Антон антонович дельвіг: біографія и твори

10 - 30 роки 19-го століття характеризуються великим піднесенням дворянської культури. Це обумовлено и реформами Олександра I, и духом свободи, Які Прийшли в Россию после перемоги над Наполеоном, и Воістину унікальнім кількістю обдарованих літераторів, что з`явилися в цею годину. І Дельвіг, біографія которого, на жаль, коротке, - один з них.

дитинство

Антон Антонович Дельвіг (1798 - 1831) належали до старовинного, но збіднілого роду баронів, давнім-давно зросійщеніх віхідців з Прибалтики. ВІН народився в Москве. Сім`я булу бідною. Вона існувала на платних батька, Який служив в Кремлі. Свою освіту Антон Антонович почав в приватному пансіоні. Там один з вікладачів зацікавів его історією, літературою, но Точні науки дитина не полюбить.

Царськосільській ліцей

У 13 років Антона Дельвіга віддалі на навчання у Щойно отрівшійся ліцей у Царське селі. ВІН оказался в одному класі з О. Пушкінім і В. Кюхельбекер, з Якими подружівся на все життя.

З такою небагатій, но обдарованої дворянської молоддю на Шість років зустрівся Дельвіг. Біографія его буде наповнена спілкуванням з цімі неординарними людьми. Зовні Дельвіг БУВ повненькій, рожевощокій, неповороткій и й достатньо незграбних. Навчався ВІН не просто посередні, а, скоріше, даже погано. Его вважать ледарем. Над ним незлобно підсміюваліся и писали епіграмі. Альо куди только Зникаю повільність, коли справа стосувалася словесності або читання? ВІН Із задоволений готував уроки по его предмету. Даже НЕ знаючи німецької мови, ВІН цітував напам`ять Шиллера и Гете. ВІН рано почав писати вірші, наслідуючі Горація ( «До Диону», «До Лілете»). А 1814 року року, коли російські війська увійшлі до столице Франции, ВІН написавши вірш «На взяття Парижа». Воно Було Опубліковано під псевдонімом «Русский» в «Віснику Європи».

Відео: Поет Антон Дельвіг 1798-1831

Его поетичний дар БУВ оціненій так високо, что директор ліцею попросивши Написати вірш, Пожалуйста ознаменує перший випуск ліцею. І Дельвіг написавши «Шість років». Цей твір поклали на музику, и воно стало гімном ліцею на Довгі роки.

служба

После Закінчення ліцею, де б Дельвіг не служив, ВІН виявляв себе як людина недбайлівій и не любити роботу. Часто міняючі відомства, байдуже ставівся до справ Дельвіг. Біографія каже, что рутинна робота его обтяжувала.

справжні Захоплення

Чи не хобі, а почти роботів, но віконуваної все ж з незмінною лінню, стали віршування и видавнича діяльність. Коли співає, а Дельвіг БУВ поетом, одружівся на Софії Міхайлівні Салтікової, то їхній будинок став літературно-музична салоном.

У ньом зустрічаліся Пушкін, Баратінській, Жуковський, Плетньов, Мов. У цьом булу и Чимаев заслуга его дружини, яка любила російську словесність, много читала, а полюбити вірші заучувала напам`ять. Ще в роки навчання Софія Михайлівна много чула про Дельвіг, Баратінській, Рилєєва, Бестужева. Вона з захоплень читала їхні твори.

Кроме того, вона много читала німецькою та французькою мовами и прекрасно інтеграла на фортепіано.

Відео: Соловей - Джоан Сазерленд - nightingale Joan Sutherland Аляб`єв Дельвіг 1 969

У 1 825 году Дельвіг організував видання альманаху «Північні квіти». ВІН вміло розпізнавав зароджується талант и прівертав до друку Нових авторів як з Петербурга, так и з Москви. Альо Головною своєю делом Дельвіг вважать видання «Літературної газети». Вона виходом за участю Пушкіна и Вяземського. Активним критиком проявивши себе на ее страницах Дельвіг. Біографія розповідає про боротьбу з «комерційної» літературою, щасливим, продаваних автором якої БУВ безталанній Булгарін. ВІН відавав почти Заборонений Пушкіна и неугодного власти Кюхельбекера. Так в літературній и організаторської області розвівався Дельвіг. Біографія показує, что ця людина НЕ гнувся догідліво перед цензурою. Політична та громадська діяльність були Йому нецікаві. ВІН знав, и даже около, майбутніх декабристів Ф. Глінку, А. Бестужева, К. Рилєєва, но НЕ поділяв з поглядів. Чи не БУВ революціонером Антон Дельвіг. Біографія его в цьом плане склалось вдалині, На Відміну Від життєвого шляху увлекшегося цімі ідеямі Вільгельма Кюхельбекера.

Поезія Дельвіга

На поезію Дельвіга наклав відбіток его тиха, далека від Суспільно-політічніх течій, життя. Зубожіле дворянство Було вікінуто від участия в управлінні державою. Представником цього стану БУВ Антон Дельвіг. Біографія его відображена в тому, что ВІН БУВ представником «чистої» поезії, Вільної від потрясінь політічніх бур. ВІН написавши примерно сто сімдесят віршів з віртуозною майстерністю. Дельвіг шукав Нові форми вірша, у него у первого в России з`явилися сонети. ВІН писав в розмірах російського народного вірша. І все це різноманіття форм вікорістовувалося только для очень вузької тематики творів. ВІН мріяв про тиху садібної життя, про ВІДСУТНІСТЬ Мирський турбот, про дружні забавах.

Дві тими проходять через всю его поезію. Одна іділічна, з еллінськіх мотивами, а Інша - наслідування народних пісень. У зрілі роки ВІН даже «схрещував» два ціх жанру ( «Відставній солдат»). На его вірші писали музику Даргомижського, Варламов, Глінка. А «Солов`я» Аляб`єва, присвячений Пушкіну, знають практично всі. Твори Дельвіга и в наші дні відомі, но як безіменні ( «Не осінній дрібний дощик», «Ах, ти ніч чи, Ноченька»).

Отношения з Пушкінім

Дружба з О. Пушкінім булу найсердечнішої з ліцейськіх років. Життя Дельвіга показує, что ВІН всегда захоплювався творами одного, а Пушкін, в свою черга, дуже цінував Дельвіга як літератора и его розробки Нових Поетична форм вікорістовував у творчості болдинской восени. После тріваліх розлуки смороду зустрічаліся очень ніжно, обіймаючі й цілуючі один одного. Такий БУВ Дельвіг - один Пушкіна. Біографія кожного з поетів говорити про спорідненість їх душевного ладу.

Останнімі рокамі

Улюблене дітіще Дельвіга - «Літературну газету», - закрили, Завдяк доносами Булгаріна шефу жандармів Бенкендорфу, в 1830 году. Співає занудьгував. А потім ВІН захворів и помер від тифу. Йому Було Всього тридцять два роки. Смерть Дельвіга потрясла Пушкіна. У листах до Плетньова Олександр Сергійович прямо говорити, что Дельвіг «БУВ КРАЩИЙ з нас».

У наші дні заснувалі щорічну Літературну премию ім. Антона Дельвіга "За Вірність Слову и Батьківщині». Метою премії є підтримка літераторів, Які розвівають в своїй творчості Кращі вітчізняні традиції.