Аркадій ротенберг: біографія, особисте життя
Аркадій Ротенберг (народився 15 грудня 1951 року в Ленінграді) є російським бізнесменом єврейського походження і олігархом. Він володіє разом з братом Борисом «СГМ-груп» ( «Стройгазмонтаж») - найбільшою компанією, що спеціалізується на будівництві газопроводів і електричних ліній в Росії. Був включений журналом «Форбс» в список найбагатших людей в світі в 2014 році, зайняв 621-е місце. Вважається близькою довіреною особою президента Володимира Путіна.
Що відомо про дитячі роки нашого героя?
Як починав свій життєвий шлях Аркадій Ротенберг? Біографія його, особливо походження, відомості про батьків - це таємниця за сімома печатками. Ні сам Аркадій, ні його брат Борис ніколи не поширюються про своє дитинство. Єдине, що відомо достовірно, це те, що Аркаша ріс спортивним хлопчиком, спочатку займався акробатикою, а в 12 років прийшов в секцію дзюдо. Незабаром після цього туди ж почав ходити і Вова Путін, який був на рік молодший. За словами тренера Анатолія Рахліна, обидва хлопці були щуплими, тому виступали в одній ваговій категорії і часто тренувалися в парі, хоча і не були постійними партнерами.
Відомі слова Володимира Путіна про те, який вплив справила на нього заняття дзюдо. Те ж саме можна сказати і стосовно до нашого героя. Але тільки для Аркадія спорт на довгі роки став не просто захопленням, а професією і навіть наукою.
Юнацькі роки і прогалини в біографії
Після школи Аркадій Ротенберг не вагався у виборі подальшого життєвого шляху - це міг бути тільки спорт, точніше, професійна тренерська робота. Він надходить в Ленінградський інститут фізкультури і в 1978 році успішно його закінчує. До речі, до моменту завершення навчання йому було вже 27 років. Значить, між школою і інститутом було кілька років, про які також нічого не відомо. Чи служив в армії Аркадій Ротенберг? Біографія його в цей період - майже суцільне «білу пляму». Відомо тільки, що старший його син Ігор народився в 1970 році. Отже, між закінченням школи і вступом до інституту Ротенберг Аркадій Романович встиг одружитися. Але ні імені його першої дружини, ні будь-яких відомостей про її подальшу долю нам знайти не вдалося.
Радянська тренерська кар`єра
Після закінчення інституту Ротенберг Аркадій Романович почав довгий і стабільний період роботи в різних ленінградських спортивних організаціях. В основному він тренував дітей, навчаючи їх прийомам боротьби самбо і дзюдо, був навіть директором ДЮСШ. До своєї роботи він ставився дуже серйозно, підтвердженням чому служать кандидатська і докторська дисертації.
У той період старі друзі роз`їхалися, поїхав і Володимир Путін, який, закінчивши навчання на юридичному факультеті ЛДУ, служив в КДБ і жив то в Ленінграді, то в Москві, а з 1985 по 1990 р - в Східній Німеччині.
Спілкування з ним відновилося після повернення Путіна в Ленінград в 1990 році. Він розшукав старого приятеля і спаринг-партнера і попросив його відновити спільні тренування з метою набуття колишньої спортивної форми. Аркадій Ротенберг з радістю погодився, і вони знову стали сходитися в сутичках на татамі.
Відео: Настасья Самбурська: Біографія, кар`єра, особисте життя
Лихі 90-е
До цього періоду відноситься початок заняття бізнесом нашого героя. Про те, як це сталося, розповідають різне. Деякі вважають початком його бізнес-кар`єри так зване «кришування» торгових наметів, що з урахуванням його спортивного досвіду в бойових єдиноборствах виглядає цілком правдоподібно. Називаються прізвища ватажків різних ОЗУ, з якими нібито знався наш герой. Нехай так, згадайте той час ті, хто в ньому жив і вижив, а хто занадто молодий - перегляньте фільм «Брат», для вас багато що проясниться.
За словами ж самого Ротенберга, сказаним в інтерв`ю газеті «Комерсант» в 2010 р, він почав підприємницьку діяльність з організації змагань з бойових єдиноборств. Пам`ятаєте «зубодробильні» американські фільми 90-х років, в яких на арені, оточеній збудженими до межі глядачами, не на життя, а на смерть борються претенденти на перший приз якогось бійцівського клубу? Мабуть, у Ротенберга було щось подібне (а чи могло тоді бути по-іншому?).
