Полярний дослідник георгій сєдов: біографія, відкриття
Всі, кому довелося жити в радянський период, пам`ятають захоплені епітеті на адресу первого російського мандрівника, Який поставивши Собі за мету підкорення Північного полюса, - Г. Я. Сєдова. Йому, віхідцю з найбіднішіх верств Суспільства, ставили в заслугу Енергію и цілеспрямованість, что дозволили сільському хлопцеві отріматі Світову Популярність. Про результати ж его Експедиції намагались НЕ Говорити, так як вона закінчілася трагічно, продемонструвавші приклад необдуманість и легковажним підходу до вирішенню складної Наукової задачі.
Син рибалки з бідної сім`ї
Майбутній лейтенант військово-Морського флоту Георгій Сєдов БУВ молодшим сином у багатодітній родіні Якова Евтеевіча - рибалки з хутора Крива Коса Донецької області. Народився ВІН 5 травня +1877 року. Сєдова жили в Крайній нужді, причиною якої були часті запої батька. Чи не рятувало положення и, что брати, а їх Було п`ятеро, Найман на поденно роботу до Сільських багатіїв - платили хлопчакам жалюгідні копійкі.
Вчитися Георгій почав Пізно. Лише коли Йому віповнілося чотирнадцять років, батьки віддалі его в церковно-пріходську школу, де у него проявити неабіякі здібності. Трірічній курс навчання підліток закінчив за два роки, получил при цьом похвальний лист. Однако ніякіх світлих змін в его жітті не настало. Так само доводимо наймітуваті з ранку до пізньої ночі.
зухвала мрія
Освоївші грамоту, Георгій захопівся читання, и у него народилася мрія стати капітаном далекого плавання - бажання абсурдне и недосяжне для сільського хлопця. Даже батьки, дізнавшісь про це, були категорично проти подібної затії. І ось тут Яскрава проявити одна з основних рис его характером - Незвичайна завзятість у досягненні поставленої мети.
Потай від усіх молода людина ставши готувати до поїздкі в Ростов-на-Дону, де були відкриті в тій годину морехідні курси. Коли после тріваліх поневірянь ВІН, Нарешті, досяг мети свого первого в жітті подорожі, інспектор поставівся до него вельми доброзичлива, но як випробовування направивши на кілька місяців матросом на пароплав «Труд», Який здійснював рейси по Азовському и Чорному морях. Отримала таким чином морське хрещення, Георгій почав навчання.
Капітан торгового судна
Через три роки зі стін училища Вийшов діпломованій штурман каботажного плавання Сєдов Георгій Якович. Це БУВ вже не тією пригнічені злиднями сільський хлопчісько, а фахівець, Який знав Собі Ціну и МАВ Підстави для гордості. Течение найближче годині ВІН пройшов додатковий підготовку и Незабаром Вже ходив капітаном на судні «Султан». Альо хотілося БІЛЬШОГО. Стоячи на капітанському містку, Георгій Сєдов думав про морський науке и експедіційної ДІЯЛЬНОСТІ. Мета досяжна, но для цього нужно перейти в військовий флот.
З Цивільного флоту в управління картографії
Розлуч зі своим суховантаж, молодий капітан відправівся в Севастополь, де и вступивши добровольцем в Навчально команду. Незабаром Йому прісвоюють звання поручика, и з рекомендаційнім листом від інспектора морехідніх курсів контр-Адмірала А. К. Дриженко Георгій їде в Санкт-Петербург для роботи в Головному картографічному управлінні Адміралтейства. Тут Відкрився широкий простір для его дослідніцької ДІЯЛЬНОСТІ. У 1902 году формується експедиція з Вивчення Північного Льодовітого океану. Разом з іншімі ее учасниками до островам Вайгач и гирла ріки Колімі відправляється и Георгій Сєдов.
Відео: Загадки озера Лабінкір. Вадим Чернобров
Відео: Мегалітічні Підземні міста России. Вадим Чернобров
Біографія его з цього часу виходу на зовсім Інший рівень. Георгій Сєдов Вже не просто моряк, якіх безліч на російському Флоті, ВІН - прістрасній дослідник, людина, одержимий Спрага відкріттів. На Наступний рік ВІН в якості помічника начальника Експедиції вівчає Карське море І, познайомівшісь там Із капітаном судна «Америка» Ентоні Фіала, заражається від него ідеєю підкорення Північного полюса. Альо Незабаром почінається Російсько-японська війна, и Такі амбітні плани доводитися відкласті.
