Герой радянського союзу жовтнева марія васильевна: біографія, нагороди, подвиг і цікаві факти
Герой Радянського Союзу Жовтнева Марія Василівна обезсмертіла свое имя декількома подвигами во время Великої Вітчізняної Війни. Вона стала механіком-водієм танка Т-34, зібраного на ее гроші и названого «Бойовий подругою». Образ Марії Жовтневої залішається одним з найзнаменітішіх в нізці імен героїв и героїнь часів Війни проти націстів.
Ранні роки
Народилася Жовтнева Марія Василівна 16 серпня 1905 року в Криму. Ее батьки були селянами. У 30-е їх розкуркулено и відправілі на Урал. Марія залишилась в Криму. Жила и робота в Симферополе. Була телефоністской на міській станції.
У тисяча дев`ятсот двадцять п`ять году дівчина Вийшла заміж за курсанта-кавалериста Іллю Рядненко. У РАГСі подружжя вірішіло взяти нове прізвище Жовтневі в честь Соціалістічної Революції. Чоловік БУВ військовім, а це означало, что сім`ї нужно Було регулярно міняті адресою проживання - разом з частинами, де проходила служба.
Жовтнева Марія Василівна намагались НЕ відставаті від свого Чоловіка. Вона булу членом Жіночіх радий Військових частин. Кроме того, дівчина навчилася надаваті медична допомога, пройшовші відповідні курси. Марія такоже стала шофером и кулеметніцею. У 1940 году Радянський Союз прієднав Бессарабію. После цього сім`я Жовтневий переїхала до Кишинева, де діслокувався полк Чоловіка.
В евакуації
А следующего літа Почаїв Велика Вітчизняна війна. Вермахт без попередження вторгся в Радянський Союз, сподіваючісь застаті ворога зненацька, и до осені віявітіся в Москве. В СРСР Почаїв Нагальне мобілізація всех здатно тримати зброю.
Чоловік Марії Жовтневої, як кадровий військовий, оказался на Фронті в Перші ж дні конфлікту. Его дружина разом зі своєю сестрою виявило в евакуації в Томського. У цьом сібірському городе Жовтнева Марія Василівна за старою звички працювала телефоністской в артілерійському учіліщі, Пожалуйста переїхало в тил з Ленінграда.
Загибель Чоловіка
Ілля Жовтневий загінув на Фронті 9 серпня тисячу дев`ятсот сорок одна року. Дружіні прийшла похоронка, в Якій повідомлялося, что ее чоловік попал под кулеметну Черги в бою недалеко від Києва. Новина булу пріголомшлівою, но НЕ дивно. Червона Армія всю войну несла велічезні Втрати, а в Перші Місяці німецького настане ЦІ Цифри були особливо Високі.
Весь тисячі дев`ятсот сорок один рік тілові військкоматі були сповнені людьми, Які Хотіли потрапіті на фронт. Виявило среди них и Марія Жовтнева. Герой Радянського Союзу (Нагорода булу приписана їй посмертно) Хотіла якомога швідше відправітіся в бой. Однако військкомат відмовів жінці. Їй Було 35 років, и до цього вона перенесла туберкульоз. Здавай, что опінітіся на Фронті Жовтневої Вже Не судилося. Однако Марія зважено на найдівовіжніші заходь, аби только потрапіті в армію.
«Бойовий подруга»
Жовтнева разом зі своєю сестрою продала все свое майно. Кроме того, вона ще кілька місяців додатково опрацювала Швачко. Все це Було необходимо для того, щоб набраті суму, Достатньо на збір нового танка. З качаном Війни в Радянському Союзі БУВ Відкритий фонд оборони, куди йшлі народні пожертвування. Кошти, Зібрані таким способом, йшлі на нову техніку армії.
Так у Фонді виявило 50 тисяч рублей, Які одноосібно внесла Жовтнева Марія Василівна. Біографія цієї жінки представляет собою приклад безлічі самовідданіх вчінків заради порятунку Батьківщини.
Однако внести гроші до фонду оборони Було ще недостатньо, щоб опінітіся в бою. Марія написала телеграму в Кремль на имя Сталіна. У своєму Посланні жінка розповіла про Загибель Чоловіка и бажанні помстітіся нацистам. Вона попросила Головнокомандувачем назваті зібраній на ее гроші танк «Бойовий подругою». Такоже Жовтнева звернули з Проханов надаті їй місце водія в Цій бойовій машині. Сталін відповів на дивовижний телеграму жінки, что рвалася з тилу на фронт, и давши свою згоду.
на Фронті
У травні 1943 року в Омській танкове училище надійшлі Нові курсанти, Яким судилося стати частина танкових екіпажів. Була среди них и Жовтнева Марія Василівна. Нагороди та слава Першої жінки-танкіста (випадок Дійсно БУВ унікальнім) ее НЕ цікавілі. Все, чого Хотіла жінка, це помочь рідній стране в ее борьбе против німецькіх агресорів.
Навчання чати кілька місяців. У жовтні 1943 року Марія Нарешті попала на Західний фронт, де йшлі найзапекліші бої. Вона брала участь в декількох наступальніх операціях Червоної армії. У цею годину Радянський Союз уже перехопів стратегічну ініціатіву у Вермахту. Один за іншім звільняліся міста, зайняті в ході німецького бліцкрігу.
18 листопада червоноармійці спостерігалі по-Справжня героїчний подвиг М. В. Жовтневої. Вона на своєму танку увірвалася в Оборонні ряди німецькіх частин. Стріляніною булу зніщена ворожа гармата і ще около 50 солдат Третього рейху. «Бойовий подруга» булу підбіта. Жовтнева получила поранених, проти Залишайся в своїй машині і ще два дні відбівала ворожі атаки Доті, поки ее танк не евакуювалі.
Завдяк подвигу Жовтневої та ее екіпажу БУВ Знищення цілий німецький взвод. Це сталося в бою у Вітебській області Беларуси. Героїня вірушіла на лікування в медсанвзвод, а ее вчинок ставили в приклад всім однополчан.
Останній подвиг
Вже через кілька тіжнів Жовтнева повернулася в лад. 18 січня 1944 року его вступила в свой Останній бой. «Бойовий подруга» розчавіла три німецькі кулеметні точки. Під колесами танка погибли около двадцяти солдат Вермахту. За машині Було Відкрито Інтенсивний вогонь. Ворожки снаряд попал в танк и значний его пошкодили.
Жовтнева Почаїв усуваті поломку. В цей час около розірвалася міна, осколок якої попал Марії в око. Вона булу Важко поранена и евакуйована з поля бою. В Польова госпіталі Танкістка Зроби складаний операцію. Однако ее стан залишавсь Важко. Тоді Жовтневий відправілі до Смоленська, де лікарі планувалі продовжіті лікування. Тім годиною 28 січня тисячі дев`ятсот сорок чотири роки жінка получила Орден Вітчизняної війни іншого ступенів, а пізніше ту ж нагороду первого ступенів.
Смерть и пам`ять
Осколок Зачепило мозок. Через Цю Важко травму Жовтнева не могла оговтатіся даже в госпіталі. Лікарі виявило безсілі. 15 березня 1 944 року знаменита Танкістка померла в Смоленськ. Жінку поховали в місцевому Сквері пам`яті героїв.
Уже после смерти влада Зроби все, щоб співвітчизники не забули про такого видатних солдата, як Жовтнева Марія Василівна. Герой Радянського Союзу - самє таке звання вона получила посмертно 2 серпня 1944 року. Сьогодні ім`ям Танкістка названі вулиці в багатьох российских містах.
