Василь ощепков: біографія, фото та цікаві факти

На Південному Сахаліні 6 січня 1892 року в родині каторжників з`явився на світ позашлюбний син Ощепков Василь Сергійович - майбутній великий спортсмен і засновник вітчизняного дзюдо. Хлопчик був ізгоєм, а з огляду на те, що у віці 11 років він став круглим сиротою, можна тільки здогадуватися, яка доля чекала дитину в умовах каторги.

Життя на каторзі і батьки

У каторжних були дуже різні долі, серед них зустрічалися не тільки кримінальники, а й «політичні» діячі. Могли посилатися і прості люди, які отримали таке покарання за незначний злочин.

Але все було не так суворо і одноманітно в інтелектуальній і освітньої атмосфері в той час на Сахаліні, як це може здатися. За часів Миколи II була можливість отримати хорошу освіту, саме на тій каторзі виросли відомі діячі і вчені:

дослідник Антарктиди Дмитро Гирев;
народоволець і дослідник айну Броніслав Пілсудський;
«Каторжне виховання» отримав Данило Хармс.

Тому не кожна народжена на каторзі приречений на скорботну долю. В Японії Василь Ощепкін потрапляє в 13-річному віці до архієпископа Миколі Японському, тут же на повному утриманні підліток отримує духовну освіту і починає займатися дзюдо.

Мама - Марія Семенівна - народилася в 1851 році, померла в 1904 році. Коли синові було 8 років, Марію перевели в ссильнопоеселенкі, вона витримала 18 років каторги і 60 батогів за втечу з виправно-трудових робіт. Батько - Сергій Захарович Плісак - столяр, помер в 1902 році. Батьки Ощепкіна жили в цивільному шлюбі.

Напередодні Нового року Василь Ощепков - геній самбо в майбутньому, був охрещений священиком Олександром Унінского. Хрещеним батьком став старший писар Управлінських військ на Сахаліні Георгій Павлов-Смирнов. Хрещена мати - Пелагея Яківна Іванівна.

біографія коротко

Ощепков Василь Сергійович - найвідоміший працьовитий випускник Токійської гімназії. В Японії він потрапив в серпні 1907 року. потім:

закінчив успішно школу Кодокан;
став першим російським і четвертим європейським випускником, якому вдалося осягнути секрети японського рукопашного бою;
в СРСР створив школу дзюдо і пропагував цей спорт;
в 1917 році проводяться перші змагання з дзюдо;
в 1932 році цей спорт був включений в програму ГТО;
в 1937-му Василь Сергійович був заарештований і убитий.

На початку XX століття оборонна доктрина Росії потребувала кваліфікованих, навчених професійним прийомам співробітників. Імператором Миколою II був підписаний указ 1903 року про створення спеціальної контразведочной служби. Для таких цілей в Європу залучалися японські фахівці або випускники шкіл по дзюдо країни Висхідного Сонця. Для Росії така розкіш не припускалася лише тому, що Японія надавала перевагу працювати з західними державами.

Навчальні заклади для занять по самообороні створювалися таємно, щоб не привертати уваги. Уроки проводилися під дахами різних установ, одним з яких і була духовна семінарія, куди потрапив російський хлопчик Василь Ощепков. Курсантами могли бути підлітки, чиї батьки загинули в Російсько-японській війні.

Навчання і досягнення

У 1911 році, 29 жовтня, молодий Ощепков надходить в школу Кодокан. У нього завжди спостерігалася тяга до знань, він був працьовитий і талановитий. Основною вимогою до учнів було запам`ятовування кожного слова, сказаного наставником Дзигаро Кано. Якщо хтось відволікався і не дивився на доктора, його не брали.

Кожен абітурієнт був під суворим контролем вчителя. Хлопчику з Росії було дуже складно навчитися сидіти по-японськи. Ноги Васі німіли, але він не вставав, тим самим виявляючи повагу до свого наставника.

Через рік після початку навчання Ощепков отримує перший дан по дзюдо і трохи пізніше - другий. Він досконально вивчав дисципліну, відточував всю техніку володіння нею і отримав право підв`язати чорним поясом. Василь Ощепков став першим росіянином в історії, який отримав кваліфікацію майстра. Це був момент слави, його поважали, любили їм захоплювалися, називали російським ведмедем, що добився своєї мети.

Крім дзюдо, в гімназії, де навчався молодий спортсмен, велися заняття з:

історії Японії і Далекого Сходу;
літературі;
граматиці;
читання листів;
перекладу газетних статей;
заучування богословських дисциплін;
російській мові.

Василь з успіхом закінчив навчання в 1913 році. Його атестат був заповнений оцінками вищого балу і декількома позначками «добре».

Створення першої школи дзюдо в Росії

До Росії Василь Ощепков повернувся в 1914 році після закінчення навчання. Він був визначений в Заамурского військовий округ в Харбін в якості перекладача в контррозвідці. Далі він влаштовується в відділ розвідки Приамурского округу. В цей же час він створює першу в Росії школу дзюдо.

