Дмитро язов - останній радянський маршал. Язов дмитрий тимофійович: біографія, нагороди и досягнення

Дмитро Язов - Останній Маршал Радянського Союзу (за Датою прісвоєння цього звання). Дмитро Тимофійович получил его в дев`яностих году. Язов - політичний и військовий радянський керівник, передостанній министр оборони СРСР. Це єдиний Маршал Радянського Союзу, Який НЕ получил звання Героя СРСР. ВІН БУВ членом организации ГКЧП, представляв військове керівництво Опис, пройшов всю войну з фашістською Німеччіною, БУВ Важко поранений на Фронті.

Батьківщина

Язов Дмитро Тимофійович, біографія которого Дивовижна и Насіч багатьма подіямі, народився восьмого листопада 1924 року в селі Язов Омської області. Село получила свою Назву за прізвіщем жителей, Які ее и заснувалі ще за часів Івана Грозного.

Сім`я Дмитра Тімофійовіча переїхала в це містечко на березі лебединого озера з Великого Устюга. Батько его - Тимофій Якович, а мати - Марія Федосіївна. Обидвоє смороду були просто селянами. Дмитро всегда пішався тім, что ставши виходець з простого народу. Его батьки були очень працьовита. Смороду Прищепа це якість з дитинства та Дмитра.

Батько его помер рано, в тридцять четвертому году. У тій годину Дмитро не Було ще й десяти років. В результате Марія Федосіївна залиша одна з чотірма дітьми, до якіх Дода и сім`я ее померлої сестри. Годувати їй доводити цілу ораву дітлахів. Вітчімом для Дмитра ставши Колишній чоловік (вдівець) его рідної тіткі - Федір Микитович.

Юні роки: навчання

Язов Дмитро Тимофійович, біографія Військових років которого почінається ще з юного віку, школу до кінця Закінчити НЕ зміг. Чи не вистача Всього декількох років. Почаїв Велика Вітчизняна війна. Много хлопців кинулися до військкомату запісуватіся в добровольці. Деяк відмовлялі, тому что це були ще неповнолітні підлітки. Дмитрові пощастило более, хоча на тій момент Йому такоже НЕ Було ще й сімнадцяті років.

Щоб Йому НЕ відмовілі, ВІН вказано, что старше на рік. У тій годину паспорта були не у всех. Та й на перевірку в військкоматі часу не Було. Его відправілі на навчання до Новосібірська. Там ВІН вступивши до училища ім. Верховної Ради Української РСР. До евакуації, яка пройшла во время Війни, воно знаходиться в Москве.

курсантські роки

Викладач в учіліщі були фронтовики, віпісаліся з госпіталів после Важко поранених. Смороду и Займаюсь Першої вишколів молодих хлопців. Дмитро назавжди запам`ятав курсантські роки. Піднімалі їх очень рано, про шостій ранку. Спочатку Йшла звичайна обов`язкова зарядка, а потім до вечора - віснажліва бойовий підготовка.

Взимку морози доходили до сорока градусів, но курсанти стійко їх переносили. Уже в училище Дмитро Язов дізнався, что вітчім Пішов на фронт, и мати залишилась вдома сама з сімома маленькими дітьми, а трьох сестер мобілізувалі працювати на військові кінні заводи.

Коли курсантів відправілі на фронт, навчання чати в поїзді, в теплушках. Це стали Тимчасові навчальні аудіторії, де хлопці Вивчай гвінтівкі, кулемет и іншу зброю.

Дмитро потрапляє на фронт

У січні Важко для країни сорок другого року Дмитро БУВ відправленій на фронт. Спочатку ешелону прібув до Москви. Деяк годину хлопців доучуватіся в Солнечногорську. Потім відправілі за різнімі «гарячих точках». Дмитро прібув на Волховській фронт Вже лейтенантом, хоча Йому НЕ Було на тій момент ще й вісімнадцяті років.

перше поранених

Спочатку Дмитро Язов БУВ напрямків в 177 стрілецьку дівізію. У серпні сорок другого року вона брала участь в Битві на Карельському перешійку. Там Дмитро получил перше поранених, причому очень серйозно. Лікарі діагностувалі сильно контузію.

Повернення на фронт

Вернулся после поранених на фронт Дмитро Тимофійович лишь в Жовтні сорок другого року. Командування направило его в 483-ї Стрілецький полк. У січні сорок третього Дмитро БУВ поранений раптом. Альо так як поранену Було легким, Йому просто наклав у медчастіні пов`язку, и ВІН продовжено бой. После цієї битви Дмитро Тимофійович БУВ Зведений в звання старшого лейтенанта. У березні сорок третього року ВІН поїхав у Боровічі на курси Підвищення ВІЙСЬКОВОЇ кваліфікації командного складу.

роки Війни

Дмитро Язов, біографія которого пов`язана з військовою кар`єрою, побував у багатьох боях. ВІН взявши участь в обороні Ленінграда, в наступальніх боях в Прібалтіці, блокаді Курляндской німецького угруповання и багатьох других Військових операціях.

повоєнні роки

Звістка про победу у війні Радянська войск Дмитро Тимофійович почув, коли перебував під Рігою, в Митаве. Напрікінці сорок п`ятого року ВІН получил відпустку І, Нарешті, зміг віїхаті в рідне село - відвідаті рідних. З дінастії Язов у всех сім`ях в загально погибли тридцять Чотири людини. Життя в Перші роки после Війни булу очень важка - зруйновану Країну довели відбудовуваті заново. Дмитро допомагать рідним и родичам, чем МІГ.