Відео: Аркадій Ротенберг- людина з непростою прізвищем
Початок серйозного бізнесу
Аркадій Ротенберг має молодшого брата Бориса, який за прикладом старшого також став займатися боротьбою самбо і дзюдо і досяг в них чималих успіхів - звання майстра спорту з обох видів єдиноборств. У 1992 р Борис отримав дуже вигідну тренерську роботу по дзюдо в Гельсінкі. Озирнувшись там, він запропонував брату організувати бартерні поставки різних товарів з Фінляндії в Росію. Благо на той час у Аркадія вже завелися пристойні гроші на бізнесі по бійцівським змагань.
Відео: В Пам`ять Аркадія Кобякова "ЛЮБОВ І сльози" (2-е частини)
Співпраця почалася з бартерних поставок для різних структур «Газпрому», що займалися будівництвом газопроводів. Для їх забезпечення було засновано АТЗТ «Балтійські бізнес-партнери», а також фірми «Грант», «Шілд», «ротний».
Крутий поворот в житті спортсмена-бізнесмена
Справи йшли настільки добре, що бізнесмен Аркадій Ротенберг став відомим в Санкт-Петербурзі людиною. Він був співзасновником кількох великих торгових фірм, засновував міжнародні фонди, а в 1998 р організував спорт-клуб «Явара-Нева», почесним головою якого став Володимир Путін, з серпня 1996 р активно робив госкарьеру в Москві. До речі, як стверджує сам Ротенберг, ідея створення такого клубу належить саме Путіну, а він лише виконав задум друга дитинства. Проте «виконавцю задуму» як на блюдечку піднесли під будівництво клубу найцінніший ділянку землі. Знаходиться він на острові Бичачий. Але сама якість «виконання задуму» вище всяких похвал. До 2010 року «Явара-Нева» вже шість разів перемагала в чемпіонатах Європи, ставши самим титулованим клубом.
Відео: Похорон Аркадія Кобякова 23.09.2015 HD (original)
Взагалі, багато хто схильний дорікнути Путіна в нібито заступництві з його боку під час роботи заступником мера Санкт-Петербурга (та й в подальшому також) бізнес-починанням Аркадія Ротенберга. Однак сумніви викликає те, що останній в цьому мав потребу. Адже він був як риба в воді в тогочасній напівкримінальної (а часто і відверто злочинної!) Бізнес-середовищі Північної столиці. Але навіть якщо це і так, то людині, який взявся розчистити нові «авгієві стайні», в які перетворив Росію його попередник, можна пробачити багато, якщо взагалі не всі.
Прийшов час банків
Так чи інакше, але до початку 2000-х років обсяг бізнес-операцій Ротенберга набув такого розмаху, що йому знадобилася власна банківська структура для їх фінансового забезпечення. У 2001 році він увійшов до числа співзасновників банку «Севморпуть» (СМП-банк), трохи пізніше в цю справу влився і його брат Борис, який повернувся з Фінляндії. До 2002 року відноситься і набуття контролю Ротенбергов над МБТС-банком.
У банків, контрольованих братами, було безліч клієнтів з малого і середнього бізнесу. Чутки про нібито миттєвому прихід в СМП-банк грошей з «Росспиртпрома» недостовірні - перші операції з цією структурою відносяться до 2007 року. Серед інших великих клієнтів можна назвати «Євразхолдинг».
Зараз СМП-банк працює в 40 російських містах, маючи більш ніж 100 філій. Більше половини з них знаходяться в Москві і області. СМП-банк здійснює нагляд за функціонуванням понад 900 банкоматів. Тому даний проект Ротенбергов можна визнати цілком вдалим. Він продовжує розвиватися. Так, в 2008 р власністю братів став банк «Інвесткапітал» з Башкирії.
Головна справа Ротенбергов - це «труба»
Так вже вийшло, що газодобувач в Росії до початку 2000-х років був монопольний, а виробників труб для газопроводів і свердловин виявилася ціла купа, і всі під різними господарями зі своїм розумінням життя. Для роботи з десятками постачальників потрібен величезний штат постачальників. І скільки не підбирай на їх посади чесних людей, обов`язково хто-небудь з іншого боку знайде до них ключик і отримає так звану «неправомірну вигоду». А Дмитру Медведєву (тоді керівникові «Газпрому») потім розбиратися, звільняти продажних постачальників, в загальному даремно витрачати дорогоцінний час життя.
Щоб вирішити цю проблему раз і назавжди, в надрах президентської адміністрації вирішили спробувати такий спосіб: поставки трубної продукції на «Газпром» централізувати, але не в рамках держструктури (це ж буде економічний «моветон», повернення до соціалістичних методів!), А всередині приватного холдингу, куди будуть направлятися заявки на всі види продукції від «Газпрому», і який буде воювати з постачальниками за ціни, терміни і якість робіт. І втілити в життя цю ідею доручили саме Аркадію Ротенбергу.
