Білоруські космонавти: повна інформація і їх досягнення

У космос було відправлено понад півтисячі людей. Троє з них - білоруси Олег Новицький, Володимир Коваленок і Петро Климук. Ці імена знайомі кожному жителю сусідньої з РФ республіки. У даній статті вам буде представлена інформація про білоруських космонавтів. Отже, приступимо.

Початок історії

У 2015 році людство відсвяткувало 58-річчя з дня початку космічної ери. Все розпочалося 5 жовтня 1957, коли радянськими вченими був запущений на орбіту «Супутник-1». Для всіх жителів планети це стало відкриттям епохи зірок, галактик і нових світів.

Незабаром геніальні інженерні уми підготували все для наступного етапу освоєння чорної безодні. І 12 квітня 1961 був здійснений прорив. Юрій Гагарін був першою людиною, який полетів у космос. І ця перша спроба підкорення позаземного простору стала знаковою подією в історії планети.

Протягом наступних 50 років космонавтика розвивалася досить активними темпами. Були запущені десятки орбітальних станцій і сотні супутників. Проведено безліч технологічних та наукових експериментів. І, безумовно, дуже вагомий внесок в цю справу внесли білоруські космонавти. Про найвідоміших з них ми і розповімо нижче.

Петро Климук

Ця людина не потребує представлення. А для тих, хто не знає, Петро Климук - це перший білоруський космонавт, вчений, генерал-полковник, доктор технічних наук. У 1965 році його зарахували в загін підкорювачів зоряного неба. Пізніше він став колегою Гагаріна. Петру було тоді всього 23 роки. Молода людина пройшов курс підготовки космонавта. Це дозволило йому не тільки впевнено літати на кораблях кшталт «Союзу», а й прекрасно працювати на орбітальних станціях по типу «Салюта». Як командир він зробив 3 космічних подорожі.

Перший політ

Відбувся в 1973 році. Климук очолював корабель «Союз-13». Тривалість польоту була трохи більше тижня. У 1975 році Петра Ілліча зарахували до резервного екіпаж «Союзу-17». У тому ж році Климук став дублером командира «Союзу-18-1», який, на превеликий жаль, невдало стартував.

другий політ

Відбувся в травні 1975 року та тривав цілих 62 дня. Петру Іллічу асистував бортінженер Севастьянов. Незабаром їх корабель «Союз-18-2» успішно зістикувався з орбітальною станцією «Салют-4». Після повернення на Землю Климук почав проходження підготовки за програмою «Інтеркосмос».

третій політ

Під час третього польоту в червні 1978 Петро Ілліч очолював міжнародний екіпаж на пару з польським космонавтом Гермашевскій. Керований ними «Союз-30» вдало зістикувався зі станцією «Салют-6», на борту якої перебували Іванченков і Коваленок. На цей раз Климук пробув в космосі сім днів. Його загальний льотний стаж дорівнює 78 дням і 18-ї години.

поза космосу

Відразу після третього польоту Петро Ілліч був призначений начальником політвідділу в Центр підготовки космонавтів (ЦПК) імені Гагаріна. Потім Климук став заступником керівника. У 1983 році отримав додаткову освіту у Військово-політичній академії Леніна (заочно). А в 1987 році захистив кандидатську дисертацію. Кілька років (з 1979 по 1984) був депутатом при Верховній Раді СРСР.

ордена

Петро Климук, як і інші білоруські космонавти, має кілька нагород. Він є лауреатом Держпремії СРСР і РФ. Також Петро Ілліч нагороджений трьома орденами Леніна, орденом «За заслуги перед батьківщиною», орденом Дружби народів і золотою медаллю Ціолковського. Ім`я Климука носять вулиці в таких містах, як Клёцк і Рогачов, а також в селах Рубель, Нижній Теребежі і Мотоль. У Бресті Петру Іллічу встановили бронзовий бюст.

Володимир Коваленок

Будь-яка біографія білоруських космонавтів примітна, але історія життя цього підкорювача зоряного неба, мабуть, найцікавіша. Почнемо з того, що в авіацію Коваленок потрапив в зовсім «зеленому» віці. Але, як виявилося, 22 роки не є показником. Володимир став головним «гвинтиком» космічних кораблів типу «Союз». На них він тричі підкоряв зоряне простір.

Відео: Найкращі документальні фільми

початок служби

Як і всі білоруські космонавти, Коваленок отримав хорошу підготовку у військово-авіаційному училищі. Закінчивши його в 1963 році, пішов працювати в транспортну авіацію. Володимир літав на Ан-24 другим пілотом. Згодом юнака підвищили до командира. У 1965 році Коваленок став кандидатом в загін космонавтів. Проте їх зарахували, а залишили в резерві. Курс підготовки до польоту в космос молодий чоловік почав проходити два роки по тому.

політ перший

У жовтні 1977 року Володимир Васильович зробив на «Союзі-25» свій перший політ. Коваленок був командиром корабля. Також в екіпаж входив Володимир Рюмін. Згідно з програмою польоту, «Союз» мав здійснити стиковку зі станцією «Салют-6». Але цього не сталося через перемикання роботи системи зближення в нештатний режим. Політ припинили достроково. Загальний час перебування в космосі склала 2 дня.

політ другий

Відбувся в 1978 році і проходив значно довше першого. Коваленок знову був командиром корабля. На цей раз він очолював екіпаж «Союзу-29». Планована стикування зі станцією «Салют-6» пройшла досить успішно. За час перебування на ній екіпаж Володимира Васильовича прийняв дві міжнародні експедиції: німецько-радянську (Йен, Биковський) і польсько-радянську (Гермашевскій, Климук). 29 липня Коваленок спільно з Іванченко здійснили вихід у зоряне простір. Поза корабля вони перебували два з невеликим години. 2 листопада Володимир Васильович повернувся додому на «Союзі-31». Загальна тривалість другого подорожі склала майже сто сорок днів.

