Олександр мурах: біографія і фото
Декабристський рух мав велике соціальне і політичне значення для країни. Воно відображало думки і настрої високоосвічених, передових верств російського суспільства. Одним із засновників руху був Олександр Муравйов - генерал, учасник Великої Вітчизняної війни 1812 року і Кримського битви. Його батько був засновником Московського освітнього закладу для колонновожатих. У ньому якраз і проходив навчання Олександр Муравйов.
біографія
Народився діяч в дворянській сім`ї в 1792 р, 10 жовтня. До вступу до навчального закладу, засноване батьком, отримав початкову домашню освіту і виховання. У 1810 р, 1 березня, майбутній декабрист Муравйов Олександр Миколайович прийнятий на військову службу. 14 вересня він отримав звання підпоручика. Восени 1810 - навесні 1811 перебував на топос`ёмке в Київській та Волинській губерніях. З березня 1812 року його перевели в Першу західну армію. У червні Олександр Муравйов зарахований в п`ятий корпус.
Відео: Як виглядають сьогодні улюблені радянські актриси
військові походи
Олександр Муравйов брав участь в битві біля Бородіно. За хоробрість отримав орден Св. Анни третього ступеня. Також він брав участь в боях за Червоне, Малоярославець, Тарутине. За проявлену мужність отримав золоту шпагу. Олександр Муравйов брав участь і в закордонних походах 1813 г. Він відзначився в боях за Фер-Шампенуазе, Лейпциг, Кульм, Бауцен. З вересня його відрядили в корпус Платова. У 1813 р, 16 березня, йому був присвоєно звання поручика, 2 листопада - штабс-капітана.
У 1814 р його перевели в Генеральний штаб гвардії. У цьому ж році, в серпні, Олександр Муравйов отримав звання капітана, 7 березня 1816 року - полковника. При Першому резервно-кавалерійському корпусі складався обер-квартирмейстером. У 1817-1818 рр. був начальником штабу гвардійського загону в період перебування підрозділу в Москві. За наказом Олександра 1 в 1818 р, 6 січня, був заарештований за несправність унтер-офіцерів під час параду. Олександр Муравйов подав у відставку на знак протесту. На початку жовтня 1818 він був звільнений зі служби.
таємні організації
В кінці 1810 р Олександр Муравйов став членом масонської ложі «Єлизавети до доброчесності». У 1814 р вступив в організацію у Франції. З 1816 р був членом «Трьох чеснот». У період з червня 1817 по серпень 1818 був намісним майстром ложі. Крім того, Муравйов полягав у «Священної артілі». Він же став засновником «Союзу порятунку». Брав участь в «Військовому суспільстві». До 1819 був у складі «Союзу благоденства». Брав участь в складанні «Зеленої книги». У 1819 р покинув організацію.
Відео: Коротка біографія А З Пушкіна
Арешт і покарання
Муравйов був узятий під варту в маєтку своєї дружини в с. Ботів в 1826 р, 8 січня. Через п`ять днів його доставили в Петербург на головну гауптвахту. З 14 січня перебував у Петропавлівській фортеці. На початку липня 1826 р засуджений за VI розряду та засланий до Сибіру без позбавлення дворянства і чинів. Його дружина вирішила їхати за ним. В кінці серпня 1826 р Муравйов прибув в Ялуторовськ. Через деякий час за клопотанням тещі, княгині Шаховської, йому змінили місце заслання і переправили в Верхнеудинск. В кінці січня 1827 прибув до міста. Там він подав прохання про надходження на цивільну службу. Клопотання було задоволене. В кінці листопада у подружжя народилася дочка, проте вона померла в п`ятирічному віці. 
Кар`єра чиновника
В кінці січня 1828 р Муравйова призначили городничим в Іркутську. У цю посаду він офіційно вступив до кінця квітня. На початку липня 1831 року його призначають головою губернського правління з возведенням у чин статського радника. В кінці червня наступного року він отримав посаду в Тобольську. З 30 жовтня 1832 був цивільним губернатором. У 1834 р між Муравйовим і Вельяміновим (генерал-губернатором Західного Сибіру) виник конфлікт. В результаті першого перевели в Вятку, де він був головою кримінальної палати. Але вже в кінці 1834 року наступник Вельямінова побажав повернути Муравйова назад до Тобольська.
