Радянська актриса клара лучко: біографія жінки і кінозірки
Однією з найбільш чудових «старих» актрис радянського кіно є Клара Лучко, біографія якої свідчить про гідного життя хорошу людину і красивої жінки.
Дитинство, війна, ВДІК
Народилася Клара Степанівна в 1925 році в Полтавській області, в Україні. Батько і мати були головами сусідніх колгоспів. Дитинство майбутньої актриси було щасливим і спокійним, в школі Клара Лучко (біографія свідчить і про цей факт) вчилася старанно, старанно і з задоволенням. Війна почалася, коли дівчинка закінчила 7-й клас. Середню школу Клара закінчувала в Джамбулі, місці евакуації сім`ї. A в Алма-Ату був евакуйований ВДІК, про набір в який в 1943 році дізналася К. Лучко. Переспориш батьків, Клара їде в Алма-Ату і успішно надходить в майстерню Бібікова. Після повернення інституту в Москву вона продовжує навчання в класі С. Герасимова і Т. Макарової, який закінчує з відзнакою. Дипломною роботою була роль Уляни Громової у виставі «Молода гвардія».
Після закінчення інституту в 1947 році талановита випускниця стає артисткою Театру-студії кіноактора. У своїх перших двох фільмах ( «Три зустрічі» і «Мічурін») Лучко знялася, ще будучи студенткою. Ролі пройшли непоміченими широкою публікою. Чи не принесла популярність і екранізація «Молодої гвардії», де їй була запропонована роль другого плану.
«Кубанські козаки» - фільм-подарунок долі
Справжню славу приніс К. Лучко фільм А. Пир`єва «Кубанські козаки», удостоєний Сталінської премії 2-го ступеня. Для післявоєнного часу цей фільм був більше, ніж фільм. Він ніс радість в кожну сім`ю, давав людям сили для відновлення країни з попелу. Актори, які зіграли ролі в цьому фільмі, ставали улюбленцями всього народу. Це зараз цинічні користувачі соцмереж можуть міркувати про те, наскільки фільм був казкою, тоді люди дивилися його по 25 разів.
Відео: Просто Клара Лучко
Клара Лучко, біографія якої розповідає про «мішках» листів, яка зіграла роль Даші Шелест, прокинулася знаменитою. Фільм приніс їй не тільки славу і урядові нагороди, а й любов популярного тоді артиста Сергія Лук`янова, який став її першим чоловіком. У 1947 році в щасливій родині народилася дівчинка. Разом вони знялися в такому популярному фільмі-сазі як «Велика родина», у фільмі «Дванадцята ніч». Красень С. Лук`янов, будучи на 15 років старший за свою дружину, любив її шалено, за свідченням дочки, навіть шив їй власноруч босоніжки.
Смерть його в 1965 році була для Клари Степанівни потрясінням. Але вона продовжувала зніматися в значній кількості фільмів (її фільмографія налічує понад 60 картин), які зміцнювали її популярність, але не дотягували до рівня «Кубанських козаків».
Відео: Карнавал (1 серія) (1981) Повна версія
У 1969 році актриса знайомиться зі своїм другим чоловіком, майбутнім маститим і титулованим журналістом і письменником, в шлюбі з яким вона щасливо прожила більше 40 років до самої своєї смерті в 2005 році.
«Циган» - слава до кінця життя
Другий раз оглушливий творчий успіх наздогнав Клару Степанівну в 1975 році, після виходу в прокат телевізійного серіалу «Циган». У головних ролях знялися Міхай Волонтир і Клара Лучко (біографія її стала знову затребуваною, про неї писали в усіх журналах), які отримали за ці ролі звання Народних артистів СРСР. Можна по пальцях перерахувати радянські серіали, на частку яких обрушилася така слава. Чи не зменшила її і друга частина серіалу під назвою «Повернення Будулая».
Відео: "приватна історія": Людмила Зайцева
Актриса Клара Лучко, біографія якої з цієї пори свідчить про постійну популярності, будучи енергійною людиною, займалася паралельно громадською діяльністю. На цьому терені вона була удостоєна ряду урядових нагород і титулів, у тому числі і міжнародних, таких як «Жінка світу» і «Жінка тисячоліття».
Померла Клара Семенівна, оточена любов`ю рідних і близьких, трохи не доживши до свого 80-річчя. Похорон Клари Лучко пройшли на Новодівичому кладовищі. Громадянська панахида в Будинку кіно була відзначена двома її зоряними ролями: цигани прислали величезний вінок з написом «Від циган», а козаки надіслали велику делегацію, очолювану губернатором Краснодарського краю А. Ткачовим, який забезпечив у труни військовий караул.
Остання робота Клари Степанівни у фільмі Ю. Гусмана «Парк радянського періоду» залишилася неозвучених. На знак глибокої поваги і вдячності актрисі режисер сказав, що ніхто інший не буде озвучувати її роль, а сучасна техніка дозволяє зробити так, щоб у фільмі звучав справжній голос померлої актриси.
