Розпад османської імперії: історія, причини, наслідки та цікаві факти
Перша світова війна, принесла незліченні лиха народам Європи, Зроби неминучий розпад Османської імперії, на протязі століть панували на значний теріторіях, что стали жертвою ее ненасітної ВІЙСЬКОВОЇ експансії. Вимушено прієднатіся до Центральними державами, таким як Німеччина, Австро-Угорщина та Болгарія, вона разом з ними пізнала гіркоту поразка, чи не зумівші більш заявіті про себе як про провідної Світової імперії.
Засновник Османської імперії
В кінці XIII століття Осман I Газі успадкував від свого батька бея Ертогрула влада над незліченнімі Турецький ордами, что населяли Фрігію. Проголосуйте незалежність цієї порівняно невелікій территории и прийнять титул султана, ВІН зумів підкоріті значний часть малої азії и заснуваті таким чином потужного імперію, назва в его честь Османської. Їй судилося зіграті важліву роль у мировой истории.
Вже в середіні XIV століття Турецький військо вісаджується на узбережжі Європи и начинает свою багатовікову експансію, яка Зроби це держава в XV-XVI століттях одним з найбільшіх в мире. Однако початок розпад Османської імперії намітілося Вже в XVII столітті, коли что не знала Ранее поразок и вважать Непереможне турецька армія зізналася ніщівного удару під стінамі австрійської столице.
Перша поразка від європейців
Одна тисяча шістсот вісімдесят три року полчища османів підступілі до Відня, взявши місто в облогу. Его жителі, й достатньо начуліся про диких и безжальніх звичаї ціх варварів, проявляли чудеса героїзму, захіщаючі собі и своих рідних від вірної загібелі. Як свідчать історичні документи, успіху Захисників много в чому спріяло, что среди командування гарнізону Було много видатних воєначальніків тих років, Які зумілі грамотно и оперативно Вжити всех необхідніх Оборонні заходи.
Коли ж на допомогу обкладенню наспів король Польщі, то частка нападніків булу вірішена. Смороду біглі, залиша християнам Багата здобіч. Ця перемога, з якої почався розпад Османської імперії, мала для народів Європи, дере за все, психологічне значення. Вона розвіяла міф про непереможність всесільної Порти, Як було Прийнято у європейців назіваті османського імперію.
Початок територіальних Втратили
Ця поразка, а такоже ряд Наступний Невдача стали причиною Укладення в січні тисяча шістсот дев`яносто дев`ять року Карловіцкого світу. Согласно з ЦІМ документом Порта втрачала Ранее підконтрольні їй территории Угорщини, Трансільванії и Тімішоара. Ее кордону змістіліся на Південь на значний відстань. Це вже БУВ й достатньо відчутній удар по ее імперської цілісності.
Непріємності в XVIII столітті
Если перша половина следующего, XVIII століття, булу відзначена Певного військовімі успіхамі Османської імперії, что дозволили їй хоч и з Тимчасова Втрата Дербента, но Зберегти вихід до Чорного и Азовського морів, то друга половина століття принесла цілий ряд Невдача, такоже визначили Майбутній розпад Османської імперії .
Поразка в Турецькій війні, якові імператріця Катерина II вела з османського султаном, заставил последнего підпісаті в ліпні 1774 мирний договір, за Яким Росія отримувалася землі, что Тягнули между Дніпром и Південним Бугом. Наступний рік приносити ще одне хвацько - Порта втрачає відійшла до Австрії Буковину.
Завершівся ж для османів XVIII століття повну катастрофою. Остаточна поразка в Російсько-турецькій війні прізвело до висновка вельми невігідного и прінізлівого Ясського світу, відповідно до которого до России відходіло все Північне Причорномор`я, включаючі Кримський півострів.
Відео: Історія Карфагена (документальний фільм)
Підпис на документі, что засвідчує, что Відтепер и навіки Крим наш, поставивши особисто князь Потьомкін. Кроме того, османського імперія булу змушена Передат России землі между Південним Бугом и Дністром, а такоже змиритися з Втрата своих чільніх позіцій на Кавказі и Балканах.
Початок нового століття и Нові біди
Початок розпад Османської імперії в 19 столітті Було зумовлено ее черговий поразка в Російсько-турецькій війні 1806-1812 років. Підсумком цього стало Підписання в Бухаресті ще одного, по суті, згубну для Порти договором. З російського боку головного уповноваженим БУВ Михайло Іларіонович Кутузов, а з турецької - Ахмед-паша. Весь район від Дністра до Прута відійшов России и ставши іменуватіся спочатку Бессарабської області, потім Бессарабської губернією, а ніні це Молдавія.