В кінці травня 1835 року він отримує посаду голови Таврійської палати у кримінальних справах. У 1837 р посварився з графом Воронцовим і на початку листопада був переведений в Архангельську губернію. Через 2 роки в зв`язку з заворушеннями селян в іжемскіх волості був звільнений з посади губернатора. З середини квітня 1843 р Муравйов служив в МВС. В середині лютого 1846 року він увійшов до складу Ради міністрів, здійснював ревізії різних губерній. У 1848 р, 18 вересня, був призначений дійсним статським радником.
Повернення на військову службу
У травні 1851 року вступив в Генеральний штаб у званні полковника. Муравйов був зарахований на військову службу за особистим клопотанням. Влітку 1854 року його відрядили до Польщі. В серпня 1854 рік служив при Генштабі діючої армії. В кінці березня 1855 р зведений в чин генерал-майора, а з кінця липня цього року відправлений у відпустку для лікування катаракти.
поховання
Олександр Муравйов помер в 1863 р, 18 грудня, в Москві. Тіло було поховано в Новодівичому монастирі. За історичними свідченнями, в 1920 роках зник хрест з могили. Згодом місце поховання було втрачено. У 1930-х роках кладовище ліквідували. Огорожа з табличкою була перенесена від північної частини мавзолею Волконських до поховання Трубецького. За історичними свідченнями, знищена і могила батька Муравйова. У 1979 р був встановлений пам`ятник-стела над передбачуваним місцем поховання.
однофамілець
В той же історичний період жив в Росії і інший Олександр Муравйов - декабрист, корнет. Він народився в 1802 р, 19 березня. По батькові цього Муравйова - Михайлович. У ранні роки він отримав чудову домашню освіту і виховання. Через деякий час став слухачем лекцій передових наукових діячів, активно займався самоосвітою. Велика увага Муравйов приділяв творам просвітителів Франції. На початку квітня 1824 р був корнетом Кавалергардського полку.
Відео: Муравйови Микита і Олександра. СІМЕЙНІ ІСТОРІЇ!
Участь в підпільних організаціях
У віці 17-18 років вступив в «Союз благоденства». З 1824 р був членом Північного товариства. До цього періоду відноситься його знайомство з Наришкіним, Трубецьким, Оболенским. Муравйов брав участь у багатьох нарадах суспільства, йому були відомі всі плани діяльності. Він виступав з активною підтримкою проекту конституції, висунутого його братом. З 1825 р Муравйов отримує право зараховувати в суспільство нових членів. У цей період до складу організації було прийнято Суворов, а також Вяземський, Горожанскій, Чернишов, Шереметьєв, Колошин тощо. 14 грудня Муравйов брав участь в зборах на квартирі Рилєєва. У день повстання умовляв кавалергардів неприсягати Миколі. Муравйов був заарештований 19 грудня в квартирі матері.
Висновок і посилання
У 1825 р, 25 грудня, Олександр Михайлович Муравйов був поміщений в Ревельскую фортеця, а 30 квітня наступного року - переведений у Петропавловську. За вироком був позбавлений всіх чинів і дворянства. Його заслали на каторгу, присудивши йому 15 років. На початку грудня 1826 разом з братом, Торсон і Аннєнковим був відправлений до Сибіру. Спочатку відбував покарання в Нерчинске на рудниках, потім був переведений на Петровський завод. У 1832 р Муравйов був звільнений від робіт. Чи не бажаючи розлучатися з братом, продовжував трудитися на Петровському заводі. У 1844 році він отримав дозвіл вступити на службу в губернському правлінні Тобольська. У вересні 1853 році йому було дозволено повернутися в європейську частину країни. Однак 14 листопада того ж року Муравйов помер в Тобольську. Тіло було поховано на Завальному кладовищі.
Олександра Муравйова - дружина декабриста
Вона була дочкою графа Чернишова, який служив дійсним таємним радником. Отримала прекрасну освіту. 22 лютого 1823 року вона стає дружиною декабриста Микити Муравйова (Старшого брата Олександра Михайловича). Коли заарештували чоловіка, чекала на третю дитину. У 1826 р, 26 жовтня, отримала дозвіл слідувати за ним на каторгу.
Муравйова була однією з перших дружин декабристів, що виїхали за чоловіком на каторгу. Вона володіла безмежної душевністю і ніжним ставленням до близьких. Померла в молодому віці - в 27 років - на Петровському заводі. Ця смерть стала першою в колі декабристів. За бажанням чоловіка, над могилою було споруджено каплицю. На цьому ж місці згодом були поховані дві дочки. Каплиця збереглася в м Петровськ-Забайкальському. Вона знаходиться на старому кладовищі.
