Прихід до влади більшовиків. Причини приходу до влади більшовиків

Прихід до влади більшовиків, дата якого збіглася з датою Великої Жовтневої соціалістичної революції (7 листопада 1917 року у сучасному стилю), здавався ще навесні того ж року неможливою подією для багатьох в Російській імперії. Справа в тому, що ця гілка соціал-демократичної робітничої партії на чолі з В.І. Леніним практично до самих останніх місяців перед революцією не користувалася особливою популярністю у самих значущих класів в суспільстві того часу.

Коріння політичної партії більшовиків

Ідейна основа партії виникла на початку 90-х років 19 століття в середовищі колишніх народників, що ходили в народ і бачили проблеми селянства, які хотіли вирішити за допомогою корінного переділу земельних ділянок, в тому числі і поміщицьких. Ці аграрні проблеми проіснували ще не одне десятиліття і частково зумовили прихід до влади більшовиків. У зв`язку з невдачами народницького напряму і активізацією робітничого класу, колишні діячі народництва (Плеханов, Засулич, Аксельрод і ін.) Перейняли досвід західноєвропейської боротьби, переглянули революційні стратегії, ознайомилися з працями Маркса і Енгельса, перевели їх на російську мову і стали розробляти теорії облаштування життя в Росії на основі марксистських теорій. Сама партія була заснована в 1898 році, а в 1903 році, на другому з`їзді рух розпався на більшовиків і меншовиків з ідейних міркувань.

Про повстання марили більше десятиліття

Прихід до влади більшовиків готувався даної політичної групою досить давно. Під час революції 1905-07 рр. ця організація мала намір в Лондоні (меншовики - в Женеві), де було прийнято рішення про збройне повстання. В цілому соціал-демократи вже в той період хотіли зруйнувати царизм шляхом організації повстань у військах (на Чорноморському флоті, в Одесі) і підривом фінансової системи (закликали забирати вклади з банків і не платити податки). Вони постачали в Росію зброю і вибухівку (група Красіна), грабували банки (Гельсінгфорський банк, 1906 г.).

У них не вийшло увійти в офіційні органи влади

Прихід більшовиків до влади Росії з «офіційних каналах» склався в дореволюційний період невдало. Вони бойкотували вибори в першу Державну Думу, в другій же отримали менше місць, ніж меншовики (15 посад). У дорадчому органі країни більшовики затрималися ненадовго, так як члени їхньої фракції були затримані при спробах підняти повстання за допомогою петербурзького гарнізону. Все думці від більшовиків були арештовані, а сама Дума того скликання розпущена.

Що ж обіцяв Росії потенційний прихід більшовиків до влади? Коротко про це можна дізнатися з рішень Лондонського (п`ятого) з`їзду партії, де в 1907 році були прийняті програми «максимум» і «мінімум». Мінімально для Росії була передбачена буржуазна революція з укорочуванням робочого дня до 8 годин, поваленням самодержавства, встановленням демократичних виборів і свобод, введенням місцевого самоврядування, наданням націям права на самовизначення, скасуванням штрафів і поверненням селянам земельних відрізів. По максимуму в Російській імперії повинна була відбутися пролетарська революція і перехід до соціалізму з встановленням диктату пролетарських мас.

Обстановка в Росії після 1907 продовжувала залишатися важкою. Причинами, за якими прихід до влади більшовиків у майбутньому став можливим, було те, що царські реформи того часу не дали істотних результатів, аграрне питання не було вирішене, що почалася Перша світова війна після поразки під Таненнбергом велася вже на території Росії і привела до гіперінфляції, порушення постачання продовольством міст, голоду в селах.

Розкладання армії сприяло революції

У війні загинуло близько 2 млн. Солдатів і майже мільйон мирних жителів, була проведена величезна мобілізація (15 млн. Чоловік), основну масу якої склали селяни, багато з яких, поряд з революційними робітниками, прийшли в армію з симпатіями до есерівським ідеям про отримання селянами земель поміщиків. Набір був настільки великий, що багатьох навіть не привели до присяги, не кажучи вже про патріотичне виховання. А противники царського режиму вели активну пропаганду своїх ідей, що призвело до відмов козаків і солдатів придушувати народні виступи ще в 1915 - 1916 рр.

У царського режиму залишилося мало прихильників

Причини приходу до влади більшовиків або будь-яких інших політичних сил до 1917 року укладалися в тому, що царський режим в умовах, що склалися був занадто слабкий економічно і політично. При цьому безпосередньо Микола Другий займав відсторонену позицію (або був позбавлений необхідного обсягу інформації про дійсний стан справ). Це дало, наприклад, можливість в лютому 1917 року закрити Путиловский завод і «викинути» на вулиці Санкт-Петербурга близько 36 тисяч осіб, частина з яких була під впливом революційних ідей більшовиків і стала втягувати в страйку робітників на інших фабриках. Імператор в той час вже не міг спиратися навіть на свою гвардію, так як більша частина її довоєнного складу була вбита на фронтах і замінена мобілізованими солдатами з різних станів. Проти царя були багато політичних сил країни, які, однак, були і одночасно в опозиції один до одного, так як кожна партія мала свій власний план розвитку держави.

