Вірш буніна "самотність": аналіз за планом
Любов, розставання, самотність… Цім темам великий російський поет Іван Бунін віддавав предпочтение. Его проза поетична, а вірші Прості и лаконічні. Ліричний герой у поезії Буніна переживаються Біль розлуки без зайвий піднесеніх фраз, з іронічною сумом. Про любов и розставання оповідає вірш Буніна «Самотність». Аналіз цього твір слід сделать, щоб відчуті Незвичайна поетичний дар російського автора.
Відео: План АНАЛІЗУ вірша
самотність поета
Любов для лірічного героя Буніна - це скороминущими щастя. Воно всегда закінчується тугою и гіркім розставанням. Альо нерідко ЦІ переживання у російського поета спліталіся з філософською темою. Що відчуває самотня душа? Як пережитого розставання з коханою людина? На ціх харчування засновано вірш Буніна «Самотність».
Аналіз творчості цього поета и письменника свідчіть про ті, что покинути ВІН відчував себе нерідко. У его творах тема самотності стала ключовими. Як в прозі, так и в поезії. І це НЕ дивно. Аджея російський поет и письменник провів значний часть життя вдаліні від Батьківщини. ВІН мандрували з одного міста в Інший. Йому часто доводять міняті місце проживання, что не могло не відбітіся на особіст жітті.
Однако вірш, про Який идет мова в Цій статті, написано до еміграції. Було ще далеко до тих подій, Які заставил поета віїхаті за кордон. У 1903 году Створено вірш Буніна «Самотність». Аналіз цього невеликого шедевра говорити про ті, что Вже в 33 роки его автор добре знав, що таке Біль Втрата. Все життя у него булу Попереду, но ВІН вже БУВ самотній.
Історія написання
Твір присвячений Близько другові поета - живописця Петру Нілуса. Можливо, художник переживав Щось схоже на ті, про что оповідає вірш Буніна «Самотність». Аналіз Деяк рядків говорити про ті, что его герой - натура творча и покинута. Таким БУВ и сам Іван Бунін - талановитим, но самотнім художником слова. І прісвячуючі вірш свого друга, ВІН, безсумнівно, передавши в цьом Поетична творі Власні почуття и переживання.
На момент написання вірша Іван Бунін БУВ ще одружений. Шлюб проіснував кілька років. Молода дружина понад усе цінувала розваги и звані вечори. Вона НЕ поділяла інтересів свого Чоловіка-поета. Его творчістю НЕ цікавілася. І тому співає собі годиною відчував так самотня.
Осіннє твір Було написано, як НЕ дивно, влітку. У ньом безліч образів и стилістичних прійомів. аналіз вірша Буніна «Самотність» за планом - кращий способ Розглянуто КОЖЕН з них.
«І вітер, и дощик, и мла ...»
Ніщо НЕ навіває настолько ностальгічного настрою, як образ Осінньої негідника. аналіз вірша Буніна «Самотність» слід почінаті в РОЗГЛЯДУ цього художнього засоби. Автор чи зміг би создать атмосферу печалі и смутку в своєму творі, Якби воно починалося з Опису радісного співу птахів за вікном и Райдужна Сонячна пейзажу. І хоча написано воно Було, по всі відімості, в теплий літній день, душевний стан поета Було осіннім и сірим.
Відео: Іван Бунін - вірші. Щасливий я, коли ти блакитні
Пейзаж для поетів и письменників - художній образ, Завдяк якому смороду зображують НЕ только обстановку, в Якій перебувають їхні герої, а й передаються їх Внутрішній світ.
У першій строфі Присутні Такі слова, як Сонячно, туман, вітер, холод. Завдяк їм З першого рядків настрій лірічного героя передається чітачеві. Важліву роль зображення природних явіщ в поетичній творі доводити аналіз вірша Буніна «Самотність». Створюючі картину Сонячно пейзажу, автор говорити, что життя померла… Альо НЕ назавжди, а лишь до дерло Весняних днів.
художник
образ лірічного героя можна віявіті, проводячі аналіз вірша Буніна «Самотність». Коротко и побіжно про нього говорити автор, но становится ясно, что людина ця - живописець. Вірш - Щось Середнє между Визнання и монологом. Про належність людини, Який оповідає про свою печаль, до світу мистецтва говорять лишь Такі слова: «Мені темно за мольбертом… ».
Образ живописця в поезії и прозі - це почти всегда символ печалі и нездійсненної мрії. Художник прагнем до того, чого НЕ існує. Мріє про ті, что Ніколи НЕ збудеться. Так само Оповідач Буніна, Який страждає від туги и самотності. Альо все ж сподівається на ті, что цею стан покину его з з`явилася весняного сонця.
«Вчора ти була у мене… »
Прочитавши Такі рядки, становится ясно ті, як гострив відчував часом самотність Бунін. Аналіз вірша, розмір которого - трістопній анапест - не только дозволяє звернути Рамус на художній хист автора, которого по праву вважають Незвичайна майстром красного письменства. У цьом творі - найдрібніші фрагменти особістої трагедії поета. ВІН зміг Відтворити найтонші відтінкі почуттів, Які відчуває самотня людина.
«Надвечір непогожої дня ти мені стала здаватіся дружиною ...» - в ціх рядках Присутні глибинні переживання людини, Який, перебуваючих на самоті, пріймає чужу людину за близьким, а мрію - за реальність.
«І мені боляче Дивитися одному в надвечірню сіру темряву ...»
Герой Буніна залішається один. ВІН покинути и самотній. У третій строфі, як и в першій, важліву функцію Виконує пейзаж. ВІН сірий и сумовітій. І Повністю гармонує з душевної спустошеністю лірічного героя, якому Нічого НЕ залішається, як Дивитися в надвечірню темряву. За вікном Сонячно и Сльота. І ВІН так Довго споглядає Цю безрадісну картину, что слід, Який залиша кохана, "Вже наливаючи водою".
«Але для жінки Минулого немає… »
В Останній строфі монологу-Визнання Раптена ожіває остання надія лірічного героя на щастя і любов. ВІН хоче крикнути їй услід: «Вернися!» Альо Раптен розуміє, что для неї минуле забути. І, Повністю усвідомівші свою самотність, ВІН вже не чекає довгоочікуваної весни, а з гіркою іронією говорити: «Що ж! Камін потоплю буду пити ... Добре б собаку купити ». У ціх словах, мабуть, НАТЯК на ті, что частиною всех самотніх є приверженность до цього домашній тваріні. У відданості собаки засумніватіся нельзя, чого не скажеш про жінку.
У вірші присутній Яскравий приклад градації. У міру оповідання емоційне напруженного посілюється. Але, досягаючі своєї кульмінації в четвертій строфі, затіхає в останніх рядках.
Відео: Бунін І. "слово"
Сумно, но лаконічно и просто зобразив Іван Бунін самотність. Аналіз вірша, якому присвячено ця стаття, дает можлівість Побачити Справжній дар поета. Без піднесеніх и гучніх фраз, вікорістовуючі й достатньо проста мова, Бунін Створив зворушліве поетичний твір, в якому зміг Передат найтонші відтінкі смутку, смутку, самотності.
