Дзюдоїст мальти
Відео: FlexibleWay Teaser (#ognijudo)
Так склалося, що багато перспективні спортсмени залишають Білорусь і з успіхом показують результати, на міжнародній арені представляючи інші держави. Причин чимало, тут і соціально-матеріальний статус, який дає реальної можливості просувати спортсменів і розвивати спорт в цілому.
Відео: Чечен Монгуш vs Ю Сінек.flv
Історія дзюдоїста Грібінец Олександра Сергійовича починав свою скромну кар`єру в Республіці Білорусь склалася вельми цікаво. У дзюдо він прийшов пізно, і почав займатися з 14 років під керівництвом відомого в минулому спортсмена і тренера СРСР Пашкова В`ячеслава Григоровича. Після вступу до Академії Фізкультури і Спорту у 2000 році Саша шукав собі постійного тренера який зміг би розгледіти в ньому прагнення в досягненні високих результатів, але на жаль ніхто не хотів витрачати свій час на нікому невідомого хлопця. Не закінчивши Університет в 2005 році Олександр іммігрував до Австрії в пошуках спортивної кар`єри, яку повноцінно не зміг створити в Білорусі.
На світанку сил Саша почав тренуватися в відомому Віденському клубі дзюдо «Самурай» під керівництвом свого особистого тренера Леопольда Корнера. Клуб досить відомий в Австрії і вважається одним з найкращих, в клубі тренуються спортсмени екстра-класу з різних національностей.
Відео: Джулія Кордіна
Результат не змусив себе чекати, вже в 2006 році у Відні відбувся етап Кубка Світу з дзюдо, куди з`їхалися захищати свої прапори спортсмени з різних країн світу: Австрії, Німеччини, Швеції, Швейцвріі, Словаччини, Чехії, Італії, Польші, Грузії та Єгипту. Це були перші змагання такого рівня для Олександра, де він захищав червоно-білі кольори Австрійського прапора. Він відчув у собі атмосферу боротьби показавши дуже красиву і грамотно-поставлену боротьбу, принісши в скарбничку команди бронзову медаль у ваговій категорії до 81 кг.
Далі склалося так, що спортивна дорога привела його на острів Мальта, де він зарекомендував себе, і потрапив до національної збірної виграв Національний Чемпіонат країни 2009. Виступав на міжнародних турнірах різного класу де показував хороші результати. З`явилася мотивація і надія на втілення спортивної мрії в реальність, і потрапити на Олімпійські Ігри 2012 у Лондоні, то про що мріє кожен спортсмен.
В душі у справжнього спортсмена є та спортивна мрія до якої він йде самостійно, той вогник який тліє в серці а потім займається без чиєї-небудь допомоги, пропалює все перепони на шляху і в кінцевому підсумку мрія набуває прозорий вигляд і стає ближче і ближче.
Друзі бажають Олександру успіхів у спорті вищих досягнень та яскравою слави на міжнародній арені, які він по праву заслуговує.
