Михайло шолохов "донські розповіді": короткий зміст розповіді "родімка"
Навесні 1905 роки з`явився на світ Майбутній великий письменник Михайло Олександрович Шолохов. «Донські Розповіді», короткий Зміст якіх буде представлено нижчих, є неперевершений шедевром, залишенню нам у спадок від автора.
сюжет
Сюжет оповідання «Родімка» Наступний: Миколка Кошовий - вісімнадцятірічній хлопець, є командиром полку и веде боротьбу НЕ гірше будь-которого Бувалий вояки. ВІН - Справжній козак и син козака. Автор наводити спогади хлопця про свое дитинство, коли батько САДИВО его в п`ятірічному віці на коня. Рано остался Миколка сиротою. Мати померла, батько пропав без вісті під час Німецької Війни. Залиш зовсім один в 15 років, Пішов Миколка до "червоним".
Відео: НАХАЛЁНОК. Михайло Шолохов
Сильний и смілівій юнак рано вранці отрімує через призначення наказ віїжджаті на Захоплення банди в Сусідній радгосп. Накази НЕ обговорюються, тому Миколка собирается в дорогу.
Вже третій день идет банда від погоні загону Кошового. Складається банда з п`яних Бувалий солдат. Отаман їх сім років в рідному-краю не бував. І сповнений переживши, и «Туреччина», злий ставши, черствий. Тільки Біль душевну намагався залита самогоном.
Миколка Кошовий, дізнавшісь від мельника, де засіла банда, тут же прямує Туди. Альо отаман бачили вгледів молодого командира и пріцілівся. Вістрілів один раз, и кінь впав під Миколка. Втік командир стріляв, а отаман, оскалом, чека, поки той не витрат всю обойму. І ось тоді накинувши отаман на командира и шашки вбивши его. После цього вбивця зняв з трупа бінокль и чоботи. Альо коли знімав, стягнув и шкарпетки. Тут завмерло серце отамана. Побачив ВІН на нозі Миколки родімку з голубинім яйці, ту саму родімку, яка булу у его сина. Отаман вбивши себе пострілом в рот. І сидів на его Голові Шуліка-стерв`ятнік.
Особливий підхід
У цьом короткий Зміст. «Донські Розповіді» Шолохов написав не Стільки для того, щоб показати жахи Громадянської Війни, скільки для того, щоб явити людям вихід з неї. Взагалі, Михайло Шолохов з усіх письменників, Які розкрівалі в своїй творчості тими колектівізації, Громадянської Війни, розкуркулення, відрізнявся Своїм особливим підходом до ОЦІНКИ подій и вчінків людей. Чи не Робить героїв только позитивними або негативними Шолохов ( «Донські Розповіді»). Короткий Зміст Деяк з творів це підтверджує. КОЖЕН зі своєю правдою, зі своим життєвим подивимось. У Першу Черга, письменник цікавівся внутрішнім світом героя, а не тім, до Білого або Червоному руху ВІН тяжіє. Саме з цієї причини ми НЕ побачимо Виправдання самим автором «червоних» або «білих» Ідей, жорстокості и нелюдяності. У цьом весь Шолохов ( «Донські Розповіді»). Короткий Зміст, звичайна, чи не дозволяє Побачити весь глибино сенс книги. Воно лишь розкріває сюжет.
Відео: Донські Розповіді - Шолохов - аудіокнига
ідея
20-ті роки - страшний годину в жітті народу, Аджея Йшла боротьба Не проти іноземного загарбників, а Йшла війна между братом его, батька з сином. Що может буті гірше? У Книзі ми бачим Страшні картини, наповнені кров`ю и ненависть. Альо даже крізь них просвічує Щось добро, віра в краще майбутнє для країни. Письменник ненав`язливо пояснює чітачеві, что нельзя нічім віправдаті нелюдські тортура, страти тисяч людей.
Відео: Аліна Середа Піднята ціліна
На прікладі конкретних героїв ми бачим трагедії цілого народу по Книзі «Донські Розповіді». Шолохов ( «Родімка» - твір, что розглядається нами) очень пронікліво, так, что стіскається серце, передает Історію отамана, Який убивши власного сина и не переживши Цю трагедію. Сцена розуміння отаманом Вчинення ним жахлива. ВІН стогне, як поранений звір, ВІН торсає убитого, назіваючі его рідненька сином.
Отношения между людьми
Картинами Донського пейзажу, что становится свідком Кривава убивств, начинает шкірних з шести частин оповідання Шолохов. «Донські Розповіді», короткий Зміст якіх Вже Було наведено, йдут ще глибші. Чому так враз це вбивство отамана? Хіба и Ранее НЕ робів ВІН цього? Робів! Альо вбити сина - це інше. Звідсі Шолохов приходити до висновка: щоб НЕ Було Війни, щоб люди знову жили в мірі та Злагоді, смороду повінні ставити один до одного по-батьківські, любити, як Синів, як братів.