Продовження навчання та військова кар`єра в післявоєнні роки

Язов Дмитро Тимофійович НЕ зупинивсь на досягнутості и в 1953 году вступивши до ВІЙСЬКОВОЇ академии имени Фрунзе. Причем Навчався на «відмінно» и закінчив ее в 1956 р Із золотою медаллю. В результате цього Йому Було предложено вібрато місце служби. Так Дмитро Тимофійович оказался в шістьдесят третій Красносельской Стрілецької дивізії.

Через Деяк годину ВІН ставши командиром 400-го мотострілецького полку. У 1962-1963 роках це військове Підрозділ перебував на Кубі. В цей час Дмитро Тімофійовіча звелено в полковники. Перед поверненням на Батьківщину ВІН получил Почесну грамоту з вдячністю за службу особисто від Фіделя Кастро.

После Кубі Дмитро Язов поїхав до Ленінграда, де БУВ Незабаром призначення на посаду заступника начальника в Управління бойової подготовки. У шістдесят восьмому году ВІН закінчив Військову академію Генштабу. Потім через Короткі проміжкі годині получил Підвищення в званні. Спочатку в 1968 р БУВ підвіщеній до генерал-майора. А в 1967-1971 рр. Вже командував мотострілецької дивізії.

У сімдесят другому году Дмитру Тімофійовічу прісвоїлі звання генерал-лейтенанта, и в 1971-1973 рр. ВІН командував корпусом. А в 1974-1976 рр. - Був начальником 1-го управління в Главку Міноборони СРСР. У 1976-1979 рр. Дмитро ставши 1-м заступником Командувачу військамі ДВО. А в 1979-1980 рр. - Командувачу Центральної ВІЙСЬКОВОЇ Груп.

У 1980-1984 рр. Язов БУВ призначення Керувати Середньоазіатськім військовім округом. Потім до вісімдесят сьомий року очолював Далекосхідній ВО. После цього Язов Дмитро Тимофійович Займаюсь посаду міністра оборони СРСР. Маршалом ВІН ставши только в квітні 1990 року. Це звання прісвоїв Йому особисто Горбачов. В історії СРСР це Було в Останній раз. Причем Дмитро БУВ Єдиним маршалом з усіх Призначення Ранее, народження в Сібіру.

Відсторонення від посади

Дмитро Язов, Маршал Радянського Союзу, БУВ відстороненій від цієї посади через провал ГКЧП. ВІН всегда БУВ консерватором, и популярності среди пріхільніків перебудови НЕ набув. Язов прієднався до державного перевороту. За его наказом в Москву були введені танки и важка артілерія. Планувався штурм Білого Дому.

Альо Язов переконався, что переворот в кінцевому підсумку пріреченій на провал, и відправівся на зустріч з Горбачовим в Форос. У серпні дев`яносто первого року Дмитро Тимофійович БУВ заарештованій на аеродромі, як учасник ГКЧП. Відразу после повернення з Фороса ВІН БУВ відправленій до в`язниці ( «Матросскую тишу»), де и перебував аж до дев`яносто четвертого року.

У цьом ж году всі члени организации, что находится под Варта, були звільнені за амністією, в тому чіслі и Дмитро Язов (Маршал у відставці). Альо негатівні події его НЕ зламав.

Активна діяльність на пенсії

Біографія Дмитра Язова рясніє и подальшої актівної діяльністю, даже, незважаючі на відставку. ВІН БУВ радником Міністра оборони РФ. Керували Комітетом імені Маршала Жукова. Язов в Сейчас є консультантом голови Військово-меморіального центру Збройних Сил РФ. Постійно проводити Виступи перед курсантами та слухачами Військових освітніх закладів. Дмитро Тимофійович активно спілкується з ветеранами ВВВ та бере посильну участь в суспільному жітті росіян.

Особисте життя

Коли Дмитро Тимофійович їздив на військові курси в Боровічі, ВІН познайомівся там з дівчиною, Журавльової Катериною Федорівною. Смороду лістуваліся и спілкуваліся три з гаком роки. Потім Дмитро Зробив їй пропозіцію, и Катерина стала его дерло дружиною. Від цього шлюбу в 1950 году у них народився синочок, а через три роки после него - дочка.

Другий раз Язов одружівся на Еммі Євгенівні, з якої и живе доніні. Від цього шлюбу у Дмитра Тімофійовіча народу ще двоє дітей. На сьогоднішній день ВІН Вже щасливий дідусь, Який має сімох онуків.

Нагороди та Досягнення

При Радянському Союзі Дмитро Язов БУВ нагородження Наступний орденами: Леніна (двічі), Жовтневої Революції, Червоного Прапора, ВВВ (1-го ступенів), Червоної Зірки, За службу Батьківщині в ЗС (3-го ступенів). Отримав дев`ятнадцять медалей.

После розпад Радянського Союзу, Вже в новій России Дмитро Тимофійович БУВ нагородження орденами: За заслуги перед Вітчізною, Олександра Невського, Пошани, Святого князя Донського (2-го ступенів). Від іноземних держав получил следующие ордена: Честі, Че Гевари, Шарнхорста, Червоного Прапора, За відзнаку (1-го ступенів) и кілька медалей.