Започаткована турками в 1828 году спроба взяти у России реванш за Минулі поразка обернулася новим розгромили и Чергова, підпісанім на Наступний рік в Андреаполя мирним договором, позбавлялі ее и без того Вже й достатньо Куцу теріторію дельти Дунаю. На довершення бід тоді ж свою незалежність проголосила Греція.
Короткочасній успіх, знову змінівся Ураження
Єдиний раз удача посміхнулася османам в роки Кримської Війни 1853-1856 років, бездарно програної Миколою I. ЙОГО наступником на російському престолі государ Олександр II БУВ змушеній поступитися Порті значний часть Бессарабії, проти послідувала в 1877-1878 роках нова війна повернула все на свои місця.
Відео: [Europa Universalis IV] османського імперія (One Faith) №40
Продовжівся розпад Османської імперії. Скоріставшісь сприятливі моментом, в тому ж году від неї відокреміліся Румунія, Сербія и Чорногорія. Всі три держави проголосує свою незалежність. Завершівся ж XVIII століття для османів об`єднанням північній части Болгарії и территории належала їм імперії, что іменувалася Південної Румелієй.
Війна з балканська союзом
XX століттям датується залишкова розпад Османської імперії и Утворення турецької Республики. Передував цьом ряд подій, початок Яким Було покладаючи в 1908 году Болгарією, яка оголосіла про свою незалежність и покінчіла тім самим з п`ятсотлітнім турецьким ярмом. Потім послідувала війна 1912-1913 років, оголошено Порті балканська союзом. ВІН включає в себе Болгарію, Грецію, Сербію и Чорногорію. Метою ціх держав Було Захоплення територій, что належали в тій годину османам.
Незважаючі на ті что турки Вистава две потужні армії, Південну и Північну, війна, что закінчілася перемогою балканська союзу, привела до Підписання в Лондоні черговий договором, что позбавляв на цею раз османського імперію почти Всього балканська півострова, Який залиша їй только Стамбул и незначна часть Фракії. Основну часть Захоплення територій получил Греція и Сербія, збільшілі за рахунок їх свою площу почти вдвічі. У ті дні утворена и нову державу - Албанія.
Проголошення турецької Республики
Про ті, як відбувався розпад Османської імперії в следующие роки, можна просто уявіті, простежівші за ходом Першої Світової Війни. Бажаючих повернути Собі хоча б часть втрачених за останні століття територій, Порта взяла участь у Військових діях, но, на свое нещастя, на стороні тих, хто програв держав - Німеччини, Австро-Угорщини та Болгарії. Це БУВ Останній удар, что зруйнувалися колись могутнього імперію, что наводила жах на весь світ. Чи не врятував ее и здобути в 1922 году перемога над Грецією. Процес розпад БУВ Вже незворотній.
Перша світова війна для Порти завершилася підпісанням в 1920 году Севрського мирного договору, за Яким здобули победу союзники безсоромно розтягнулі останні, что Залишайся під турецьким контролем территории. Все це прізвело до полного ее краху и проголошення 29 жовтня 1923 року турецької Республики. Цей акт ознаменував собою завершення більш чем шестісотрічної історії Османської імперії.
Більшість дослідніків вбачають причини розпад Османської імперії, дере за все, в відсталості ее економіки, Вкрай низька Рівні промісловості, відсутності достатньої кількості шосейніх доріг и других Шляхів комунікації. У стране, яка перебувала на Рівні середньовічного феодалізму, практично всі населення Залишайся неписьмові. За багатьма Показники імперія булу набагато гірше розвинено, чем інші держави того ПЕРІОДУ.
Об`єктивні свідоцтва розпад імперії
Говорячі про ті, Які фактори свідчілі про розпад Османської імперії, слід Перш за все згадаті Політичні процеси, что протікалі в ній на початку XX століття и практично неможліві в більш Ранні періоді. Це так кличуть входити Младотурецкая революція, что відбулася в 1908 году, в ході якої влада в стране захопілі члени организации «Єднання и прогрес». Ними БУВ повалених султан и введена конституція.
Революціонері недовго протрімаліся при власти, поступившись місцем Прихильники поваленого султана. Наступний период БУВ Наповнення кровопроліттям, спрічіненім зіткненнямі ворогуючіх между собою угрупувань и зміною правітелів. Все це незаперечно свідчіло про ті, что потужного централізована влада Пішла в минуле, и настав розпад Османської імперії.
Коротко підсумовуючі, слід Сказати, что Туреччина завершила шлях, споконвіку уготованій всім державам, Які залишились свой слід в історії. Це Зародження, Бурхливий розквіт и Нарешті занепад, Який наводив нерідко до їх полного знікнення. Османського імперія НЕ Зниклий зовсім безслідно, ставши в наші дні хоч и неспокійнім, но аж Ніяк НЕ чільнім членом Світової спільноті.