Військова служба и одруження
Замість далеких подорожей життя приготували Йому в воєнні роки службу в сибірської ВІЙСЬКОВОЇ флотілії, а после Закінчення бойовий Дій - роботу помічником лоцмейстера Міколаївської-на-Амурі фортеці. Тут за заслуги в роботі з Поліпшення умов судноплавства на Амурі старший лейтенант Георгій Сєдов БУВ Надання Орденом Святого Станіслава третього ступенів.
У 1909 году в его особіст жітті відбувається Радісна Подія. Повернувшись в Санкт-Петербург, ВІН Незабаром знайомиться зі своєю Майбутнього дружиною вірою Валер`янівна Май-Маєвський, яка припадала племінніцею відомому воєначальніку тих років генералу В. З. Май-Маєвському. На Наступний рік в Адміралтейському Соборі столице відбулося таїнство Вінчання, что стало не только качаном щасливого подружнього життя, а й відкріла Йому двері у вищий світ.
Відео: ШОК у картографів. Карта Антарктиди в якові складно повіріті. Карта Пірі Рейс
Хворобліве самолюбство, яка потребує удовольствие
Біографі мандрівника розходяться в думці относительно того, в цею период в ньом Почаїв з особливими віразністю проявлятіся рису, яка послужила Згідно однією з причин его трагічної загібелі. Піднявшісь з найбільш СОЦІАЛЬНИХ нізів Суспільства и Опинившись среди столічної арістократії, Сєдов Постійно БУВ схільній Бачити в ставленні до себе з боку оточуючіх певне нехтування як до віскочкі и людіні НЕ їх кола. Чи були до того реальні передумови, або подібне суджень стало плодом хворої самолюбства - Сказати Важко, но всі, хто его знав особисто, відзначалі в его характері Зайве вразлівість и амбітність. Говорили, что заради самоствердження ВІН здатно БУВ на Самі необдумані Дії, якіх Було Чіма.
Експедиція Георгія Сєдова до Північного полюса стала однією з ланок цього ланцюга. Роботи по ее підготовці Почаїв в 1912 году. На тій годину вже два американця оголосілі про підкорення полюса, и Сєдов НЕ МІГ претендуваті на лаври першовідкрівача, но така подорож, пред`явлених самє в цею рік, ВІН вважать для себе необхіднім. Справа в тому, что в 1913 году повінні були відбутіся Урочистості, пов`язані з трьохсотріччя Дому Романових, и російський прапор на Крайній північній точці земної Кулі МІГ з`явитися прекрасним подарунки государю, а сам мандрівник зароб бі незаперечно авторитет и славу.
Резонно мнение вчених-гідрографів
Щоб укластіся до майбутнього ювілею, нужно Було поспішаті, так як годині Залишайся Вкрай мало. Перш за все для подготовки Експедиції були потрібні гроші, и чімалі. Подали цю інформацію заявку в Головне Гідрографічне управління, Сєдов получил ввічліву, но категоричність відмову. Вчені мужі тактовно Вказував Йому на всю авантюрність запланованого плану, посилаючися на ті, что за відсутності достатніх технічних засобів, академічніх знань и фахівців в Цій області одного ентузіазму недостатньо.
Відмова булу розціненій як прояв зарозумілої чванлівості до віхідця з народу і ще более порушив в ньом бажання будь-що-будь довести всім «хто є хто». Про несерйозності запланованого свідчіть его стаття, опублікована в одному зі столичних журналів. У ній Сєдов пише, что, що не ставлячі перед собою будь-якіх «Особлива наукових завдання», бажає просто досягті полюса, як Ніби мова идет про спортивний досягненні.
Поспішні и безглузді збори
Альо если природа відмовіла Йому в розумі, то з лишком наділіла енергією. Звернувши через друк до шірокої громадськості, Сєдов зумів в короткий срок зібраті необхідні кошти среди добровільніх жертводавців. Ідея булу настолько захоплюючою, что даже государ Зробив приватний Внесок в десять тисяч рублей, что склалось двадцять відсотків від необхідної суми.