Так і виникли відомі компанії «Трубний металопрокат» і «Трубна промисловість», що належать брати Ротенберг. Крім того, до 2010 року вони здобули повний контроль над ще одним трейдером - «Північним європейським трубним проектом», зосередивши в своїх руках всю підгалузь поставок трубної продукції на російському ринку.
Наступний логічний крок - від поставок труб до будівництва газопроводів
Взагалі все на світі людям хочеться поменше працювати й побільше отримувати. Чи не було винятком із цього правила і колишнє газпромівске керівництво на чолі з Дмитром Медведєвим. В цей же час ціни на нафту стабільно зростали, ціни на газ спрямовувалися вгору слідом за ними, і всім здавалося, що «щастя буде тривати вічно». Але псувала райдужну картину необхідність вести безперервне будівництво і ремонт газопроводів силами самого «Газпрому», в рамках якого були зосереджено кілька потужних територіальних строймонтажних організацій на кшталт «Волгогаза», «Ленгазспецстроя», «Краснодаргазстроя» та інших. А будівництво - справа клопітка, терміни його вічно зриваються, до якості завжди претензії, в постачанні взагалі «чорт ногу зломить».
А тут як раз виник цікавий досвід віддання на відкуп поставок труб фірмам Ротенбергов. Тому, з точки зору газпромівського керівництва, було правильним «оптимізувати» і подальший шлях цих труб. Ну навіщо по три-чотири рази передавати їх різним власникам і ганяти туди-сюди гроші: спочатку від виробника на фірму Ротенбергов, потім на сам «Газпром», потім від нього на строймонтажную організацію. А що якщо покласти на Ротенберга ще і будівництво самих газопроводів? Сказано зроблено. У 2007 р засновується компанія «Стройгазмонтаж» Аркадія Ротенберга, а в 2007-2008 рр. їй передаються у власність (на правах викупу, природно, а як же інакше!) п`ять найбільших строймонтажних організацій зі складу «Газпрому». З тих пір ця компанія виконує всі великі замовлення організації, включаючи наземну частину «Північного потоку» або газопровід до олімпійського Сочі. При цьому були серйозно відтіснені інші великі підрядники, наприклад «Стройтрансгаз» Геннадія Тимченко. Але, на відміну від останнього, А. Ротенберг ніколи не підводить російська держава. Коли фірма Тимченко відмовилася будувати міст в Крим, грубо кажучи, просто «злила масло», то за цей складний замовлення взявся саме «Стройгазмонтаж». Побажаємо ж йому успіху в цьому величезної важливості праці на благо всієї Росії.
Аркадій Ротенберг: сім`я, діти, громадська діяльність
Вище ми вже відзначали про закритість цієї сторони життя нашого героя. Взагалі, задамося питанням, чи може бути щасливий в особистому житті така людина, як Аркадій Ротенберг? Діти, дружина, сім`я, пов`язаний з цими поняттями домашній затишок, усталений, спокійний ритм життя - для нього все це? Звичайно ж ні. Людина, повністю віддається своїй справі, особливо, якщо воно має величезну важливість не тільки для нього самого, а й для всієї країни, як правило, дуже «незручний» супутник по життю, часто поганий батько. А вже якщо він при грошах і може самостійно організувати для себе необхідні життєві зручності, тоді пиши пропало, жодна жінка з таким не уживеться. Саме тому розпалися сім`ї у більшості російських олігархів. З тих же причин залишився самотнім на схилі років і нинішній російський президент.
Екс-дружина Аркадія Ротенберга, Наталя, з якої він був одружений з 2005 по 2013 рік, зараз веде проти нього судовий процес за відступні. У них двоє спільних дітей. Як уже згадувалося вище, А. Ротенберг має ще сина Ігоря від першого шлюбу (за іншими відомостями, всього у нього аж п`ятеро дітей).
Ротенберг є президентом хокейного клубу «Динамо» м Москви. У 2013 році він став членом комітету Міжнародної федерації дзюдо.
У тому ж році Ротенберг став головою видавничого дому «Просвіта», який колись був найбільшим постачальником підручників в Радянському Союзі.
В результаті Кримського кризи 2014 р федеральний уряд Сполучених Штатів внесло в «чорний список» братів Ротенбергов і інших близьких друзів російського президента, в тому числі Сергія Іванова і Геннадія Тимченко.
