Володимир жваво - людина з великої літери
Відео: Маріуполь вшановує пам`ять героя України Володимира Бойка
Біографія Бойко Володимира Семеновича - це яскрава історія успіху. Вона розповідає про те, як простий хлопець із села зміг пробитися на вершину політичної арени України. Про те, як моральні принципи перемагає жадібність і гординю. Про те, як одна людина здатна змінити життя інших на краще.
Володимир Бойко: біографія ранніх років
Володимир Семенович народився 20 вересня 1938 року в селищі Садки, що під Маріуполем. Його дитинство важко назвати щасливим. Велика Вітчизняна війна забрала у хлопця найкращі роки. Власне, і після її закінчення життя довго не поверталася в звичне русло. Голод, розруха і безробіття ще кілька років висіли темною хмарою над Маріуполем. Однак сам Володимир Бойко визнається, що цей час тільки загартувало його - зробило сильним і безкомпромісним.
Відео: Історія про Людину з великої літери
У школі успіхи хлопчика були вельми пересічними. У ті роки вчителі навряд чи могли сказати, що він доб`ється запаморочливого успіху в житті. Єдине, Володимир сильно любив книги. Він читав їх всюди: вдома, в школі і на вулиці. А ще хлопець часто встрявав у бійки. Але це було не через те, що він мав склочним характером, а тому, що в його селищі по-іншому просто не виходило.
Початок дорослого життя
Володимир Бойко подорослішав досить швидко. У 17 років він вже влаштовується працювати на металургійний завод ім. Ілліча. Тоді зовсім юному хлопцю довіряють лише найпростішу посаду - трубопровідник. Через рік він звільняється звідти, так як знаходить інше покликання.
Новим місцем роботи стає рибодобувні трал. Такий вибір був пов`язаний з тим, що з юних років Володимир Бойко мріяв про кар`єру моряка. На згадку про це у нього навіть є тату - штурвал на лівій руці. Але в кінцевому рахунку з морем у нього подружитися так і не вийшло. До того ж в 1957 році його призвали служити в Радянську Армію, після чого йому довелося покинути улюблене судно.
Додому Володимир Бойко повернувся влітку 1960 року. Незабаром після цього він знову вирішує піти працювати на завод ім. Ілліча. І з цього моменту починається його довгий шлях до вершин народної та політичної слави.
Передовик металургійного заводу ім. Ілліча
На заводі молодому фахівцеві дали посаду різьбяра. Працювати доводилося в листопрокатному цеху №6. Здавалося б, це незначна деталь. Але правда в тому, що Володимир Бойко провів у цьому цеху більше 20 років свого життя.
Спочатку він був простим робітником. Потім в 1970 році закінчив заочне відділення в металопрокатному інституті і отримав посаду старшого майстра. Ще через три роки дослужився до посади заступника начальника виробничого відділу. І ось, в 1976 році, Володимир Бойко стає начальником листопрокатного цеху №6.
А далі його кар`єра тільки піднімалася вгору. У 1985 році його призначають начальником виробничого відділу, де він швидко збільшує кількість продукції, що випускається. А в 1987 році Бойко Володимир Семенович стає офіційним заступником генерального директора з виробництва.
На посаді генерального директора
Пост генерального директора дістається Володимиру Семеновичу в 1990 році. Це був доленосний момент, так як новому керівнику довелося зі «страта» тягнути на собі все виробництво. Причиною тому став розпад Радянського Союзу. Всі старі контракти і точки збуту в один день виявилися неліквідними.
Але Володимир Бойко зумів справити з цим завданням. Він знайшов нові замовлення, при цьому не тільки на території України, а й далеко за її межами. Завдяки цьому у заводу відкрилося друге дихання. У міру розвитку підприємства змінювалося обладнання, вводилися інноваційні технології плавки, і поліпшувалася якість продукції, що випускається. У підсумку, металургійний завод ім. Ілліча став справжнім гігантом, що притулив у себе тисячі робітників.
Політична діяльність
Політикою Володимир Бойко зацікавився лише тому, що без неї неможливо було керувати підприємством. Адже завод із багатомільйонними прибутками часто ставав предметом рейдерських атак, які можна було відбити, тільки маючи великі зв`язки і влада.
Тому в 1994 році підприємець стає позаштатним радником Леоніда Кучми. Нові знайомства допомагають йому пробитися до обласної ради Донецької області. Тут він виконує обов`язки депутата протягом 8 років. І лише на парламентських виборах 2002 року Володимир Бойко проходить до Верховної Ради від партії «За єдину Україну».
Надалі він повторно обирався в парламент. Спочатку за списком СПУ, а потім як член «Партії регіонів».
Соціальний і політичний портрет
Для жителів Маріуполя Володимир Бойко став справжнім героєм. За час його правління багато підприємств міста знайшли друге життя. При цьому самі працівники стверджують, що їх начальник не затримував зарплати навіть в найважчі часи. Більш того, їх завжди захоплювало те, що директор великого підприємства їздить на мікроавтобусі УАЗ, хоча міг би купити собі будь-який інший автомобіль. До відома, стан Володимира Бойка в 2007 році становило близько 2,5 мільярда доларів.
Не менш вражаючим є внесок політика в соціальну сферу міста. Під його керівництвом був побудований спорткомплекс «Іллічівець», новий міський стадіон і фонтан на центральній площі. Крім цього, він постійно дбав про стан доріг, лікарень і державних установ.
Тому, коли 10 червня 2015 року Володимира Бойко помер, все місто застиг в мовчанні - його огорнула скорбота. Адже їх покинув найсвітліший і почесний громадянин Маріуполя.