На Зібрані гроші булу куплена стара парусно-парова шхуна «Святий великомученик Фока», якові довелося ремонтувати и приводити в належно вигляд. Поспіх - поганий помічник, и з самого качана це позначілося на підготовці Експедиції. Чи не далеко ще не только зібраті професійний екіпаж моряків, но НЕ змоглі даже найти справжніх їздовіх собак и Вже в Архангельський ловили на вулицю бездомних дворняг. Врятував, что в Останній момент надіслалі їх з Тобольська. Купці, користуючися нагод, підсунулі Самі негідні продукти, більшість з якіх довелося вікінуті. На довершення всех бід з`ясувалося, что вантажопідйомність судна НЕ дозволяє взяти на борт всі запаси провіанту, частина которого так и залиша на прічалі.
Два роки среди полярних льодів
Так чи інакше, но 14 серпня 1912 року судно Вийшла з Архангельський и взяло курс у Відкрите море. Їх подорож чати два роки. Двічі безрозсудні смілівці здійснювалі зімівлі среди кріжаніх торосів, Занурення у морок полярної ночі. Альо даже в таких условиях смороду НЕ втрачалі годині дарма и становили географічні карти и Опису всех ділянок Узбережжя, де їм довелося побуваті. Во время Другої зімівлі булу відправлена в Архангельський група моряків з паперами для Пересилка в Географічне товариство Петербурга. У них містіліся результати ДОСЛІДЖЕНЬ и прохання надіслаті судно з запасом продовольства та Іншого провіанту, що так и не Було виконан.
Відео: Володимир Обручов «Останній романтик»
Трагічній Кінець Експедиції
Вірішальній штурм Північного полюса розпочався 2 лютого 1914 року. У цею день російський дослідник Георгій Сєдов и два матроси з его командіровку Вийшла з бухти тихої и на собачій упряжці попрямували на Північ. Ще до качана шляху все смороду страждалі цингу, а через кілька днів стан Георгія Яковича різко погіршівся. ВІН НЕ зміг йти, покаравши прив`язати себе до нартам, а 20 лютого 1914 помер. З предстоявших їм двох тисяч кілометрів санного шляху до цього моменту Було пройдено лишь Двісті.
За офіційною версією, матроси, дере чем повернути назад, поховали его, зроби в снігу могилу и поставивши на ній хрест з лиж. Альо є й Інша версія того, что сталося, яка спірається на Цілком достовірні Відомості. Ее свого часу віклав директор музею історії Арктична Морського інституту Г. Попов. Щоб матросам дістатіся живими до берега, їм потрібні були працездатні їздові собаки, Які на тій годину Вже падали від голоду. Перебуваючих На межі смерти, матроси розчленувалі труп свого командира, и его останками годувать собак. Наскількі б блюзнірськім Це не здавайся, но так їм удалось Вижити.
Пам`ять, что залиша нащадкам
В Історію науки мандрівник Сєдов Георгій Якович увійшов як невтомній гидрограф и дослідник Північного Льодовітого океану. Син бідного рибалки, ВІН ставши офіцером флоту, членом Російського географічного та астрономічного товариства, БУВ нагородження кількома орденами. У радянський период Георгій Сєдов, Відкриття которого лягли в Скарбничку вітчізняної науки, БУВ символом Освоєння Півночі. Его пам`ять увічнена в назв вулиць багатьох міст. На карті можна Побачити географічні об`єкти, названі на честь Георгія Сєдова. Его имя носів Знаменитий Криголам. Колись дрейф «Георгія Сєдова», затертих в Льода океану, оказался в центрі уваги НЕ только громадськості Нашої країни, а й Усього світу.
Сьогодні много героїв минув років відійшлі на другий план, поступившись віянням нового часу. Однако Сєдов Георгій Якович залиша в Нашій історії як самовідданій мандрівник, людина непохітної Волі и непохитно характеру. ВІН всегда ставив перед собою надзавдання, и не его вина, что остання коштувала Йому життя.