Мало хто очікував, що більшовики переможуть

Станом на квітень 1917 року багатьом здавалося, що прихід більшовиків до влади неможливий, так як основна маса населення, селяни в більшій мірі, підтримувала есерів, у промисловців були свої партії, у інтелігенції - свої, існувало кілька партій, що підтримують монархічний лад. Квітневі тези Леніна не знайшли відгуку в середовищі есерів, меншовиків і багатьох більшовиків, так як вождь пропонував відмовитися від оборонних позицій на війні і укласти мир (може бути саме для цього Німеччина «не помітила», як Ленін прибув до Петрограда через її територію в опечатаному вагоні). Тому причини приходу до влади більшовиків були, в тому числі, і зовнішньополітичними. Крім того, тези пропонували розпуск Тимчасового уряду і передачу влади Радам, поряд з націоналізацією землі, замість її передачі у власність селянським громадам, що не додавало прихильникам Леніна популярності.

Невдала спроба

Прихід більшовиків до влади (1917) супроводжувався спробами очолити країну ще до листопада місяця. У червні того ж року, на Першому з`їзді робітничих і солдатських депутатів (Всеросійському) з`ясувалося, що більшовики за своєю значимістю були на третьому місці в середовищі соціалістів. На з`їзді делегати відкинули пропозицію Леніна про закінчення війни і скасування чинних органів влади. Однак потрібно враховувати, що на той час під впливом більшовиків вже знаходилися солдатські полки, в тому числі розквартирований в Петрограді Перший кулеметний полк (11, 3 тисячі солдатів) і матроси Кронштадської морської бази. Вплив партії Леніна у військовому середовищі призвело до того, що спроба взяти Таврійський палац (Штаб-квартира Тимчасового уряду) була зроблена в липні 1917 року. У ці дні до палацу прибули робітники Путилівського заводу, солдати, матроси, але організація «наступу» була настільки поганою, що задум більшовиків провалився. Цьому сприяло ще почасти те, що міністр юстиції Тимчасового уряду Переверзєв встиг підготувати і розклеїти по місту газети, де Ленін і його сподвижники були представлені як німецькі шпигуни.

Зміна органів влади і безпосереднє захоплення

Якими ще процесами супроводжувався прихід до влади більшовиків? Рік здійснення Великої Жовтневої революції був багатий різними подіями. До осені стає очевидним, що Тимчасовий уряд не справляється з анархією, тому формується новий орган - Предпарламент, в якому у більшовиків тільки 1 10 частина місць. При цьому партія Леніна отримує більшість у Радах великих міст, в тому числі до 90% в Петроградському і близько 80% в Московському. Її підтримують солдатські комітети Західного і Північного фронтів, а в селянському середовищі вона все так само малопопулярна - в половині Рад сільських депутатів-більшовиків взагалі не було.

Яким же безпосередньо був прихід більшовиків до влади? Коротко події розвивалися так:

1. У жовтні Ленін таємно приїжджає в Петроград, де починає пропагувати нове повстання, його не підтримують Каменєв і Троцький. Другий при цьому пропонує дочекатися рішень Другого з`їзду Рад (Всеросійського), призначеного на 20 і перенесеного на 25 жовтня (за старим стилем).
2. 18 жовтня 1917 (за ст. Стилем) в гарнізонах Петрограда відбулася нарада полків, де було вирішено провести збройне повстання проти чинної влади, якщо його ініціює Петрораду (де у більшовиків було 90% голосів). Через п`ять днів на сторону більшовиків перейшов гарнізон Петропавлівської фортеці. На стороні ж Тимчасового уряду виявилися юнкера з училищ і шкіл військових прапорщиків, ударна жіноча рота, козаки.
3. 24 жовтня сили більшовиків захопили телеграф, телеграфне агентство, за допомогою якого викликали з Крондштата бойові кораблі. Вони ж не дали юнкерам розвести частина мостів.
4. В ніч з 24 на 25 жовтня більшовикам вдалося захопити центральну телефонну станцію, Держбанк, Варшавський вокзал, відключити центральне електропостачання урядових будівель, вивести в Неву крейсер «Аврора». До полудня «революційні маси» захопили Маріїнський палац. Штурм же Зимового палацу був проведений пізно вночі, після попереднього його обстрілу з гармат крейсера «Аврора». О 2 годині 10 хвилин 26 жовтня Тимчасовий уряд здався.

Революція спричинила за собою збільшення числа жертв

Наслідки приходу до влади більшовиків були руйнівні для Росії, так як в результаті перемоги до них перейшла влада в Петрограді (майже в повному обсязі, за винятком Міської думи Петрограда), було сформовано новий уряд з більшовиків на чолі з Леніним (Рада Народних Комісарів). Але більша частина країни ними не контролювати, що призвело до громадянської війни, подальшого розвалу економіки, який призвів, в тому числі, до голоду і численних жертв.