Цей момент є знаковим в історії російського спорту: літо 1914 року - це дата народження вітчизняного дзюдо. тоді японська боротьба була справжньою екзотикою, навіть для сильних спортивних європейських держав. А в Росії в невеликому містечку діяла секція дзюдо, де Василь Ощепков самбо і дзюдо міг навчити будь-якого охочого.

Молодь могла прийти в секцію і займатися з професійним тренером, набралося понад 50 осіб. Тренування проходили в завданні міського товариства «Спорт» у Владивостоці, споруда збереглася до сих пір і тепер тут спортзал Тихоокеанського флоту. З 2012 року дитяча-юнацька школа в місті Олександрівську носить ім`я знаменитого майстра. У холі будівлі розміщені фото Василя Ощепкова.

На базі школи працює секція дзюдо, з чисельністю в півсотні людей. На згадку про майстра було проведено тут два обласних турніру з самбо в 2014 і 2015 роках.

У Москві Василь Ощепков дзюдо навчав чекістів, міліціонерів і червоноармійців бойовому мистецтву.

Під час своєї професійної діяльності Василь Сергійович вивчав друковані публікації і стежив за тенденціями розвитку єдиноборства, він зібрав до 1937 року велику бібліотеку з різних технік самозахисту, єдиноборств і дзюдо.

Згідно з інформацією з всесвітньої енциклопедії, створеної в Англії, перші змагання з дзюдо за межами Японії були проведені в 1919 році. Але в вітчизняних газетних архівах йдеться про російський дзюдо, змагання з якого проводилися як мінімум на два роки раніше європейського дебюту.

У пошуках роботи Василь їде в Олександрівськ, на Сахалін де він народився і заробляє на життя демонстрацією фільмів. У вересні 1923 року Василя Сергійович починає плідну співпрацю з урядом в рядах радянської армії - в розвідці. Ощепков працював під псевдонімом «ДД». У своїх фільмах він ділився цінними розвідувальними даними, потім він прямує знову в Японію.

Відео: Леонардо Да Вінчі біографія (коротка). Цікаві факти.

повоєнні роки

Ощепков Василь Сергійович самбо навчає інструкторів фізкультури СРСР. Викладацька географія Василя розширювалася і з 1925 року, він працював в Новосибірську в школі міліції. На фронті він здобув фах військового перекладача, тому міг дозволити собі часті закордонні поїздки. Ощепков постійно вдосконалювався в своєму захопленні, вивчав і освоював нові прийоми, виробляв свою техніку їх виконання. Так поступово з`явилася інша дисципліна - самбо.

У правилах поєдинку було внесено поділ по вагових категоріях, змінилася форма учасників:

замість татамі був борцівський килим;
японські кімоно замінилися вузькими куртками;
спортивні труси використовувалися замість дзюдоістскіх штанів;
на поєдинок борці виходили в спеціального взуття, а не босоніж.

Істотні зміни зазнали не тільки правила самої боротьби, але і її організаційні моменти, строгий контроль вівся за станом здоров`я учасників. Рукостискання було обов`язковим елементом кожного змагання. Противники тиснули руки один одному до і після сутички.

Розвиток системи єдиноборства і учні Ощепкова

Ощепковская система розвивалася і удосконалювалася без впливу зарубіжних, в тому числі і японських, шкіл дзюдо. Василь Сергійович не мав вищої спортивної освіти, але його прагнення і підхід до своєї справи стали воістину науковими. Майстер постійно розвивав навики і робив дзюдо унікальним спортом, але він не замикався виключно на цьому занятті.

Згодом самі японці оцінили по достоїнству техніку єдиноборства самбо, сказавши, що вона більш досконала, ніж дзюдо. Стиль боротьби Ощепкова береться на озброєння до вищих навчальних закладів і військових частин. Приймає майстер активну участь в розробці комплексу «Готовий до праці і оборони СРСР». Серед вихованців Василя Сергійовича були такі майстри, як:

В.Г. Кузовлев;
В.В. Сидоров;
Н.М. Галковський;
І.В. Васильєв;
Р.А. школярів;
А.А. Харлампиев і багато інших майстрів.

У 30-х роках Ощепкова викликали в Москву, щоб там він зміг навчати радянських солдатів рукопашного бою на основі дзюдо.

Арешт і загибель

Кінець 30-х років став для дзюдо похмурим періодом - це вид спорту був заборонений як «чуже радянському люду заняття». Влітку 1937 року Василя Сергійович відкрив у Вищій школі тренерів спеціалізацію по дзюдо.

Творець бойового самбо Василь Ощепков буде репресований за шпигунство у вересні 1937 року і через місяць він загине в тюрмі. Він став засновником дзюдо, але на користь самбо відмовився від нього, був відданий інтересам радянських спецслужб, але за однією версією був розстріляний відразу після арешту, за іншою - помер від серцевого нападу.

