Російські та зарубіжні аналоги "еритроміцину": опис, ціни, відгуки. Чим можна замінити препарати на основі еритроміцину?
При бактеріальних інфекціях, які вразили дихальні шляхи, сечостатеву сферу або інші органи, лікарі призначають системні антибактеріальні засоби. Позбутися від ряду грампозитивних або грамнегативних мікроорганізмів, альфа-гемолітичного стрептокока, мікоплазми, хламідій і інших бактерій можна за допомогою засобу «Еритроміцин». Аналоги цього препарату з такою самою діючою речовиною теж ефективні.
особливості кошти
Таблетки «Еритроміцин» містять в своєму складі 500 мг однойменного діючої речовини. це антибактеріальний препарат, що відноситься до групи макролідів. Його дія заснована на тому, що він здатний порушувати формування пептидних зв`язків між амінокислотами і блокувати процес синтезу білка в патогенних мікроорганізмів. При цьому на нуклеїнові кислоти він ніяк не впливає.
Але діюча речовина еритроміцин в тканинах організму розподіляється нерівномірно. Воно накопичується в нирках, печінці і селезінці. Концентрація антибіотика в сечі і жовчі в кілька разів вище, ніж в плазмі крові. Еритроміцин здатний добре проникати в тканини лімфатичних вузлів, легень, ексудат середнього вуха, сперму, секрет передміхурової залози, синовіальну та асцитичну рідини, плевральну порожнину.
Показання: в яких випадках призначається препарат
Перш ніж шукати аналоги «Еритроміцину», треба розібратися з показаннями до прийому зазначених коштів. Його можна використовувати в тих випадках, коли захворювання викликане мікроорганізмами, чутливими до даного антибіотика. Йдеться про наступні патологіях:
- скарлатина;
- гонорея;
- дифтерія;
- кон`юнктивіт у новонароджених;
- трахома;
- бруцельоз;
- коклюш;
- еритразма;
- інфекції верхніх дихальних шляхів (бронхіти, трахеїти, пневмонії);
- первинний сифіліс;
- сечостатеві інфекції у майбутніх мам;
- неускладнений хламідіоз;
- інфекційні ураження ЛОР-органів (отити, синусити, тонзиліти);
- бактеріальні ураження жовчовивідних шляхів (холецистити);
- інфекції очей (проблеми зі слизовою оболонкою);
- гнійничкові освіти на шкірі, пролежні, трофічні виразки, опіки.
Хворі на ревматизм використовують засіб «Еритроміцин» (аналоги препарату також підходять) для профілактики розвитку стрептококових інфекцій. Також його призначають при стоматологічних операціях, під час передопераційної підготовки, перед ендоскопією.
Можливі замінники кошти
Якщо лікар, призначаючи пацієнту лікування, говорить про те, що необхідний препарат з діючою речовиною еритроміцин, то людина може сам вибрати в аптеці найбільш підходяще для нього засіб.
Це можуть бути таблетки «Еритроміцину» з кишковорозчинним покриттям. Також провізор може порекомендувати засіб «Еритроміцин-тив», «Еритроміцину Фосфат». Також у продажу можна знайти препарати «Еріфлюід», «Еритроміцин-Ферейн», «Сінеріт», сиропи «Грюнаміцін», «Ілозон».
При необхідності лікар може призначити системні антибактеріальні засоби з іншим чинним речовиною. Робиться це в тих випадках, коли у пацієнта є протипоказання до прийому препаратів, виготовлених на основі еритроміцину. Призначено можуть бути такі антибіотики: «Клацид», «Макропен», «Сумамед», «Фромилид», «Азитроміцин», «Азакс», «Зітролід».
перелік протипоказань
Перш ніж починати пити оригінальний препарат або аналоги «Еритроміцину», необхідно з`ясувати, чи можна вам вживати подібні засоби. Адже перелік ситуацій, при яких від них варто відмовитися, досить широкий. До найбільш поширених відносять:
- період лактації;
- втрату слуху;
- встановлену гіперчутливість до еритроміцину;
- необхідність прийому коштів «Астемізол» або «Терфенадин».
Якщо в анамнезі була жовтяниця, аритмії, ниркова або печінкова недостатність, подовження інтервалу QT на кардіограмі, то його також краще замінити.
