасів для ядерної зброї, систем ініціювання його зарядів, приладів автоматики та контрольно-вимірювальної апаратури.

Радянський конструктор Духів Н. Л. вважається засновником конструкторської школи ядерних боєприпасів. За 10 років роботи під керівництвом Духова були розроблені 3 покоління автоматичних блоків. А також створені боєприпаси для балістичних ракет, торпед, перших крилатих ракет для ВМФ, ВПС і ППО. Для них додатково була створена ціла низка різноманітних електроприладів. Під керівництвом Духова було розроблено 3 покоління вимірювальної апаратури:

• осцилографічна;
• безосціллографіческая;
• автоматизована, має цифрову реєстрацію.

Конструктор-викладач

Інженерно-конструкторську роботу Микола Леонідович поєднував з викладацькою діяльністю. З 1935 по 1940 рр. він займався навчанням студентів в ленінградських автодорожньому та політехнічному інститутах. У 1944 р був відкритий механіко-машинобудівний вуз з танкової і механіко-технологічної кафедрами. Завідувачем кафедри був призначений Духів. Він же керував і екзаменаційної держкомісією цього інституту.

Микола Леонідович, радянський конструктор, завжди надавав великого значення підготовці висококваліфікованих фахівців. Саме Духовим був поставлений перед міністерством питання про присудження кандидатам технічних наук вчених ступенів. І перші 3 захисту пройшли в 1962 р

Особисте життя

Духів Микола Леонідович одружився на Марії Олександрівні, з якої і прожив до кінця своїх днів. Робота для Духова завжди була на першому місці. Але і сім`я для нього була великою цінністю. Його дружина виявилася дуже чуйною і розуміє. Нерідко, коли вони вибиралися в театри, вона бачила, що в середині дії Микола раптом пішов у себе і зосереджувався. Вона тихенько, намагаючись не злякати його думки, вела його додому. І по дорозі, як тільки вони сідали в машину, Духів починав писати чергові розрахунки.

У подружжя народилася дочка Зоя, яка згодом успішно вийшла заміж і подарувала батькам онуків - Світлану та Ігоря. Микола Леонідович в рідкісні періоди відпочинку завжди знаходив для них час.

смерть Духова

Духів Микола Леонідович помер 1 травня 1964 року через важку хворобу, хоча і нетривалою. Здоров`я конструктора було підірвано напруженою роботою над ядерним проектом і війною, коли все працювали на межі своїх сил. Микола Леонідович похований на Новодівичому кладовищі.

Нагороди та звання

У 1954 р Духів Микола Леонідович (1904-1964 рр.) Отримав звання генерал-лейтенанта. Був доктором технічних наук. Був лауреатом Ленінської, Державної і чотирьох Сталінських премій. Три рази отримував звання Героя Соціалістичної праці. У 1953 р був членом академії наук СРСР. Нагороджений кількома медалями і чотирма орденами Леніна, одним - Суворова другого ступеня і по одному - Червоної зірки та Трудового Прапора.