Лицарський хрест залізного хреста: опис, ступеня. Нагороди третього рейху
Відео: Огляд колекції медалей значків ордена
1 вересня 1939 року в день нападу Німеччини на Польщу рейхсканцлер і фюрер Німеччини Адольф Гітлер своїм указом відродив Залізний хрест - нагороду, створену ще королем Фрідріхом Вільгельмом. Цей орден став єдиним перейнятим третім рейхом у Пруссії та попередньої імперії. Указ вводив не тільки Залізний, а й Лицарський хрест - вищий ступінь попереднього. Ця нагорода - важливий символ епохи нацистської Німеччини.
наступність
Лицарська ступінь була новинкою для Німеччини, її мали багато прусські, баварські і баденські ордена. Вища нагорода Третього рейху зовні виглядала так само як звичайні Залізні хрести (за винятком того, що вона відрізнялася великим розміром). При цьому габарити ордена могли варіюватися в залежності від виробника. Лицарський хрест проводився фірмами Юнкера, Шнейнхауера, Квензера і Клейна. Деякі з них робили орден розміром 48-48 мм., Інші - 49-50 мм.
Лицарський хрест Залізного хреста виготовлявся так само, як і хрести менш престижних ступенів, але в той же час відрізнявся кращою якістю опрацювання окремих деталей (особливо бічних поверхонь). До нагороди (точніше її верхньому променю) припаював маленьке вушко. У нього втягувалося кільце, призначене для стрічки шириною 45 мм. Орден мав характерну рамку, яку виготовляли зі срібла 800-ї проби.
особливості нагородження
Цікаво, що зазвичай нагороджений носив не власне Лицарський хрест, а тільки його дублікат, в той час як оригінал зберігався в затишному місці. Робилося це для того щоб не втратити і не пошкодити реліквію. Особливо часто копії носилися в бойовій обстановці.
Вручався Лицарський хрест Залізного хреста в прямокутної коробці. Всередині вона була викладена білим шовком, а зовні обтягнута чорним ледерином. У нагородний футляр вкладався не тільки хрест, але і обов`язкова стрічка. Пам`ятним доповненням був виготовлений в друкарні диплом, який поміщали в тиснену папку. Як правило, Лицарський хрест вручався власнику командиром його сполуки. Ритуал проводився в урочистій обстановці. Нагорода могла йти на фронт досить довго, по шляху пройшовши відразу через кілька рук. Затримки в доставці були особливо частим подією на початку війни. Найбільше свою заслужену нагороду чекали льотчики.
«Нормативи»
Як і всі військові ордени Третього рейху, хрест вручався за певні досягнення в бою. Наприклад, льотчик люфтваффе міг отримати найвищу нагороду тільки набравши 20 балів (вони нараховувалися за збиті літаки супротивника). Згодом планка росла. Крім того, вона залежала від театру військових дій: для Лицарського хреста на радянському фронті потрібно було знищити в два рази більше машин, ніж у повітряних боях в решті Європи або Північної Африці.
Відео: Заборонена історія Адольфа Гітлера - 04/27 - Німеччина і євреї (рус. Субтитри)
У ВМФ потрібно потопити суду, загальна водотоннажність яких дорівнювало 100 тисячам тонн. У цьому випадку майже завжди нагороджувалися командири підводних човнів. Для сухопутних військ 3 рейху формулювання виявилася більш розмитою ( «За відвагу на полі бою»).
Статистика
За кілька років існування Лицарським хрестом нагородили 7361 чоловік (за іншими даними 7365). У числі кавалерів не було жодної жінки, але було кілька десятків іноземців, які воювали за країни-союзниці Німеччини. Цікава статистика нагороджень за званням. Найбільше Лицарських хрестів отримали капітани / капітани-лейтенанти (1523) і обер-лейтенанти (одна тисяча двісті двадцять п`ять).
Перше нагородження престижною орденом відбулося під кінець першого місяця війни, розв`язаної 3 рейхом. 30 вересня свої Лицарські хрести отримали 13 осіб, які взяли участь в успішно завершилася Польської кампанії. Серед кавалерів найпомітнішою фігурою виявився гроссадмірал Еріх Редер, який командував німецьким ВМФ. Всі ці люди були воєначальниками, зазначеними за відмінності в керівництві. З формулюванням ж «За хоробрість» першим заповітний хрест отримав Гюнтер Прин (він командував підводним човном U-47). У 1939 році з`явилося всього лише 27 кавалерів Лицарського хреста, а найбільше хрестів було вручено в 1944 році (2466).
друга ступінь
В цілому у Лицарського хреста було п`ять ступенів, першою з яких був сам Лицарський хрест. Через кілька місяців після старту світової війни в червні 1940 року німецьке керівництво вирішило заснувати ще більш видатну нагороду, призначену для військових виявили особливий героїзм. Так з`явився Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям. Ця нагорода діставалася тільки кавалерам першого ступеня.
дубове листя (Символ відмінності) фіксувалися трохи вище хреста, там де знаходилася петля для стрічки. Прикраса представляло собою виготовлений зі срібла знак. Він зображував три дубових листа - поширену ще з середньовіччя геральдичну фігуру. У деяких випадках на європейських гербах вони зображувалися разом з жолудями, проте в разі Лицарського хреста від плодів було вирішено відмовитися.
