Товариство з додатковою відповідальністю: поняття, відмінні риси та особливості
Сучасний стан вітчизняної економіки характеризується, крім усього іншого, різноманіттям організаційно-правових норм, які безпосередньо впливають на можливості юридичних осіб залучати зовнішні інвестиції та конструювати ту чи іншу систему управління. Однією з таких форм є товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ).
Згідно з чинним в даний момент Цивільним кодексом, ТДВ - це вид господарського товариства, заснованого, в залежності від обставин, одним або декількома фізичними особами.
Важливою особливістю є той факт, що статутний капітал цієї організації спочатку поділений на певні частини, розміри яких повинні регулюватися установчими документами.
Учасники товариства з додатковою відповідальністю, на відміну, наприклад, від ТОВ або акціонерних товариств, спочатку беруть на себе підвищені зобов`язання в плані погашення можливих заборгованостей.
У законодавстві спеціально обмовляється, що вся відповідальність розподіляється між ними солідарно, причому вона може збільшитися в кратному розмірі (коефіцієнт кратності заздалегідь вказується в установчих документах).
Багато в чому саме це призводить до того, що товариство з додатковою відповідальністю має більшу привабливість для інвесторів, ніж, наприклад, товариство, однак самі учасники цієї організації повинні чітко уявляти, що їм загрожує в разі, якщо їх діяльність завершиться невдачею.
Варто також відзначити, що з нормативної точки зору в російському законодавстві є певна прогалина щодо даної організаційно-правової форми. Зокрема, в Цивільному кодексі увага приділяється тільки моментам, що стосуються зобов`язань учасників ТДВ. При цьому склалася практика, коли всі інші положення виходять з аналогії з товариствами з обмеженою відповідальністю, інакше створення ТДВ було б юридично неможливо.
Таким чином, відносно товариства з додатковою відповідальністю також діє принцип відповідальності всім тим майном, яке йому належить. Більш того, якщо організація не матиме можливості повністю розплатитися з кредиторами виключно своїм майном, то відповідальність може поширитися і на майно її членів. Правда, кредитор не може висувати жодних вимог до майна учасників ТДВ, якщо він до цього не пройшов всі етапи судових розглядів з приводу майна самого суспільства.
Той факт, що товариство з додатковою відповідальністю накладає на своїх учасників підвищені вимоги щодо несення відповідальності, робить його схожим на господарські товариства або кооперативи. У той же час тут не потрібна особиста участь його членів у справах організації. Що стосується продажу своєї частки, то учасник ТДВ змушений спочатку запропонувати її іншим учасникам організації і тільки після цього продавати свою частину будь-яким третім особам.
Закон досить жорстко ставиться до визначення числа членів, які можуть входити в товариство з додатковою відповідальністю. Це число не може перевищувати тієї кількості, яке встановлено для ТОВ, в іншому випадку організація повинна бути перетворена в акціонерне товариство з усіма наслідками, що випливають звідси наслідками.
