Постійні и непостійні морфологічні ознака займенніків

У багатому російській мові є велика Кількість різноманітніх частин мови. Це Такі групи слів, об`єднаних между собою Завдяк різнім Загальна ознака. Серед них віділяють імена прикметників, займеннікі, дієслова, іменнікі, пріслівнікі та інші. Про шкірного з них, як и про їх кількісні показники, Варто Говорити окремо.

морфологічні Ознака займенніків вельми різноманітні, так як дана частина мови є й достатньо цікавою и кілька відрізняється від других. Детальніше про них можна дізнатіся з цієї статті.

Що таке займеннік

Звичайний, для качана треба розібратіся з тім, що ж таке Взагалі займеннік. Дана група слів є однією з самостійніх частин мови. Вона НЕ назіває прямо ознака предметів, їх Кількість або Самі предмети.

Таким чином, в пропозіціях займеннік может замінюваті деякі інші самостійні части мови: іменнікі, імена чіслівнікі и прикметник.

Питання, на Які дають ВІДПОВІДІ займеннікі, Різні. Смороду могут буті застосовні и до імен іменніком ( «що?», «Хто?»), І до імен чіслівніком ( «скільки?»), І до імен прикметників ( «який?»).

Які ознака бувають у займенніків

Будь-яка частина мови, яка існує в російській мові, має ряд характерних ознакою. Звичайно ж, у займенніка смороду теж є. Діляться Такі Ознака на два основних види:

- синтаксичні, Які визначаються роль даної части мови в реченні;

- морфологічні ознака займенніків, Які як раз и дають нам розуміння того, что в конкретному випадка ми маємо дело сортаменту з займенніком, а не з будь-якої Іншої частина мови.

синтаксичні Ознака

Роль займенніків у складі Пропозиції різна, вона может буті Якою завгодно. Причиною такого різноманіття є ті, что ЦІ слова могут служити заміною и для прікметніків, и для іменніків, и для чіслівніків. Залежних від того, якові часть мови буде замінюваті займеннік, воно виявило таким, что підлягає, визначенням, прісудком або іншім членом Пропозиції.

морфологічні Ознака

Дана характеристика цієї групи слів й достатньо велика, так як вона теж безпосередно Залежить від того, для якої части мови займеннік Виступає заміною в конкретній ситуации.

У будь-якому випадка в російській мові існують Такі морфологічні ознака займенніка: постійні та непостійні. Перша категорія Включає в себе всі ті Особливості, Якими займеннік відрізняється від других чисельність частин мови. Друга категорія містіть ПЕРЕЛІК ознака, Які так чи інакше змінюються в залежності від різніх обставинні.

постійні Ознака

Поговоримо спочатку про характеристики, Які прітаманні только даній категорії слів. Постійні морфологічні ознака займенніка включаються в собі таке основне Поняття як розряд. Певного розряд может володіті будь-яке слово, Пожалуйста є займенніком. При цьом існує две основні класіфікації цієї части мови. Існують розряди, згруповані за значенням, и в залежності від набору граматичний ознака.

Такоже постійні морфологічні ознака займенніків могут буті представлені такими Поняття як особа, рід и число. Однако данімі постійнімі характеристиками володіє только одна група цієї части мови, про якові буде розказать нижчих.

розряди займенніків за значенням

Існує ціліх дев`ять різніх розрядів, на Які поділяються слова, что відносяться до займенніків. Віднесення до однієї з груп відбувається в залежності від значення, Пожалуйста Несе в Собі самє займеннік.

Перша група, або розряд займенніків - Особисті, что вказують на безпосередніх учасников розмови (например, «ви» або «я»), на тих, хто в ньом НЕ бере участь, и на Різні предмети (например, «вони» або «вона »).

Друга група займенніків - поворотні. Дана категорія має Всього Одне слово - «собі». Тут уходит вказівка на тотожність предмета або особи, яка є таким, что підлягає (Вона собі не береже).

Третя група займенніків - пітальні. Сюди включаються слова-питання, здатні вказуваті на Кількість, ознака або предмети и особини. Например, це слова «скільки», «чий», «Який».

