Коефіцієнт рентабельності власного капіталу, інші показники рентабельності і їх аналіз
Метою створення будь-якої фірми є отримання прибутку, це безперечно. Але прибуток - це показник не тільки в великій мірі умовний, а й абсолютний. Іншими словами, грунтуючись лише на сумі отриманого прибутку неможливо порівнювати різні підприємства між собою. Більш коректно проводити порівняння з точки зору відносних показників. У сфері вивчення прибутку і прибутковості найпопулярніші відносні показники відносяться до класу показників рентабельності. Вони представлені досить широким спектром величин, але ми зупинимося на тому, як визначити коефіцієнт рентабельності власного капіталу, а також активів та основної діяльності.
Для того щоб виробляти продукти або послуги компанія здійснює витрати, формуючи тим самим собівартість. Шляхом відносини отриманого прибутку до даної величині собівартості ми визначимо рентабельність основної діяльності. Показує даний коефіцієнт то, скільки кожен рубль, вкладений в витрати, дозволяє отримати прибутки.
Обов`язковою умовою існування фірми є наявність власника, тому доцільно розраховувати ефективність підприємства саме з його точки зору. Зазвичай для цього розраховують коефіцієнт рентабельності власного капіталу. Розрахунок його гранично ясний і полягає в розподілі чистого прибутку на суму власного капіталу, який без зусиль можна знайти в пасиві балансу фірми. За допомогою цього показника можна судити про суму прибутку, що припадає на кожну одиницю капіталу власника. Дуже часто коефіцієнт рентабельності власного капіталу піддають окремому аналізу, на чому ми зупинимося нижче.
Будь-який трудовий процес характеризується наявністю предметів і засобів праці. Вони являють собою майно, яке формує актив балансу підприємства. У зв`язку з цим має сенс провести розрахунок рентабельності активів. Очевидно, що для цього достатньо розділити прибуток на підсумок балансу. Найчастіше розрахунок ведуть на основі чистого прибутку, але іноді застосовують і прибуток, яка ще не очищена від податків.
Під час вивчення цієї групи показників часто проводять спеціальний аналіз рентабельності власного капіталу, а також активів, який називається факторний. Рентабельність активів самим прямим чином залежить від їх оборотності і рентабельності продажів, якість використання власного капіталу також залежить від коефіцієнта фінансової залежності. Ви можете зацікавитися, чому ж саме ці чинники? Насправді все гранично просто. Розглянемо рентабельність активів, представлену у вигляді відношення чистого прибутку і суми активів. Помноживши чисельник дробу і її знаменник на отриману компанією виручку, а потім провівши невеликі перетворення, ми і отримаємо твір показники оборотності активів на рентабельність продажів. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу доведеться помножити ще на активи і розділити на них же.
Після визначення факторів необхідно розрахувати значення їх за ряд років, а потім визначити те, як змінювався кожен з них в абсолютній величині з періоду в період. На останньому етапі за допомогою методу абсолютних різниць визначається ізольоване вплив кожного фактора, а при їх складанні ми отримаємо зміна результуючого показника за весь період.
Вивчення всіх показників рентабельності має сенс проводити не тільки з позиції виявлення впливу факторів на них, а й з точки зору їх зміни в динаміці. Очевидно, наявність позитивно динаміки є позитивним явищем. Однак навіть наявність позитивної динаміки не завжди однозначно добре характеризує підприємство. Справа в тому, що інші схожі підприємства можуть бути набагато більш ефективні, тому також необхідно порівнювати рентабельність фірми з середньогалузевими значеннями.
