Загальнокультурна компетенція в освіті

Відео: Компетентнісний підхід в системі освіти - Олена Бризгаліна

В кінці минулого століття, коли в школах тільки починали використовувати сучасні технічні засоби, педагоги і психологи вже тривогою говорили про те, що скоро замість вчителя в класі буде відеомагнітофон.

Про кризу сенсу сучасної освіти

Колись Понтій Пілат питав у Христа про те, що насправді є істиною. А що собою являє освіту? Що являють собою загальнокультурні компетенції в освіті? Обмежуються вони тільки простою передачею і отриманням знань і навичок? На перший погляд відповідь на питання цілком очевидна, адже освіта асоціюється з передачею досвіду, накопиченого попередніми поколіннями, молоді.

Частина прогресивних вчених і педагогів не згодні з подібним визначенням. Вони переконані в тому, що є особистісна парадигма сучасної освіти, що орієнтується на виявлення та розвиток індивідуальних здібностей учня. Загальнокультурна компетенція повинна стати середовищем для пересування дитини по індивідуальної траєкторії.

Мінімум освітніх програм

У нових стандартах освіти прописаний мінімум для кожної навчальної дисципліни, а також вимоги до випускників 4, 9 та 11 класів. Йдеться про конкретні навички та вміння, з якими дитина повинна переходити з одного ступеня навчання на іншу або залишати стіни рідного навчального закладу. У зв`язку з введенням випускних іспитів в основній і середній школі в тестовому режимі, вчителям ніколи займатися особистісної орієнтацією, розвивати загальнокультурні компетенції учнів, для них набагато важливіше підготувати хлопців до ОГЕ і ЄДІ. Не завжди вчитель має механізмами особистісного планування процесу навчання, подачі одного і того ж матеріалу по-різному для кожної дитини. До того ж в сучасній школі існує і проблема суб`єктивності оцінювання індивідуальних освітніх досягнень.

Особистісно-орієнтована парадигма сучасної освіти є, але про повну її реалізації в шкільній практиці годі й казати.

Реалії сучасної школи

Ситуація, яка склалася в даний час в освіті, оцінюється як кризова. Практика і теорія викладання в даний час знаходяться на етапі переходу від простої передачі навичок і знань до парадигми «вирощування розвиненої особистості». Саме зараз формування загальнокультурних компетенцій стає важливим завданням, необхідною умовою для повноцінного розвитку підростаючого покоління.

Особливості ситуації, що склалася

Спробуємо з`ясувати ситуацію в освіті ситуацію, зрозуміти причини проблем, виявити варіанти їх вирішення. Для того щоб переводити з доктринального рівня в практичний вид парадигму особистісно-орієнтованої освіти, спочатку самі педагоги повинні переглянути свої загальнокультурні і професійні компетенції.

Сенс особистісного освіти

Дана парадигма передбачає визнання унікальності кожної дитини, необхідність опрацювання індивідуальної освітньої траєкторії. Саме в цьому випадку передбачається розвиток загальнокультурних компетенцій. Атрибутами особистості школяра є знання, навички, практичні вміння, але при особистісному підході вони будуть різними для кожного школяра.

Відео: Новий професійний стандарт педагога як ресурс розвитку проф. компетенції педагог. працівників

Про функції особистісно-орієнтованого навчання

Прихильники даної освітньої парадигми переконані в тому, що розвиток загальнокультурних професійних компетенції можливо тільки при даній методиці навчання. Функцією особистісного підходу є забезпечення і відображення системи індивідуальних освітніх досягнень дитини. Передбачається не просто формування ЗУН, але і виділення освітніх об`єктів, в яких у дитини є право самовизначення, отримання додаткових знань, знайомства з певними історичними та культурними досягненнями попередніх покоління. Саме в цій парадигмі згадується загальнокультурна компетенція. Школяр виявляє і розвиває своє ставлення до різних об`єктів природи і суспільства.

Особистісний сенс по А. Н. Леонтьєву

Автор концепції особистісного освіти переконаний в тому, що загальнокультурна компетенція допомагає дитині знаходити мотив для самостійно засвоєння знань, отримання нових умінь і навичок. Він переконаний в тому, що саме мотиви впливають на життєву позицію і світогляд дитини, спонукають його до активної освітньої діяльності. Якщо ЗУН не пов`язані з реальними об`єктами, до яких учень міг би виявляти особистісний сенс, ні про яке особистісно-орієнтованому освіті мови не піде.

Результати досліджень в сучасній педагогіці

Загальнокультурна компетенція згадується в роботах багатьох сучасних педагогів і психологів. Вони переконані в тому, що при пошуку сенсу отримання знань і підборі методів навчання важливі певні етапи:

Відео: Секція іноземних мов. Комунікативна і лінгвокультуроведческая компетенції

• Особистісний творчість дитини по відношенню до досліджуваних природним або соціальним об`єктам, які розподілені відповідно до різних освітніх сферами.
• Усвідомлення школярем свого досвіду, знань, які були придбані під час вивчення загальнокультурних об`єктів і цінностей.
• Позиція, а також особисте ставлення до соціального досвіду і загальнокультурних знань.

