Людвіг ерхард: біографія, фото, сім`я, реформи. Німецьке економічне диво людвіг ерхард

Людвіг Ерхард, біографія которого буде Розглянуто далі, є відомим западногерманским Державним діячем. У 1963-66 рр. ВІН БУВ федеральним канцлером. З 1966 року по 1967-й БУВ головою Християнсько демократичного союзу.

Людвіг Ерхард: біографія

Его батько БУВ католиком, а мати - протестантки-євангельської. Середню освіту Людвіг Ерхард получил в Нюрнберзі и Фюрті. Во время Першої Світової ВІН воювали в артілерії. У 1918 му Ерхард БУВ поранений. Через Цю травму у него булу діагностована значний атрофія лівої руки. За завершенні семи операцій ВІН БУВ Визнання непригодна для фізичної праці. Людвіг Ерхард и его сім`я Займаюсь дрібнім підпріємніцтвом. Однако поранених стало основною перешкоду для продовження роботи на підприємстві свого батька.

Універсітетське навчання

У Нюрнберзькому Університеті Людвіг Ерхард розпочав вівчаті економіку. Продовж свою освіту ВІН Вже у Франкфуртському Університеті. Згадуючі студентство, Людвіг Ерхард говорів про ті, что в цею период відчував себе Вкрай одиноким. Щоб не забути, як звучить его голос, ВІН йшов в парк, де розмовляю вголос сам з собою. Навчаючісь в університеті у Франкфурті, Ерхард відзначав очень низька якість викладання. У зв`язку з ЦІМ ВІН звернув в деканат, де Йому порадує познайомитися з Францем Оппенгеймером. ВІН попрямував до цієї людини. З моменту їхнього Знайомство Людвіг Ерхард вважать, что Оппенгеймер - один з кращих німецькіх вчених, что у жертву принесений базу ліберального світогляду.

Самоосвіта

Незадовго до качана Великої депресії Людвіг Ерхард ставши займатіся самостійнім навчання. Через Деяк годину ВІН зайнять пост заступника директора Інституту дослідження кон`юнктури в Нюрнберзі. У 1942-му розбіжності з нацистами заставил его покинути заклад. У Наступний году Людвіг Ерхард становится керівніком невеликого центру ДОСЛІДЖЕНЬ. ВІН БУВ Створений при "імперської групі промісловості". Основна увага в центрі пріділялі розробці економічних Перетворення, необходимость в якіх передбачало после Падіння націстського режиму.

державна діяльність

З вересня 1 945 року Людвіг Ерхард обіймав посаду державного міністра з економіки Баварії. Потім ВІН перебував на посаді начальника особливого відділу, Який займався харчування грошей и кредитів в Бізонії. У травні 1948 го Ерхард становится директором економічного управління. Ще в 1946-му ВІН почав Говорити про необходимость проведення Перетворення в господарській сфере. Реформи Людвіга Ерхарда були оголошені 18-20 червня 1948 го. При цьом державний діяч провів особисту роботу з лібералізації в господарському секторі Німеччини. Відповідно до американской моделі, вместо рейхсмарок вводити стабільна валюта. Одночасно з ЦІМ Ерхард скасував централізоване Ціноутворення и державне планування относительно більшої части продукції. Так підприємства країни получил свободу Дії. Незважаючі на запеклася Опір соціал-демократов, Ерхард продовжував дотримуватись ліберальної позіції, виступали за фінансову стійкість.

Робота в Уряді ФРН

После формирование країни Ерхард становится міністром економіки в период правления Конрада Аденауера. ВІН кож БУВ наступником последнего на посаді федерального канцлера. После Корейської Війни сталося "німецьке диво". Людвіг Ерхард, ВРАХОВУЮЧИ складаний сітуацію в Зовнішній торгівлі, Було змушеній піті на компроміс и застосуваті неліберальні обмеження. Стоимость сировини, что імпортується промісловістю Німеччини, виросла в Середньому на 67%. При цьом ціни експортованіх з країни товарів - только на 17%. Для забезпечення Швидкого економічного зростання та патенти Було захопіті Зовнішній ринок и вітісніті з него других віробніків. Якби промисловість держави на тій момент виявило неконкурентоспроможною, цею крок только погіршів бі стан господарського сектора. Очікувалася нова світова війна.

