Облік готової продукції
Відео: Рахунок 43 "Готова продукція" (Головні характеристики, які треба вивчити)
Якщо суб`єкт господарювання виробляє товари для подальшої реалізації, то організувати облік готової продукції для підприємства є необхідністю. Контролю повинні бути піддані і ті вироби, які надходять на склад організації, а також і ті, що відпускаються з нього покупцям.
Відео: Бухгалтерські проводки: продаж готової продукції
До готової продукції відносять напівфабрикати і товари, які повністю піддалися обробці згідно з діючими технологічними умовами і існуючим стандартам. Всі вироби повинні бути прийняті складської службою або покупцями.
Для того щоб достовірно вести облік готової продукції, необхідно володіти рядом відомостей.
До них можна віднести:
- дані про обсяги випущених виробів, що знаходяться на складах;
- кількість відвантажених товарів споживачам;
- ціна реалізації готових виробів;
- стан розрахунків між підприємством і покупцями.
Облік готової продукції в кількісному вираженні, який ведеться за місцями її зберігання, а також з різних видів може здійснюватися із застосуванням одного з двох основних способів: з використанням і без використання карток. Перший метод передбачає складання группіровочних відомостей. У них знаходять відображення вироби по місцях їх зберігання і видам. Другий метод здійснення обліку складається з щоденного написання оборотних відомостей. З їх допомогою ведеться облік випуску готової продукції, її рух і фіксування місць зберігання. Як перший, так і другий метод має на увазі взяття під звіт товару зі складанням накладних на здачу і прийом, а також актів, встановлених форм специфікацій і т.д.
Облік готової продукції та її продажу здійснюється за наявності первинних документів, якими є:
- накладні;
- квитанції на перевезення залізницею;
- здавальні накладні;
- акти з прийому і здачі робіт або послуг.
Відео: Облік готової продукції і реалізація - 1C Підприємство 8.0
Якщо поставка товару покупцеві від постачальника проводиться на умовах укладеного між ними договору, то одним з обумовлених зобов`язань є франко-місце. До цього пункту все транспортні витрати по відвантаженню готової продукції лягають на продавця. Виходячи з цього, облік готової продукції виробляють за сформованими фактурним цінами:
- франко-складу постачальника, коли вартість робіт з навантаження і розвантаження, а також перевезення вантажу стягується з покупця;
- франко-станції відправлення, при яких за рахунок покупця виробляються роботи по навантаженню товару у вагони, а також з перевезення вантажу;
- франко-вагона-станції, коли все навантажувальні роботи і залізничний тариф до станції поставки оплачуються продавцем, а після - покупцем;
- франко-складу покупця, при яких всі транспортні витрати з доставки до кінцевого пункту бере на себе продавець.
Для того щоб врахувати наявність і рух відвантажених виробів, в бухгалтерській практиці застосовується активний синтетичний 45 рахунок, який носить назву «Товари відвантажені». На ньому фіксується продукція, яка була передана поштовим або транспортним організаціям, а також відвантажена за допомогою власних засобів. Відображає цей рахунок також і товари, які передані для реалізації стороннім організаціям по договорами комісії, вартість тарних матеріалів і суми неустойок або визнаних претензій щодо відмови покупців від оплати отриманих виробів. Відповідно до наявних документів на відвантаження виробляються бухгалтерські проводки.
Всі наявні суми за відвантаженими товарами потрапляють в кредит сорокового рахунку - «Випуск продукції» або сорок першого - «Товари». Після того, як покупець оплатив покупку, синтетичний облік закривається. Суми з відвантажених виробів переходять в дебетову частину рахунку дев`яносто - «Продажі».
Якщо підприємство відображає виручку в міру виписки платіжного документа і пред`явлення його покупцеві, то тоді в бухгалтерських проводках знаходить своє застосування інша схема. У дебетову частину рахунку шістдесят другого, який відображає розрахунки з замовниками і покупцями потрапляють суми, зібрані по кредиту дев`яностого рахунку.
