Книги віктора астаф`єва: біографія у творчості
Книги Віктора Астаф`єва привертають увагу чітачів и крітіків Художня своєрідністю и социальной гостротою. Много творів цього письменника ма ють автобіографічній характер. У них немає змішання реальності и вігадкі. Творча спадщина Астаф`єва створює уявлення про життя и характер, долю и подивимось цієї людини.
«Останній Уклін»
На березі Єнісею розташовано безліч безликих СІЛ. Одна з них - Вівсянка. Альо цьом селі пощастило более, чем ее сусідкам. Книги Віктора Астаф`єва прославили ее. Смороду звелічілі ее, зроби легендарної. Повість «Останній Уклін» відображає сільський уклад, характерні РІСД життя людини в російській селі.
За словами самого прозаїка, ВІН оспівав малу Батьківщину в своих творах Завдяк того, что довгий час БУВ відірваній від неї. Книги Віктора Астаф`єва сповнені пронізлівіх сторінок про сільського дітінстві, за Яким Надзвичайно тужів ВІН все життя.
«Крадіжка»
Ця повість стала одним з дере великих творів Віктора Астаф`єва. Залиш сиротою после Укладення батька и трагічної смерти матері, Майбутній письменник в семірічному віці опинивсь на вулиці. А пізніше - в дитячому будинку. СКЛАДНІ роки переживши Віктор Астаф`єв. Книги, список якіх й достатньо великий, прісвячені різнім етап життя письменника. Смороду цікаві як підліткам, так и людям старшого поколения.
У повісті «Крадіжка» автору удалось создать в образі вихователя дитячого будинку Рєпіна РІСД людини, Який назавжди остался прикладом для него. Людина цею - Василь Соколов, Колишній білогвардієць, дивом остался в живих. ВІН оказался в невеликі провінційному містечку Красноярського краю, де розташовувався інтернат, в якому кілька років провів Майбутній письменник. У більшому городе офіцер, Який бівся під командуванням Колчака, що не віжів бі.
Соколов БУВ дере по-Справжня культурним и освіченою ЛЮДИНОЮ, что зустрівся на шляху Астаф`єва. Працюючий вихователь в дитячому будинку, ВІН всегда відповідально ставівся до своих обов`язків І, головне, умів піднятіся над своєю особистою трагедією.
Війна и книга
Книги Віктора Астаф`єва розповідають читачам про війну, жахи якої автору довелося пізнаті Вперше в вісімнадцять років. У своих Спогадах письменник розповідав про ті, як Дбайливий ВІН ставівся до книг в ті роки. ВІН вважать, что смороду володіють могутнім Вплив на людину, а тому даже у найстрашнішіх колотнеча его рятувало читання. Книга и війна - дивне поєднання, Пожалуйста навряд чи могут зрозуміті сучасні люди, Які читають мало або зовсім не беруть книг в руки. Молодий Астаф`єв віддавався читання даже в самих невідповідніх, немісліміх сітуаціях.
«Десь гримить війна»
Частка хлопців, якіх війна Зроби доросли завчасно, всегда цікавіла Віктора Астаф`єва. Смороду стали его персонажами, ВІН прісвячував їм свои книги. Аджея ВІН - один з них. До того як потрапіті на фронт, Віктор, хоча и знаходівся цілий рік далеко від передової, но живий одними надіямі и переживаннями. Породжені смороду були дерло поразка Радянської армії.
Відео: Астаф`єв Віктор - Цар-риба, радіоспектакль
Повість «Десь гримить війна» присвячено Юнім жителям Сібіру, Які в перший рік Війни Працюють на залізниці. І хоча їхня робота важліва, перебуваті в тилу їм становится з шкірних днем все важче. Перш за все тому, что їх юні душі потребують патріотичний подвиг. Смороду впевнені, что на Фронті від них бі Було более корісті, чем в тилу.
Відео: Віктор Петрович Астаф`єв. біографія
До Нових Важко умів нелегко Було звікнуті людям, евакуйованім у Сибір. Тут не Було бомбардувань, но були холод, голод и хвороби. Війна - це НЕ только бой и рукопашного. Вона Скрізь и всюди. Всепоглінаючої смертоносну силу Війни прісвячені книги Віктора Петровича Астаф`єва.
Відео: Георгій Жженов и Віктор Астаф`єв: Розмова про війну и російською Народі
«Прокляті та вбіті»
У опісі Війни Астаф`єв в своих творах Величезне значення надававши збережений фронтового побуту: голоду, холоду, невлаштованості, відсутності елементарних зручностями. Живими и страшно деталями наповнював свои твори Віктор Астаф`єв. «Прокляті та вбіті. Книга друга. Плацдарм »- роман, написаний через кілька десятіліть после Закінчення Війни. Альо незважаючі на давність років, військова картина має безліч Яскрава деталей. Автор не малювать вігаданіх ідеалізованіх образів Радянська солдат. Зображення фронтового життя в книгах «Прокляті та вбіті» критики називали немилосердно и Надзвичайно жорсткий. Альо навряд чи хтось МІГ засумніватіся в правдівості «астафьевской Війни».
У своих книгах про війну Астаф`єв розповідав НЕ только про Загибель людей. У тому, что відбувається ВІН бачив знищення віри в ті, что цею світ Божий. «Сліпий и страшний твій суд», - чується голос автора крізь крики вміраючіх.
Письменник БУВ Переконаний в безсмертя людської пам`яті. Жахи Війни НЕ здатно забути людина. Альо только через много років ВІН может переосмісліті, что відбувається більш глибока. Войну автор роману «Прокляті та вбіті» назвавши «злочином проти людського розуму». І самє ЦІМ твором ВІН підвів ризику під своими роздуми про найстрашніше и важкий период в жітті Радянська людей.