Це породило паніку, а Слідом за нею - споживчий ажіотаж. Між чіннім тоді канцлером Аденауера и міністром з економічного розвитку розгорілася Суперечка. Конфлікт прийнять й достатньо широкий масштаб, вийшовши за рамки вузького партійного керівніцтва. Вчинки, на Які Пішов Ерхард, дозволили віграті годину. После цього на Німеччіну стала працювати сама війна. Стабільне господарство з доступною за своєю вартістю РОБОЧОЇ силою стали заповнюваті ринковий простір, котра потребувала продукції, товарами власного виробництва. За рахунок низьких податків темп зростання ВВП Німеччини в середіні 20-го століття досяг Найвищого уровня среди усіх існуючіх на тій годину розвинення стран, при цьом рівень Збільшення цен - найніжчім. Слідом за перетворенням в господарському секторі Почаїв житлово-будівельна реформа.

Людвіг Ерхард: завершення кар`єри

В ході своєї роботи державний діяч зовсім отказался от маніпуляцій з держрегулюванням, Які були очень Популярні на Сході и й достатньо активно застосовуваліся его попередниками в Німеччині. Країну Ерхард строго визначили як держава західної культури, рінкової економіки. У 1963-му Аденауер Вийшов на пенсію. Ерхард ставши новим канцлером ФРН. Однако его прямолінійність, яка прекрасно працювала в періоді Гостра розбіжностей під прикриття, забезпечення Аденауера, зовсім не підходіла для того, щоб стати головним напрямком новой епохи. У 1966 му під лещата своих соратніків ВІН БУВ змушеній подати у відставку. До самих своих останніх днів Ерхард залишавсь в Бундестазі найстарішім депутатом.

історична роль

Економічне диво Людвіга Ерхарда Зроби его найвідомішім Державним діячем своєї епохи. ВІН БУВ змушеній працювати в условиях, коли втручання влади в господарський сектор Було більш чем реально. ВІН прекрасно розумів, что в Епоха великого впліву соціалістичних Ідей та патенти використовуват широкий спектр ЗАХОДІВ относительно забезпечення СОЦІАЛЬНОГО захисту населення. Однако ключовими безпосередньо, Який розвиває концепція Людвіга Ерхарда, Було Збереження Фінансової стабільності и господарської Волі. Інфляція и централізм були его Основними ворогами. Ерхард Хотів мінімізуваті будь-які прояви етатизму. Разом з ЦІМ, ВІН НЕ прагнув боротися з силою опору. ВІН вважать, что розумніше буде поставити ее на свою сторону. Саме в цьом пролягав суть стратегії, яка стала іменуватіся соціальнім ринковим господарством. Пріоритет в ній віддавався ринковому механізму, но НЕ суспільному забезпечення.

Висновок

Ерхард намагався всегда якомога повніше роз`яснити населенню спеціфіку реформ, Які ВІН провівши, вместо того, щоб, як це Було Прийнято в 20-м столітті, займатіся демагогією. ВІН БУВ готов умовляті шкірного окремий громадянина Німеччини до того моменту, поки той не посороміться в тому, что НЕ підтрімує зусилля, Які Направляє уряд на Збереження стійкості валюти. Лідер ХСС Штраус згадувать, что, як только мова заходила про ринковому господарстві, у Ерхарда проспався талант оратора. ВІН захоплювалися и заражаються своим ентузіазмом слухачів. Ерхард вмів переконувати, ВІН Швидко віклікав Довіру до себе и завойовував Довіру пріхільніків.