Зареєстровані ускладнення при прийомі препарату
Відмовитися від використання засобу необхідно і при виникненні будь-яких побічних ефектів. У цьому випадку бажано підібрати аналоги «Еритроміцину» з іншим чинним речовиною. Серед побічних проявів можуть бути:
- шкірні реакції (висип, кропив`янка);
- еозинофілія, збільшення активності печінкових трансаміназ;
- діарея, нудота і блювота;
- болю в ділянці живота;
- псевдомембранозний ентероколіт;
- холестатичнажовтуха;
- поява шуму у вухах;
- зниження слуху;
- у деяких на тлі прийому з`являється тахікардія, шлуночкові аритмії;
- у вкрай рідкісних випадках виникає анафілактичний шок.
Форми випуску кошти
Перш ніж йти в аптеку і підбирати до препарату «Еритроміцин» сучасний аналог, необхідно визначитися з тим, в якому вигляді препарат вам необхідний. У продажу можна знайти таблетки, мазь, порошок або гранули для приготування суспензії та ліофілізат для ін`єкцій.
У більшості випадків пацієнтам препарат призначається у формі таблеток. Але якщо хворим необхідна інтенсивна терапія, і лікування проводиться в стаціонарі лікарні, то можуть призначити і внутрішньовенне введення препарату. Розчин може вводитися повільної ін`єкцією протягом 3-5 хвилин або крапельно - в залежності від рекомендацій лікаря.
Мазь призначають для лікування гнійничкових уражень шкіри, в тому числі юнацьких вугрів. Її необхідно наносити на всі ділянки ураження. При інфекційно-запальних проблеми з очима використовують спеціальну мазь, яку необхідно закладати за нижню повіку.
Порошок і гранули призначені для приготування суспензії. Їх, як правило, призначають дітям, яким ще складно підібрати необхідне дозування в таблетках.
вітчизняні замінники
Якщо ви не хочете витрачати надто багато грошей, купуючи аналоги «Еритроміцину», таблетки можна взяти російського виробництва. В аптеці можна знайти «Еритроміцин-АКОС», вироблений ВАТ «Синтез» (Курган).
При необхідності введення препарату у вигляді ін`єкції можна придбати еритроміцину фосфат. Виготовляється він тієї ж російською компанією «Синтез».
Також в РФ випускають «Еритроміцин-тив» на Тюменському хіміко-фармацевтичному заводі. Крім того, у продажу можна знайти оригінальний препарат «Еритроміцин», вироблений компаніями ВАТ «Синтез», ВАТ «Біосинтез», «Татхимфармпрепарати», «НИЖФАРМ», «Бринцалов-А».
імпортні аналоги
Багато хто відмовляється від препаратів вітчизняного виробництва, навіть якщо їм призначають засіб «Еритроміцин». Аналог імпортний підібрати нескладно, адже багато препаратів виготовляються на основі даного діючої речовини.
При необхідності придбати розчин для внутрішньовенного введення можна звернути увагу на «Еритроміцин лактобіонат», яку виробляє компанія з США. У тій же країні виготовляють суспензію для дітей «Ілозон».
Порошок для суспензії «Еритроміцин-ратіофарм» виготовляється в Німеччині, там же виробляються і гранули для приготування сиропу «Грюнаміцін».
Засіб «Еритроміцин-Тева», яке випускається у формі таблеток або порошку для приготування суспензій, проводиться в Ізраїлі. Більш доступними вважаються імпортні препарати, що виготовляються в Індії. У російських аптеках можна знайти «Еритроміцин стеарат» індійського виробництва - це таблетки по 125 мг.
зовнішні засоби
популярністю користується ерітроміціновая мазь. Використовують даний антибактеріальний препарат як зовнішній засіб. Основна діюча речовина, як можна здогадатися з назви, - еритроміцин. мазь (Аналоги наносяться так само, як і оригінальний препарат) використовувати легко. Засіб тонким шаром намазується на уражену ділянку і акуратно розподіляється. Інтенсивно втирати його не варто.
Перед нанесенням мазі на шкіру необхідно очистити проблемне місце і витерти його насухо. Після цього треба видавити на шкіру смужку кошти довжиною до 3 см. Мазь необхідно рівно розподілити. Ефект настає, якщо наносити її протягом 1-2 тижнів до 4 разів на день. Використовуючи таку схему, можна позбутися від підліткових вугрів.
Також можна використовувати розчин. Він випускається під найменуванням «Еріфлюід». Для позбавлення від прищів лікарі рекомендують робити примочки або компреси з даними засобом. Для цього треба просочити розчином тканину або вату і накласти її на проблемну ділянку на 5-15 хвилин. Такі компреси варто робити протягом 2 тижнів до 3 разів на добу. Але збільшувати тривалість процедури не варто через ризик появи подразнень.