політ третій

На цей раз Коваленок очолював корабель «Союз Т-4». Разом з ним полетів відомий Віктор Савіних. І знову вони успішно зістикувалися з «Салютом-6». Як і минулого разу, космонавти взяли дві міжнародні експедиції: румунсько-радянський (Прунаріу, Попов) і монгольсько-радянську (Гуррагча, Джанибеков). Тривалість даного польоту склала майже сімдесят п`ять днів.

подальша служба

У 1984 році Володимир Васильович успішно закінчив Військову академію при Генеральному штабі ВС. Після цього отримав посаду заступника начальника 1-го управління ЦПК Гагаріна, яке займалося підготовкою космонавтів. У зв`язку з цим призначенням більше не брав участі в польотах.

З 1989 по 1992 рік працював народним депутатом. У 1991 очолив Білоруську федерацію космонавтики. У 1993 році Володимиру Васильовичу присвоїли звання генерала-полковника авіації. У 2001 очолив Федерацію космонавтики Росії. Вийшов у запас за віком у червні 2002 року.

нагороди

Розповідь про білоруський космонавта Коваленко ми завершимо перерахуванням наявних у нього орденів. Володимир Васильович має в активі три ордени Леніна, кілька орденів «За заслуги перед Батьківщиною» і золоту медаль Ціолковського. У місті Крупки (Мінська область) Коваленку встановлений бронзовий бюст.

Відео: Максим Юраков: Декларації українських чиновників поставили Порошенко в скрутне становище

Олег Новицький

Це ім`я не поступається за популярністю двом перерахованим вище. Олег Новицький - білоруський космонавт, який очолив корабель «Союз ТМА-06М». Старт був проведений в жовтні 2012 року. Ця подія стала для всіх білорусів приводом для гордості. У 2007 році Новицький пройшов общекосміческую підготовку, отримавши найвищий бал. Тим самим він висунув власну кандидатуру на найближчий політ в зоряне простір.

Олег Новицький - білоруський космонавт, біографія якого відома кожному жителю його країни. Він відправився підкорювати темну безодню відразу після святкування свого 41 дня народження. Люди, які знають Олега Вікторовича особисто, відзначають його зовнішню схожість з Юрієм Гагаріним. Новицький став третім білорусом, який побачив планету з іншого боку. В найближчому часі напевно з`явиться четвертий підкорювач чорної безодні.

Відео: Досягнення Білорусі в спорті

Недолетевшіе

Білоруські космонавти Климук, Коваленок і Новицький змогли здійснити свою мрію і побувати в зоряному небі. Але були і ті, кому не вдалося це зробити.

Борис Бєлоусов

Народився в Хотимск (Могилевська область) в 1930 році. Закінчив Військово-повітряну академію Можайського в Ленінграді. У 1965 році почав готуватися до польоту в зоряне простір. Незабаром його зробили старшим загону космонавтів. Після успішного складання іспиту Білоусова призначили в екіпаж «Союзу». До польоту в космос залишалося зовсім небагато. Заповітна мрія ось-ось повинна була стати реальністю. Але раптово Білоусова відрахували із загону. Бориса перевели в один з військових НДІ. Причина була в тому, що мандатна комісія виявила «темна пляма» в біографії його тестя.

Анатолій Дєдков

З`явився на світ в селі Лучин (Гомельська область) в 1944 році. Закінчив Харківське військово-авіаційне училище. Після цього був визначений в загін космонавтів. Успішно склавши держіспит, готувався до польоту на орбітальній станції «Салют» і на кораблі «Союз». У 1977 році Дедкова призначили командиром 2-го екіпажу на «Салюте-6» і «Союзі-26». Всі плани перекреслила невдала стиковка 1-го екіпажу, в який входили такі білоруські космонавти, як Рюмін і Коваленок. «Зверху» прийшов наказ: один член екіпажу обов`язково повинен мати льотний досвід. Це рішення відсунуло Дедкова в кінець черги, яка щорічно поповнювалася більш молодими претендентами.

випробувач

Наступні 6 років Анатолій Іванович займався тестуванням космічної техніки в екстремальних умовах. Він відчував літальні апарати в океані і безлюдній місцевості (тайга, джунглі, пустеля). Також Дедков відпрацьовував вихід в космос в скафандрі «Орлан» та тестував скафандр «Сокіл». Він виконав більше 50 приземлень космічного апарату з парашутом різного рівня складності. Але кількість експериментів (іноді небезпечних для здоров`я) не допомогло Анатолію Івановичу відправитися в космос. В результаті його взяли в Центр управління польотів на посаду головного оператора. Полковнику Дедкова так і не вдалося стати третім білорусом, який підкорив темну безодню.

Олександр Щукін

З`явився на світ в 1946 році, в місті Відні (Wienn), Австрія, в сім`ї військовослужбовця. Щукін закінчив школу льотчиків-випробувачів, а після - Московський інститут авіації. Олександр багато читав про білоруських космонавтів і мріяв підкорити зоряне простір. В результаті Щукіна направили на підготовку до програми «Буран», яку очолював Ігор Вовк. Але мрії Олександра так і не судилося збутися. Він розбився на літаку Су-26М під час підготовки до свята в Жуковському. На зазначеному повітряному судні Щукін здійснював тренувальний політ з метою випробувати його на штопор. На жаль, Олександр не зміг вивести літак з даного критичного режиму, і все закінчилося трагедією.