У 1937 році дзюдо виключили з навчальної програми вищих навчальних закладів фізкультури. У вересні цього ж року вийшла постанова про притягнення громадянина Ощепкова до кримінальної відповідальності за шпигунство на користь Японії. У той час нічні арешти були звичайною справою по всій країні. Під підозру потрапляли в першу чергу ті, хто був за кордоном. Ощепков ставився, на жаль, саме до цієї категорії людей.

Така трагічна врахувати наздогнала багатьох авторитетних і геніальних людей того часу. Через 20 років справу про арешт буде переглянуто і з`ясовано, що Василя Ощепкова взяли під варту і пред`явили звинувачення на незаконних підставах. Він розумів, що дзюдо в такому вигляді, як є, не вирішить всі питання по самообороні.

Згодом строгий, витриманий стиль боротьби набув рис «вільного єдиноборства», де всі прийоми були відточені до досконалості і взяті з інших інтернаціональних шкіл. Так зародився новий вид спорту - самбо. І став викладати Василь Ощепков бойове самбо.

Особисте життя

Засновник самбо Василь Ощепков тричі був одружений. Після розлучення з першою дружиною, Катериною Журавльової, серце нашого героя вразила 17-річна дівчина з Харбіна. Маша закінчувала тоді останній клас гімназії. Це була взаємна любов з першого погляду, але Марія померла від туберкульозу. Свою третю дружину - Ганну Іванівну Казембек, Василь знайшов у Москві.

Відео: Баст - До Того Як Став Відомий!

Незважаючи на те що життя Ощепкова була тісно пов`язана зі спортом, здоров`ям він не відрізнявся. Він навіть на тренуваннях ніколи не знімав майок і футболок, учні говорили, що його долає шкірне захворювання. Навіть будучи підлітком він мав проблеми з волоссям, він голився наголо, бо лисів.

Відродження дзюдо

У Радянському Союзі відродження дзюдо відбулося в 60-х роках, в цей же час дисципліну включили в Олімпійські ігри. Відновлювали боротьбу на основі єдиноборства самбо.

У біографії Ощепкова і історії розвитку самбо є один цікавий момент. У більшості вітчизняних джерел саме його називають родоначальником цієї дисципліни. Безумовно, усвідомлювати, що одним з творців такого популярного спорту є наш співвітчизник, дуже приємно. Однак заради справедливості треба сказати, що є й опоненти цього твердження.

У цій суперечці фігурує ще одна особа і цілком грунтовно - Спиридонов Віктор Опанасович, якого також вважають самбістом-першопрохідцем. До слова, саме він вжив термін «самбо» першим. Були ще деякі особистості, які претендували на звання першопрохідця дзюдо і самбо. Ощепков же заслужив таке звання тим, що він переробляв унікально відомі єдиноборства, створюючи власний стиль.

Система розвитку дзюдо заснована на японському єдиноборстві Кодокан дзюдо. Це мистецтво було технічно перероблено і збагачене новими прийомами, взятих з багатьох міжнародних організацій самооборони, рукопашного бою, боротьби, боксу. Згодом ця дисципліна перетворилася в ідеальну самостійну систему.

Система дзюдо Ощепкова була повністю сформована до початку 30-років. Удосконалювати її допомагали провідні фахівці СРСР за різними єдиноборств, учні та помічники.

Пам`ять про генія самбо

На згадку про засновника вітчизняного дзюдо в 2000-х роках були організовані турніри з самбо по всій Росії. Восени 2012 року у Владивостоці було відкрито пам`ятник майстру-самбо. «Спортивна федерація дзюдо» займається в Сахаліні популяризацією спадщини Ощепкова. Обласною владою підтримано пропозицію назвати одну з нових вулиць Південно-Сахалінська ім`ям В.С. Ощепкова.

Ощепков створив унікальне, нове бойове мистецтво на підставі дзюдо. Велика увага приділялася ударній техніці, і роботі без одягу, прийомам, взятих з китайських бойових мистецтв.

Підбиваючи підсумки

Навряд чи можна переоцінити внесок у вітчизняний спорт Василя Сергійовича, розвідника СРСР, який багато років пропрацював в Японії. Історія його життя і сьогодні оточена легендами, одне сказати можна точно: унікальна особистість - Василь Ощепков. Біографія його не залишає байдужими дослідників - ентузіастів, які по крихтах збирають інформацію про його життя.

Все життя майстра як виконання незвичайного вироку: він народився в родині каторжників, вижив там, де всі вмирають. Дивом опинився в Японії під наглядом Миколи Японського, навчався в ліцеї і відзначився працьовитістю. Став учнем самого засновника дзюдо Кано Дзігоро.

Громадянська війна, нескінченні заколоти в Примор`ї - через все це проходив Ощепков Василь. Він був розвідником на Сахаліні, працював в Японії, повертався в Радянський Союз, повністю віддавався спорту, відкрив секцію дзюдо і розвивав цю дисципліну.