Хореограф бориса ейфмана: біографія, творча діяльність

Хореограф Борис Ейфман, біографія, фото якого цікавлять всіх любителів балету, заслуговує якщо не любові, то хоча б безмірного поваги. Він завжди йшов у мистецтві своїм шляхом, умів відстоювати свою точку зору і знаходити нові, часом геніальні сценічні рішення. У його балету безліч шанувальників по всьому світу, гастролі його трупи починаючи з 70-х років завжди проходять при аншлагах, і сьогодні Ейфман знаходиться на етапі творчого зростання, так що попереду у глядачів ще чимало здивувань.

дитинство

Борис Ейфман (дата народження - 22 липень 1946 роки) з`явився на світ в маленькому сибірському місті Рубцовську, куди сім`я переїхала перед війною в зв`язку з мобілізацією Якова Ейфмана, інженера, для будівництва тракторного заводу. Мама Бориса працювала лікарем. У 1951 році сім`я повертається на історичну батьківщину до Кишинева. Майбутній хореограф з раннього дитинства мав велику тягу до самовираження за допомогою пластики. Тому ні у кого не викликало здивування, коли Борис Ейфман записався в студію балету при Палаці піонерів, де швидко став одним з кращих учнів. Уже тоді він відрізнявся небувалим працьовитістю і був абсолютно закоханий в танець, в пластику людського тіла, в рух.

Відео: Борис Ейфман представляє іншого «Чайковського» на сцені Александрінського театру Новини НТВ

Відео: Інтерв`ю Бориса Ейфмана в Лондоні

Шлях в професію

У 1960 році Борис Ейфман, біографія якого вже назавжди була пов`язана з балетом, надходить на щойно відкрите хореографічне відділення Кишинівського музичного училища. Він приходить в майстерню Рашель Йосипівни Бромберг, яка вже знала його по заняттях в студії. Трохи пізніше вона передає учневі керівництво хореографічним гуртком у Палаці піонерів. Так Ейфман одночасно вчиться і вчить, осягаючи професію все глибше.

Відео: Артур Мітчелл в Театрі балету Бориса Ейфмана

Коли в 1964 році він закінчив училище, в ньому визріло бажання продовжувати вчитися, і він вступив до Ленінградської консерваторії ім. Н. Римського-Корсакова, на балетмейстерське відділення, яке і закінчив у 1972 році. Вже з перших кроків в училище Ейфман більше інтересу виявляв до постановок, ніж до танцю. У нього було своє бачення сцени і уявлення про виразних можливості тіла танцівника, які він мріє виплеснути на глядача.

Відео: А.Галічанін. «Вбивці», хореографія Б.Ейфмана

Кар`єра хореографа

Борис Ейфман - хореограф з великим стажем. Він почав ставити перші спектаклі ще під час навчання. Його перші постановки в Ленінграді на початку 70-х років - «Життя назустріч» на музику Кабалевського, «Ікар» за твором А. Чернова та В. Арзуманова, «Фантазія» А. Аренського - стали справжнім відкриттям для балетної публіки. Уже тоді він тяжів до модерну, сміливо поєднуючи різні виражальні засоби. Його постановки з самого початку демонстрували прагнення до створення яскравого синтетичного видовища, в якому органічно поєднувалася літературна основа, декорації, костюми, світло і танець з сильним драматичним початком.

У 1972 році дипломна робота Ейфмана «Гаяне» на сцені Ленінградського Малого театру опери та балету наробила багато шуму: незвичайна хореографія, тонка прочувствоване образів - все це справило незабутнє враження на публіку і критику.

З 1971 року Борис Ейфман працює балетмейстером в Ленінградському хореографічному училищі ім. Ваганової. Його спектаклі зі студентами училища показувалися на сцені Кіровського театру. Тут він ставить «Жар-птицю» І. Стравінського, «Зустрічі» Р. Щедріна, «перервавши пісню» Калниньша. Ці роботи роблять Ейфмана відомим, в тому числі за кордоном, так як театр возить спектаклі на закордонні гастролі. Також в цей період початківцю балетмейстеру випадає можливість зробити кілька фільмів-балетів для телебачення.

Театр Б. Я. Ейфмана

Спробувавши свої сили на одному з кращих театрів країни, Борис Ейфман зрозумів, що в таких академічних закладах йому не вдасться повною мірою реалізувати свої задуми. І він всі сили кидає на створення власного театру.

У 1977 році його зусилля дають результат: він відкриває при Ленконцерте театр «Новий балет». Набравши трупу на свій смак, Ейфман починає творити. Хореограф вибирає незвичні для радянського театру твори і ставить зовсім класичні балети. У своїх спектаклях балетмейстер прагне знайти відповіді на нагальні питання буття, в першу чергу він апелює до молодіжної аудиторії, намагаючись говорити з нею на близькій їй мові рок-музики та сучасного танцю.

З 80-х років він починає регулярно гастролювати за кордоном, зокрема щорічно відвідує Нью-Йорк, де гастролі театру Ейфмана стали традиційними і дуже очікуваними. У Росії театр також має неймовірну популярність, хоча довгі роки не має своєї будівлі. Тільки в 2010 році будується Академія Бориса Ейфмана, а Палац танцю, про який майстер мріє довгі роки, поки так і знаходиться на стадії проекту.

видатні роботи

Борис Ейфман, біографія якого - це шлях новатора і борця, створив театр, щоб вибирати репертуар на свій розсуд. Афіша театру вражають різноманітністю жанрів. У ній є балети-буф: «Божевільний день, або Одруження Фігаро», «Інтриги кохання», програми камерних балетів: «Метаморфози», «Автографи», казки: «Жар-Птиця», «Піноккіо». Ейфман завжди прагнув ставити спектаклі з якісної літературною основою, так в репертуарі з`явилися «Анна Кареніна», «Майстер і Маргарита», «Поєдинок», «Ідіот». Вже перші роботи показали, що театр Ейфмана готовий до експериментів, так в його афіші з`явилися постановки «Під покровом ночі» Бартока, «Двоголосся» на музику Баррета, «Спокуса» Уейкмана. За своє творче життя Борис Ейфман вже поставив понад 40 балетів, серед яких найвідомішими вважаються «Чайковський», «Червона Жизель», «Роден», «Реквієм».

нагороди

Народний артист Борис Ейфман, біографія якого є шлях подолання, в останні роки розпещений нагородами. До 90-х років його не бажали відзначати державними нагородами, щоб не заохочувати новаторське балетне мистецтво. Але після перебудови все змінилося, балетмейстер отримав звання народного артиста і заслуженого діяча мистецтв. Він був тричі нагороджений орденом «За заслуги перед Вітчизною», кількома орденами іноземних держав. Ейфман є неодноразовим володарем премій «Золота маска», «Золотий софіт» і «Тріумф».

Особисте життя

Борис Ейфман завжди є об`єктом пильної уваги ЗМІ та прихильниць. Хореографу приписують чимало романів, ще б пак: знаменитий, імпозантний, молодий, вільний. Хіба жінки можуть пройти повз такого чоловіка байдуже? Найгучнішою його романом були відносини з красунею актрисою Анастасією Вертинською. Але все завершилося нічим. І Ейфман одружився на солістці свого балету Морозової Валентині Миколаївні. Вони довгий час пропрацювали в театрі пліч-о-пліч, для неї майстер поставив кілька цікавих партій. У 1995 році у пари народився син Олександр. Валентина змогла повністю реалізуватися в театрі Ейфмана як танцівниця. А сьогодні продовжує працювати поруч з ним педагогом-репетитором, надаючи чоловіку значну допомогу і підтримку.