кавалери
Першим Лицарським хрестом з дубовим листям нагородили Едуарда Дітля - генерал-лейтенанта, який командував гірськострілецький корпус «Норвегія. Одним з останніх кавалерів ордена вважається морський офіцер Адальберт фон Бланк. Найбільше він прославився саме на завершальному етапі війни. У 1944 році Бланк очолив 9-ю охоронну дивізію, потім взяв участь в евакуації німців з Курляндії. Крім того, він надавав підтримку відступаючим наземним з`єднанням вермахту. У травні 1945 року Бланк був інтернований англійськими військами. Офіцерові пощастило - йому вдалося продовжити військову кар`єру в ФРН. Він прослужив до 1964 року, коли отримав чин адмірала і пішов у відставку.
третя ступінь
Восени 1941 року нагорода Лицарський хрест обзавелася черговий і вже третім ступенем - Лицарським хрестом з дубовим листям і мечами. Указ про її заснування було підписано фюрером, шефом Верховного командування вермахту Вільгельмом Кейтелем і імперським міністром внутрішніх справ Вільгельмом Фріком.
Новий знак складався з ідентичних колишньої нагороди листя дуба, до яких додалася пара перехрещених мечів. Орден виготовлявся з високоякісного ювелірного срібла. На його зворотному боці ставилася маркування фірми виробника. До хреста додавалася муарова стрічка червоно-білих кольорів. За період Другої світової війни володарями Лицарського хреста з дубовим листям і мечами стали 160 осіб, 55 з яких служили в люфтваффе. Тільки один іноземець отримав цю нагороду. Їм був японський адмірал і головнокомандувач ВМФ Ямамото Ісіроку.
нагороди асів
підполковник авіації Адольф Галланд став першим володарем Лицарського хреста з дубовим листям і мечами. Він командував 51-й винищувальної ескадри. Спочатку новим орденом нагороджували виключно льотчиків. Так третім кавалером став Вальтер Оесау. Примітно, що військову службу він починав в артилерійському полку. Як і багато інших німецькі льотчики Другої світової, Оесау вперше прославився ще в Іспанії, де він значився в складі знаменитого легіону «Кондор». У період нової кампанії він брав участь в боях над Францією і в «Битві за Англію». Оесау так і не побував на східному фронті, зате знищив безліч літаків в небі Нідерландів. 11 травня 1944 року він був збитий в районі бельгійського міста Сен-Віта. На рахунку Оесау 118 літаків противника і 430 бойових вильотів.
четверта ступінь
Четверта ступінь Лицарського хреста з`явилася одночасно з третьою і п`ятою ступенем (це був Лицарський хрест з дубовим листям, мечами і діамантами). Нагорода не штампувати, а виготовлялася вручну кращими німецькими майстрами. Срібло 935-ої проби виявлялося в руках досвідчених ювелірів, які в кінці своєї роботи прикрашали орден розсипом з 50 маленьких діамантів. Їх загальна вага становив майже 3 карати, а вага всього знака - 28 грамів. Вручну виготовлявся як хрест, так і кліпса для нього.
Відео: HAETS20
Для повсякденного носіння нагородженому вручалися відразу дві копії з більш низькосортних матеріалів. Німецький Лицарський хрест з дубовим листям, мечами і діамантами отримали лише 27 осіб (серед них не було іноземців).
Вернер Мельдерс
Кавалером-дебютантом Лицарського хреста четвертого ступеня став Вернер Мельдерс - льотчик-винищувач в чині полковника. Цей ас був сином вчителя, який загинув під час Першої світової війни у Франції, тому його вибір військової кар`єри був вирішений наперед ще з дитинства. Освіта Мельдерс отримав в Дрезденської академії та саперному училище Мюнхена.
У 1934 році кар`єра майбутнього орденоносця зробила крутий поворот - його перевели в люфтваффе. Перший бойовий досвід льотчик отримав в небі над Іспанією, де йшла громадянська війна. Тому Другу світову він почав, вже володіючи неабияким досвідом. Перша перемога не змусила себе довго чекати. У вересні 1939 року недалеко від Мерциг Мельдерс збив французький винищувач «Хок».
Свій останній бойовий виліт ас зробив в Криму. Він розбився в листопаді 1941 року по дорозі в Берлін, де проходили похорони іншого знаменитого льотчика люфтваффе Ернста Удета. Літак Мельдерс звалився на землю через те, що зачепив електричну проводку. Пілот здійснив понад 300 бойових вильотів, збивши 115 ворожих літаків.
п`ята ступінь
Вищою нагородою в вермахті став Лицарський хрест із золотими дубовим листям, мечами і діамантами. Унікальність цього ордена полягала в тому, що за весь час існування він дістався тільки одній людині. Ним виявився Ганс Рудель - полковник авіації, який отримав нагороду в перший день нового 1945 року. До кінця війни він опинився найрезультативнішим льотчиком-штурмовиком. Фігура Руделя була обрана в якості показової - вища нагорода не могла дістатися будь-кому.
Ганс народився в сім`ї пастора і вже в молодості вступив в нацистську організацію. Польську кампанію він провів, будучи командиром літака-розвідника. Потім льотчик сам попросив перевести його в набагато більш небезпечну штурмову авіацію. Не забарився період перепідготовки. У квітні 1941 року Руделя призначили в ескадрилью пікіруючих бомбардувальників «Іммельман». Льотчик воював на радянському фронті, відзначився на ленінградському і московському напрямках. Всього Рудель здійснив понад 2,5 тисячі бойових вильотів, знищив близько 500 танків, 800 бронемашин, потопив десятки десантних суден і лінкор «Марат». Після війни переконаний нацист перебрався до Латинської Америки, де запам`ятався як активного реваншиста.