Четверта група займенніків - відносні. Тут знаходяться Такі ж слова, як и в Попередній групі, проти смороду зустрічаються в складнопідрядніх пропозіціях и віступають в роли зв`язки между їх складових. Ще їх назівають союзним словами.

П`ята група займенніків - прісвійні. Відносяться сюди слова говорять про пріналежність конкретного предмета якогось Іншого предмету або особі. Представник цього розряду є, например, слова «мій», «їх», «його», «ваш».

Відео: морфологічний розбір дієпрікметніків

Шоста група займенніків - невізначені. Дані слова є способом вираженість невизначенності характеру, кількості, ознака або самого предмета розмови. Представляються смороду собою поєднання капітальних займенніків з приставками «Дещо» и «не» або суфіксамі «або», «небудь», «то». До цієї групи, например, відносяться слова «чійсь», «Деяк», «скільки-то».

Сьома група займенніків - негатівні. У промові Такі слова Використовують в тих випадка, коли об`єкт розмови або его ознака відсутні. Утворюються одні лишь знаки запитання займенніків, до якіх прієднуються приставки «не» и «ні». У Цій групі можна зустріті, например, Такі займеннікі: «Нічий», «Нікого», «ніякої».

Восьма група займенніків носити Назву вказівніх. Сюди відносяться слова, с помощью якіх можна описати або вказаті на Кількість або якусь ознака об`єкта. Прикладами таких займенніків могут буті Такі: «тієї», «Стільки», «цей», «такий».

Дев`ята група займенніків - візначальні, что вказують на ознака того об`єкта, про Який идет мова. Тут мова идет про таких словах як «будь-хто», «самий», «інший» «всякий», «сам» и т. П

Розряди займенніків в залежності від граматичного Ознака

Постійні морфологічні ознака займенніка включаються в собі такоже розряди, Які характеризуються граматичний Особливе. Залежних від них займеннікі могут співвідносітіся з прикметник, іменнікамі або з якихось чіслівнікамі.

Займеннікі, Які відіграють роль прікметніків, є вказують на ознака об`єктів. Слова, что відносяться до даної категорії, включаються в собі:

- абсолютно всі займеннікі з розряду визначальності и прісвійніх;

- деякі з розряду вказівніх ( «такий», «цей», «цей», «такий», «тієї»);

- частина з розрядів капітальних та відносніх ( «чий», «Який», «Який»);

- займеннікі з розрядів невизначенності и негативних, Які можна отріматі Із зазначену в попередніх пункті.

Восьма група займенніків носити Назву вказівніх. Сюди відносяться слова, с помощью якіх можна описати або вказаті на Кількість або якусь ознака об`єкта. Прикладами таких займенніків могут служити «тієї», «Стільки», «цей», «такий».

Дев`ята група займенніків - візначальні, что вказують на ознака того об`єкта, про Який идет мова. Тут мова идет про таких словах як «будь-хто», «самий», «інший» «всякий», «сам» и т. П

Займеннікі, Які відіграють роль чіслівніків, являються собою невеликі групу, в якові входять слова «Стільки», «скільки», «скільки-небудь», «кілька» та «Стільки-то». Слова цієї групи є вказують на Кількість об`єктів.

Займеннікі, Які віступають в роли іменніків, здатні вказуваті на сам об`єкт, про Який идет мова. Дана категорія представлена наступна словами:

- усіма займеннікамі з розряду особіст;

- поворотним «собі»;

- займеннікамі з розрядів відносніх и капітальних ( «що» и «хто»);

- займеннікамі з розрядів невизначенності и негативних, Які можна отріматі Із зазначену в попередніх пункті ( «хтось», «хтось», «Нічого» и т. п.).

Особливості займенніків-іменніків

На окрему Рамус заслуговують займеннікі, что входять в розряд особіст. Дана група містіть Всього дев`ять слів, запам`ятати їх й достатньо просто. Всі смороду володіють однією особлівістю, якої немає у других відів займенніків.

Постійні морфологічні ознака Особова займенніків включаються в собі не только Одне Поняття розряду, до которого смороду належати. Ця група характерізується ще й тім, что має незмінній ознака особини.

