Образ росії в поемі "мертві душі": художній аналіз. Образи поміщіків в творі н. Гоголя
У тисяча вісімсот тридцять-п`ять году Гоголь за порадою Пушкіна задумавши Написати грандіозне художній твір про Россию. Через Шість років книга булу видана и мала Назву «Мертві душі». У ній в алегорічній форме БУВ збережений весь народ зі своими тривоги и сподіваннямі. Герой цієї книги - підприємець-авантюрист, людина новой формації. Альо все ж образ России в Поемі «Мертві душі» ставши головним.
Незакінченій роман
Книга стала найзначнішім твором Гоголя. У ньом ВІН відбив Усі Сторони російського життя. Але, согласно з Деяк відомостямі, геніальний роман так и не БУВ завершень. Написання его довелося на період Творчої кризиса. Согласно задумів письменника, продовження не винних Було мати сатиричного підтексту. У ньом Гоголь планував зобразіті Ідеальну картину російського життя. Альо задум письменника Не судилося здійснітіся. І ідеальний образ России в Поемі «Мертві душі» так и не зміг Побачити читач.
Відео: Х. / Ф. Обломов частина 1
Образи в Романі
Метою твори стало відображення пороків російського Суспільства. І создать непріваблівій образ России в Поемі «Мертві душі» Гоголь решил с помощью зображення типових представителей того часу. Збірнімі образами стали и мрійлівій дозвільній Манілов, и скупердяйка Коробочка, и дебошир-гуляка ніздрі, и Сонячно Собакевич. Нарешті, одним з Поширення тіпів российских поміщіків БУВ патологічно жадібній Плюшкін. Всі ЦІ персонажі стали елементами, без якіх Неможливо уявіті повний образ России в Поемі «Мертві душі».
пережитки Минулого
Варто только уважніше поглянуті на героїв гоголівської поеми, и становится ясно, что всі смороду являються собою колись позитивних персонажів. Закостенілість в суспільстві и простий в соціальному жітті спріялі деградації ціх особистостей.
Аморальність и невігластво привели до того, что ощадлівість Плюшкіна превратилась в скнарість, что Межує з безумством, хазяйновітість Коробочки - в непрохідну дурість. В образі Собакевича Присутні РІСД богатиря, Які під впливи невпінного Накопичення превратились в підозрілість и грубість. Манілов представляет собою добродушного романтика, Безпечність которого, втім, превратилась его в порожнє, поганого людини. Та й героїчна завзятість Ноздрьова булу спотворена в атмосфері сірого неосвіченого Існування. У Романі ВІН збережений безсовіснім брехуном, нероба и хамом.
Всі ЦІ персонажі представляються собою Неживий образ России в «Мертвих душах». Альо смороду не стали негативними героями в творі Гоголя. Смороду є Деградування особіст, колішнімі колись позитивними. Повернути в це колишнє якість могли б їх лишь кардінальні Зміни в соціальному жітті России.
Чичиков и Росія
У «Мертвих душах» немає головного героїв. Хоча роман и оповідає про пригоди підпріємлівого Чичикова, центром сюжету є російське суспільство, уособлене Сумно образами поміщіків. Нові капіталістічні Тенденції, Які стали проявлятіся, піддаліся прініжують оцінці письменника. Аварійного дух и енергія скупніка мертвих душ проявили свою неспроможність на тлі российских реалій. Раз у раз ВІН збівався з шляху. Велика російська дорога заносила его двічі не в ті краї. Альо ВІН не впадати у Відчай и продовжував йти до наміченої мети. Однако вона НЕ булу досягнуть, в чому теж є Якась сімволічність.
Жива Россия и мертві душі, Які тимчасово осіли в ній, - така ідея незакінченого твору. Нерухомости и Сонячно світ поміщіків БУВ протиставлення автором діяльній образу Чичикова в завершеної части. І Вже в кінці неї становится ясно, что персонаж, Який роз`їжджає по дорогах России в пошуках мертвих душ, не є ее новий герой. Чичиков и подібні до него НЕ зможуть Изменить Цю Країну. Хто ж на це здатно? Відповідь МАВ містітіся в Наступний томах, Які создать Гоголь не удалось. Саме в них ВІН МАВ Намір зобразіті Бажанов образ Батьківщини и народу, которого любив ВІН, незважаючі на Страшні пороки, понад усе.
Сміх крізь сльози
Сатира Гоголя супроводжується гіркімі міркуваннямі. Характерною особлівістю таланту цього письменника Було вміння поєднаті комічне з трагізмом. У перетворенні Суспільства важліву роль может зіграті викриття пороків, Які переважають среди его представителей, особливо если Зроблено це майстерно. Гоголь вірів у це. ВІН з Надзвичайно тонкою іронією описавши Звичайне губернське місто и будинки, почти загублені в полях.
ВІН НЕ залиша без уваги даже Такі, здавалось б, дрібниці, як вивіски на станціях з безглуздімі написами, невелікі деревця, названі в місцевій газеті тіністімі широколистяними деревами. Все це були СКЛАДОВІ образу России. Альо на чолі строю у них стала дорога. До неї Гоголь МАВ особливе Ставлення. Саме в дорозі ВІН Створив частина геніальної поеми.
Дорога мала его до творчих відкріттів. Вона надихана письменника. В художньому СЕНСІ дорога, як ніякий Інший образ, что НЕ доповнює настолько Яскрава картину російського життя.
критика
«Росія в "мертвих душах"»- Твір, Пожалуйста нерідко пишуть на уроках літератури. Щоб віконаті таке творче завдання, слід вівчіті Критичні статті, прісвячені твору Миколи Гоголя.
Бєлінській вважать, что «Мертві душі» вімагають Вивчення. Оцініті художній сенс з первого разу не під силу даже міслячій людіні. Поему слід перечітуваті. Для того щоб Написати повноцінне твір за твором Гоголя, Варто Прочитати статтю Бєлінського «Пригода Чичикова, або Мертві душі».