Формування загальнокультурних і професійних компетенцій допомагає дитині усвідомити його власне місце в суспільстві, прагнути до саморозвитку та самовдосконалення. У дитини з`являється можливість виділити в базовому змісті освіти ту частину, яка необхідна йому для майбутнього життя. Після введення в освіту такого елемента, як компетенції, були розроблені освітні стандарти другого покоління. Учень по ФГОС повинен оволодіти знаннями в різних сферах, тільки в такому випадку можливе повноцінне розвиток.

Зміст терміна «компетенція»

У перекладі з латинської мови цей термін означає перелік питань, відповіді на які добре знайомі людині. Компетентність людини в якійсь сфері має на увазі володіння відповідними здібностями і знаннями, завдяки яким він може висловлювати свою позицію з обговорюваного питання. Дане поняття досить давно використовується у вітчизняній педагогіці.

Наприклад, лінгвістичні компетенції добре вивчені, застосовуються викладачами іноземних мов. Введено і загальнокультурні компетенції бакалавра по кожній предметній області і ступені вищої освіти.

Останнім часом таке поняття, як «компетенція», вже не зв`язується з общепедагогическое, дидактичними, методологічними поняттями. Причина - в системно-практичних функціях і розвитку метапредметних зв`язків між різними напрямками сучасного життя.

Компетенції російського освіти

Останнім часом в російській освіті посилюється роль компетенцій. В якості однієї з них можна згадати компетенцію в загальнокультурної діяльності. Вона передбачає освоєння і використання традицій свого народу, формування патріотизму, духовності. Для вітчизняної освіти наявність або відсутність загальнокультурної компетенції особливо актуально.

Під компетенцією мається на увазі сума умінь, навичок, знань, які допомагають людині вирішувати певні завдання.

Компетентність передбачає володіння певною компетенцією, яка включає особистісне ставлення до предмета діяльності.

Під компетенцією мається на увазі освітня підготовка учня, а компетентністю є особистісне якість або сума якостей, а також мінімальний досвід в певній сфері. У «Стратегії модернізації освіти» визначено всі компетентності школярів з урахуванням особистісних якостей. Стосовно до різних аспектів сучасної освіти виділяють кілька функцій компетентностей і компетенцій. Щодо особистості дитини вони повинні відображати і розвивати його бажання вивчати і аналізувати реальні об`єкти. Вони багатовимірні, включають всі групи якостей, які повинні бути розвинені у дитини. Освітні компетенції допомагають школяреві засвоювати певні навчальні предмети, використовувати отримані знання в майбутній професійній діяльності. Наприклад, засвоївши під час навчання в школі компетенцію громадянина, використовувати її молода людина зможе після закінчення ОУ. Що входить в структуру даного педагогічного терміна? В першу чергу назва, варіант ієрархії (предметна, общепредметних, ключова). Далі вказуються ті об`єкти, для яких буде вводитися компетенція. Враховується соціально-практична спрямованість, значення компетенції для соціуму. В якості індикаторів виступатимуть варіанти контрольно-оціночних робіт, спрямованих на виявлення ступеня компетентності дитини. Даний набір характеристик вказується в усіх нормативних документах, методичної та навчальної літератури, а також в контрольно-вимірювальних матеріалах.

висновок

Існує певна ієрархія освітніх компетенцій. зміст освіти ділять на метапредметние, міжпредметні, предметне. Метапредметние характерно для будь-яких предметних областей, а ось предметна компетенція виділяється для навчальної дисципліни. На кожному ступені навчання виділяються свої варіанти вимог, які враховують психологічні і вікові особливості учнів. Загальнокультурна компетенція пов`язана з національними особливостями і загальнолюдською культурою, духовними і моральними засадами життя людства. Вона розглядає основи сімейних, соціальних, суспільних традицій і звичаїв як окремого народу, так і всього людства. Саме дана компетенція пов`язана з поясненням впливу релігії на розвиток суспільства, формування у населення духовності. Оволодіння даної компетенцією передбачає раціональне використання людиною свого вільного часу, приділення уваги вивченню культурної спадщини свого краю, регіону. Для того щоб повною мірою у підростаючого покоління формувалася загальнокультурна компетенція, на початковому ступені навчання були введені спеціальні курси по регіонознавства. В їх програмне зміст включені питання, що стосуються сімейних традицій, основ релігії. Для того щоб випускнику школи, технікуму, університету, було комфортно в соціальному середовищі, потрібно формувати саме загальнокультурну компетенцію.