Перинатальна смертність: визначення, причини, розрахунки

Смертність дітей до моменту народження і в перші сім днів після нього - проблема далеко не нова. Якщо раніше її не могли вирішити через низьку якість акушерсько-гінекологічної допомоги (адже пологові будинки з`явилися лише в 20-і роки ХХ ст., А до цього все народжували у бабок-повитух), то тепер перинатальна смертність, а саме такий термін визначає дане явище, пильно вивчається лікарями, статистами, експертами різних організацій.

Відео: Причини високої смертності в Росії

Саме поняття перинатальна смертність - це загибель плода з двадцять восьмого тижня внутрішньоутробного розвитку до семи днів після народження малюка. На даний момент всі країни привели у відповідність показники, щоб можна було порівнювати статистику і робити висновки. Вивчення причин перинатальної смертності - одна з головних задач медиків. Саме знаючи причини, з`явиться можливість викорінити це явище.

Для того щоб краще розуміти, про що йде мова, зануримося трохи в сухі цифри. Для обчислення показника перинатальної смертності в розрахунок приймається плід або новонароджений, маса якого більше одного кілограма, а якщо масу неможливо встановити, тоді беруть до уваги метричні показники - довжина тіла повинна бути більше тридцяти п`яти сантиметрів, що відповідає двадцяти восьми тижнів внутрішньоутробного розвитку.

Відео: Дитяча і материнська смертність в Росії досягли абсолютного мінімуму

У загальну статистику вважають плід масою більше півкілограма, довжиною двадцять п`ять сантиметрів, при вагітності 22 тижні. Чому прийняті саме такі цифри? З 1993 року за рекомендаціями ВООЗ саме з цього періоду розвитку дітям при народженні необхідно надавати реанімаційні заходи. Тобто вони фактично визнаються живонароджених, а значить, будь-яка загибель плода вважається смертністю. Це пов`язано з тим, що в світі відомі випадки виходжування дитини саме з такою вагою і на такому терміні.

Якщо смерть настала після пологів в перші сім днів, або дитина народилася мертвою, але доношеним і життєздатним, то лікарі, приймають пологи, зобов`язані сповістити про це органи реєстрації актів громадянського стану. При реєстрації перинатальної смертності видається медична довідка встановленого зразку. Якщо при вагітності народився не один плід, то така довідка складається на кожного померлого дитини. Щоб була в подальшому запобігти перинатальна смертність, причини її встановлюються за допомогою розтину, яке робиться обов`язково. Остаточний висновок видається патологоанатомом і як корінець кріпиться до довідки.

Відео: Чи шкідливо пити під час їжі? Порушення травлення. зниження кислотності

Серед причин перинатальної смертності варто відзначити домашні пологи, що стали останнім часом модними. Причому породіллі часто не замислюються про те, що домашні пологи, по суті, проходять без підтримки з боку медичного персоналу, бо навіть присутні лікарі без необхідного медичного реанімаційного обладнання нічим не зможе допомогти дитині, якщо виникне така необхідність. Іноді домашні пологи несуть кримінального відтінку, коли мати хоче позбутися дитини, завдаючи йому спеціально шкоду. В такому випадку розтин виробляє судовий експерт. По суті, це привід до судового розгляду, бо тут в повній мірі вина лежить на матері, яка своїми діями не сприяла нормальному перебігу пологів.

Якщо дитина помирає протягом першого тижня, то в РАГСі він реєструється два рази: в перший раз як народився, а другий раз як померлий.

Відео: Скільки м`язи "жеруть" білка? Голод і катаболізм

При розтині медики часто відзначають патології плода, причинами яких стали хвороби матері, ускладнення при вагітності, пологах.

Перинатальна смертність відображається як співвідношення кількості всіх померлих в перинатальному віці до кількості всіх народжених, помножена на тисячу. Дуже важливо проводити ранжування з причин смертності: від асфіксії, від вад внутрішньоутробного розвитку, від пневмонії, від захворювань крові. Для того щоб перинатальна смертність була знижена, проводиться моніторинг вагітних, під особливим наглядом перебувають жінки групи ризику (первинно безплідні, після множинних абортів, які страждають соматичними захворюваннями, старонароджуюча). При цьому не тільки медики, а й сама жінка повинна бути готова до народження здорової дитини, дотримуватися вимог лікаря, вести правильний спосіб життя, відмовитися від шкідливих звичок.