Мандрівник михайло стадухин
Землепроходец Михайло Стадухин - один з найвідомішіх дослідніків Північно-східного краю России. Йому удалось дерло досягті Місць, в якіх галі не побувалі наші співвітчизники.
перша експедиція
Точна дата народження Стадухина невідома. У історічніх документах только фігурують Відомості про ті, что ВІН БУВ родом з Російської Півночі, а точніше з берегів річки Пінегі. Дерло его експедіцією в 1641 году стала подорож по Индигирке. Це річка в сучасній Якутії. Михайло Стадухин відправівся в подорож разом з іншім відомим землепроходцам Семеном Івановічем Дежньова.
Відео: Мандрівник Михайло Кожухов в Алушті
Колімські подорожі
Цих амбітніх и ІНІЦІАТИВНИХ людей Руху вперед бажання роздобуті якомога более коштовно хутра. Кроме того, Мандрівники Вивчай побут тубільців. Через ворожок Ставлення корінніх жителей цього краю експедиція вірушіла вниз по річці. Море стало тією метою, якові переслідував Михайло Стадухин. Відкриття цієї подорожі були Дивовижний. У недослідженому колімськіх краї землепроходці дізналіся про Існування Незнайома поселень.
Відео: Індонезія. Племена Патакі. Навколо світу. Михайло Кожухов
ЦІ занедбані місця були гігантської пусткою. Через ВІДСУТНІСТЬ нормальних доріг и якісного транспорту Мандрівники могли прірви на кілька років. Першу зиму Михайло Стадухин и его товариші провели на тімчасовій стоянці, яка спеціально булу ними відбудована, щоб пережите суворі холоди.
У XVII столітті найдальшіх російськім містом в РЕГІОНІ БУВ Якутська. ВІН превратился в перевалочний пункт для шукачів пригод, міслівців и купців. У 1645 году сюди вернулся Михайло Стадухин. Біографія цієї людини представляет собою приклад невтомного мандрівника. У Якутська ВІН прівіз Величезне партію соболині хутра. Завдяк его Досліджень були відкриті місця для рясної и Прибутковий полювання.
на Чукотці
Незабаром Михайло Стадухин остаточно вступивши на державну службу и ставши Виконувати накази зі столице. Так царська влада відправілі его назад на Коліма, де ВІН винен БУВ дослідіті Погучу. Ця річка булу Вкрай важкодоступною. Альо Це не зупинили такого непримирення мандрівника як Михайло Стадухин. Фото згаріщ его Тимчасових стоянок зараз знаходяться в декількох музеях, присвячений досліднікам Далекого Сходу.
Взимку 1647 року Стадухин зазимовал на річці яні. Далі ВІН перетнув Коліма. В цей же час свою експедіцію ВІВ вперед віщезгаданій надійно. Обидвоє загону часто страждалі від нападів місцевіх тубільців, Які галі не зустрічалі великих козацьких полків. Кроме того, кілька разів Кораблі мандрівніків не справляється з бурхливих потоком північніх річок. У Середньому у Стадухина Було около 30 осіб. Хтось такоже помирати ще й від нестерпного холоду.
Крайня точка, якої досяг Стадухин на Північно-східному напрямку, стала річка Анадир. Тут жили племена анаулов. Від тубільців мандрівник дізнався про трагічну долю загону Дежньова, Який загінув в повну складі. Досягнувші річки Анадир, Стадухин повернувши назад.
У +1649 году ВІН опинивсь зовсім поруч з ще недослідженім Берингову протоку. За розповідямі місцевіх жителей, мандрівник такоже дерло дізнався про Існування острова Айон. Кроме того, Завдяк старанням Експедиції Стадухина були відкриті Різні прибережні географічні об`єкти.
У Охотська морі
Наступний об`єктом ДОСЛІДЖЕНЬ невтомного мандрівника стало Охотська море. У тисячі шістсот п`ятьдесят одна року Стадухин на човні кілька разів проплівав уздовж материка. Йому удалось досягті місця сучасного Магадана, де ВІН провів зиму. Такоже мандрівник опинивсь на невідомої тоді Тауйской губі. Їм були відкриті гирла безлічі річок, что впадають в Охотська море. У 1652 супутники Стадухина заснувалі Ямська табір, Який з часом ставши селищем Ямська.
До сих пір залішається діскусійнім питання про ті, чи побував мандрівник на Камчатці. Документальних підтверджень цьом немає, однак маршрут Експедиції +1651 року дозволяє сделать Такі припущені.
Відео: Михайло Кожухов "на валізах". 19.11.2015
Останнім задокументованім подорожжю Стадухина ставши его вояж в Охотська. Це БУВ самий перший російський місто на далекосхідному узбережжі. Стадухин оказался тут в 1657 году.
За свои заслуги перед державою мандрівник и смілівій військовий получил чин козачого отамана. Незадовго до своєї смерти ВІН опинивсь в Москве, де и помер. На сучасности Далекому Сході в честь Стадухина названо кілька поселень и вулиць. Его подорожей прісвячені Експозиції місцевіх музеїв.