Аналоги зовнішніх коштів
Деякі люди не довіряють дешевим вітчизняним препаратам і шукають аналог «Еритроміцину» нового покоління. Одним з відомих засобів є «Зінеріт». Це лосьйон, виготовлений на основі еритроміцину і ацетату дигідрату цинку. В упаковці 2 флакона. В одному містяться активні інгредієнти, а в другому - розчинник. З них кожен самостійно може зробити лосьйон. Він здатний пригнічувати розмноження організмів, які викликають акне.
Засіб «Кліндовіт» нерідко використовують в якості аналога мазі, основним компонентом якої є еритроміцин. Показання до застосування та побічні ефекти у них, проте, розрізняються, адже препарати виготовлені на основі різних діючих речовин. Гель «Кліндовіт» використовується виключно для боротьби з висипом вугрів. Курс лікування триває більше 6 тижнів.
Для лікування фурункулів, абсцесів, акне лікарі можуть рекомендувати гель «Далацин». Основною діючою речовиною в ньому, як і в засобі «Кліндовіт», є кліндаміцин.
Використання антибактеріальних суспензій
При необхідності педіатри призначають дітям антибактеріальні препарати в формі суспензій, і в багатьох з них основною діючою речовиною є еритроміцин. Аналоги (інструкція із застосування дозволяє використовувати такі засоби навіть для лікування новонароджених) лікарі вибирають на свій розсуд.
Фахівець може призначити суспензію «Ілозон» при інфекціях верхніх дихальних шляхів або сечостатевої системи. Дозування підбирається в залежності від ваги маленького пацієнта. Дітям, залежно від складності ситуації, можуть призначити від 30 до 50 мг препарату на кожен кілограм маси тіла на добу. Таке дозування встановлюється пацієнтам у віці від 4 місяців до 18 років, хоча підліткам, звичайно, краще купувати ліки в таблетованій формі. А новонародженим малюкам, яким ще не виповнилося і трьох місяців, призначають по 20-40 мг суспензії на кожен кілограм їх ваги. У складних випадках дозування може бути подвоєна.
Замість кошти «Ілозон» можуть бути призначені суспензії «Сінеріт», «Еоміцін», «Грюнаміцін» та інші засоби, виготовлені на основі діючої речовини еритроміцин. Аналоги приймаються за тією ж схемою і при тих же показаннях, як і безпосередньо таблетки «Еритроміцин».
Порівняння цін
Збираючись в аптеку, багато хто хоче заздалегідь дізнатися, скільки доведеться витратити. Це буде залежати лише від того, який саме препарат призначив лікар. Якщо купувати «Еритроміцин» вітчизняного виробництва, то можна помітно заощадити. Упаковка з 10 таблеток по 250 мг обійдеться в 55 руб. А флакон ліофілізату об`ємом 100 мл коштує всього 14 руб.
Ерітроміціновая мазь також недорога. За тубу ємністю 15 г треба буде заплатити близько 26 руб. А ось засіб «Зінеріт» обійдеться в рази дорожче: 30 мл препарату коштує 518 руб. Туба гелю «Кліндовіт» коштує близько 289 руб. Засіб «Далацин» обійдеться дешевше - за нього доведеться віддати 112 руб.
Аналоги «Еритроміцину» в таблетках, виготовлені на основі інших діючих речовин, також будуть дорожче. Наприклад, таблетки «Сумамед» (500 мг № 3) обійдуться в 447 руб. А ось препарат «Макропен» буде коштувати 246 руб. Таку суму доведеться віддати за упаковку з 16 таблеток по 400 мг.
Ефективність препаратів: відгуки людей
Порівнювати результативність прийому різних антибактеріальних засобів складно. Адже певний діюча речовина активно відносно ряду чутливих мікроорганізмів. Але якщо необхідно лікувати інфекції, викликані мікроорганізмами, на які може впливати еритроміцин, то цей препарат вважається одним з кращих.
Незважаючи на доступну ціну, ефективність його залишається на висоті, що підтверджується багатьма відгуками. Звичайно, за бажанням пацієнтів його можна замінити іншими, більш дорогими, засобами. Але це, за словами фахівців, не прискорить процесу лікування.
Всі антибіотики медики рекомендують пити ще протягом 2-3 днів після поліпшення стану. Не виняток і «Еритроміцин». Аналоги п`ються по тій же схемі, як і оригінальний препарат.
Залежно від показань і складності стану, лікування може тривати від 7 до 14 днів. Для дорослих добова доза становить 1-2 м Але у важких випадках можна призначати і по 4 м
Не можна для підвищення ефективності збільшувати дозування засобу без гострої необхідності. Адже це може призвести до негативних наслідків. Серед них лікарі називають втрату слуху і розвиток гострої печінкової недостатності.