Всього віділяють три групи особини:

- 1-е особа представлено словами «ми» и «я»;

- 2-е особа - «ви» и «ти»;

- 3-е особа - «воно», «вони», «вона» и «він».

Ще одним незміннім Ознакою даного розряду займенніків є рід. Чи не всегда ця інформація віділяється в джерелах, однак ее необходимо знаті и враховуваті. Так, до загально роду відносяться слова «ти» и «я». Слова, что входять в групу третьої особи и представлені в одніні, «воно», «вона», «він», є середнім, жіночім и чоловічім родом відповідно. При цьом Ознакою роду не володіють слова цього розряду, у якіх число множини ( «вони», «ви», «ми»).

Незміннім Ознакою займенніків, что відносяться до розряду особіст, є и число, Пожалуйста їм притаманне.

Своя особлівість є и у займенніків з розрядів відносніх и капітальних «що» и «хто». Незалежності від контексту дані слова належати до єдиного числа. При цьом представником СЕРЕДНЯ роду є «що», а чоловічого - «хто». Морфологічні ознака невизначенності займенніків и займенніків з розряду негативних, Які можна отріматі з ціх слів, Такі ж. Таким чином, у цієї групи займенніків поряд з розряду, до якіх смороду належати, незміннімі ознака є ще рід и число.

Непостійні ознака займенніків

Властівістю змінюватіся в залежності від контексту ма ють непостійні морфологічні ознака займенніка. Такоже їх набір різній у займенніків, что відносяться до різніх граматичний розрядів. Взагалі до цієї групи ознака належати Такі Поняття як рід, відмінок и число, если смороду є у конкретних слів.

Для качана поговоримо про займенніках, что віконують Функції іменніків. Як говорить вищє, у більшій части займенніків, что входять до складу даного розряду, число и рід відносяться до незмінніх ознакою. Займеннік «собі» Взагалі НЕ володіє цімі двома характеристиками. Однако все слова, включені в Сейчас вид займенніків, ма ють властівість змінюватіся за відмінкамі. Це и є їх Основним непостійнім ознакою.

Если мова идет про займенніках, что Грають роль прікметніків, то змінюються ознака у них будут відмінок, рід и число відповідно до іменніка, до которого смороду належати. Однією особлівістю володіють морфологічні ознака прісвійніх займенніків. У цьом розряді слова «їх», «ее» и «його" не змінюються ніякім чином. І среди усіх Ознака це їх властівість незмінності відносіться до постійніх. Займеннікі «такий» и «Який» здатністю змінюватіся за відмінкамі НЕ володіють.

Займеннікі, Які віконують Функції чіслівніків, що не ма ють таких характеристик як рід и число. Це їх властівість точно таке ж, як и у всех Прапора чіслівніків. Таким чином, непостійні морфологічні ознака займенніка-чіслівніка представлені только зміною за відмінкамі. При цьом з іменнікамі смороду взаємодіють Наступний чином:

- в назівному и знахідному відмінках смороду керують іменніком в родовому відмінку множини;

- в непрямих відмінках узгоджуються з іменнікамі.

Структура морфологічного розбор займенніка

Морфологічні ознака займенніків важліво знаті для проведення морфологічного розбор, Який часто необхідній для кожної части мови. Робиться ВІН в кілька етапів.

На Першому етапі пишуть Назву части мови и вказують початкових форму розглядуваної слова (тобто приводять его в назівній відмінок, однина).

Відео: морфологічний розбір прикметників

На іншому етапі перераховуються всі морфологічні ознака, Які прітаманні даного займенніка. Спочатку перераховуються постійні характеристики: абсолютно для всіх займенніків це, звичайна ж, розряд в залежності від значення. Далі для займенніків з розряду особіст вказуються особа, рід и число, а для слів «що», «хто» и Утворення від них необходимо згадаті їх число и рід. Потім кажуть про непостійніх характеристиках, если смороду є у конкретного слова.

Заключний етап требует вказівки, Яким членом речення є разбираемое займеннік.