Давид голощокін: біографія
Музикант Голощекин Давид Семенович відомий тим, що грає на семи музичних інструментах, понад 55 років виконує джаз, грав з багатьма великими джазовими музикантами. І при цьому про його особисте життя практично нічого не відомо, він ретельно оберігає свою приватність, що вже стало частиною його легенди.
Відео: Лінія життя. Давид Голощокін. Канал Культура
музичне дитинство
10 червня 1944 року в Москві з`явився на світ майбутній музикант Давид Голощокін. Сім`я його вже через 6 місяців переїхала в щойно звільнений від блокади Ленінграда. Це місто було рідним і коханим для Семена Голощекина, батька Давида. Він працював на «Ленфільмі», мав багато знайомих в богемному середовищі Північної столиці, відрізнявся великою чарівністю і товариськістю. Навколо нього завжди було дуже багато цікавих людей. Мама Давида вчилася в балетній школі, але травма не дозволила їй професійно займатися цим мистецтвом. Хлопчик ріс у веселій атмосфері ленінградської богеми, він дуже любив музику, часто співав пісні з відомих кінофільмів. Але в п`ять років його життя змінилося.
Важкий шлях до музики
Батько маленького Давида якось під час роботи зустрівся з ректором ленінградської консерваторії Павлом Серебряковим і розповів йому, що його син весь час співає різні пісні з кінофільмів. Той порадив йому зводити хлопчика на прослуховування в знамениту музичну школу-десятирічку. Мама повела сина в школу, йому зіграли мелодію на роялі, простукали ритмічну композицію, хлопчик все повторив в точності - у нього був абсолютний слух. Так Голощекин Давид Семенович потрапив в клас скрипки Тетяни Захар`їна. Раніше йому доводилося бачити скрипку тільки у вітрині музичного магазину під час прогулянок біля Пасажу з бабусею. Давид Голощокін не здогадувався, що інструмент стане його борошном на довгі роки. Його взяли в нульовий клас, і він годинами був змушений вчити гами, в той час як його однолітки з криками грали у дворі в футбол. Роки знадобилися на те, щоб Давид полюбив скрипку. У родині існує легенда про те, як мама одного разу зламала про його спину смичок, мотивуючи його до занять. У другому класі він почав ходити на уроки фортепіано, і тоді полюбив свою музичну школу. У 15 років за особливі успіхи Голощекина перевели відразу на третій курс музичного училища в клас альта, який дався йому досить легко, також він відвідував клас фортепіано. У 1961 році він закінчив музичне училище ім. Н. А. Римського-Корсакова.
захоплення джазом
У 12 років Давид став захоплюватися естрадною музикою. Батько купив йому радіоприймач, і для підлітка став найкращим заняттям пошук музичної хвилі. Так він заочно дізнався багатьох видатних музикантів того часу: Вілліса Коновер, Миколи Мінха, Юрія Шахнова. Також великий вплив на Давида надали вечірки в батьківському домі, на яких звучала наймодніша музика. У школі почалося і його серйозне захоплення джазом. Він познайомився з саксофоністом Сашею Звєрєвим, який розгледів у Давида великі здібності. Вони почали дружити і слухати саму передову музику: Б. Вебстера, І. джеккети, К. Хокінса. Так Давид Голощокін, джаз для якого став долею, знайшов своє нове покликання. У 16 років він почав грати на танцях, але продовжував спілкуватися з компанією Саші Звєрєва, в яку входили кілька запеклих фанатів джазу.
Відео: Давид Голощокін з ансамблем & Юлія Касьян - джем-сейшен на відкритті КОЦ "СВІТ МУЗИКИ" на Ливарному
Початок дорослого життя
Коли Давиду було 16 років, його батьки розлучилися, і мама поїхала в Москву. Батько був зайнятий своїм новим життям, і юнак почав жити самостійно. В кінці 50-х років він познайомився з піаністом Юрієм Віхарева, організатором першого ленінградського джаз-клубу, великим знавцем джазової музики і володарем чудової фонотеки. У нього Давид почув кращі джазові твори. У 1961 році Віхарєв вирішив зібрати джазовий ансамбль і запропонував Голощокіним освоїти контрабас і увійти в колектив. Давид стер всі пальці в кров, але навчився грати на контрабасі в лічені дні. І для нього почалося нове життя.
Перші сценічні досліди
20 квітня 1961 Давид Голощокін після кількох місяців репетицій вперше вийшов на сцену на Талліннському джазовому фестивалі. У колектив Віхарева, крім Давида, увійшли саксофоніст М. Дворянчиков і ударник С. Стрільців. Вони недовго грали разом, але цей досвід став для Давида дуже значущим.
Кар`єра професійного музиканта
Після закінчення училища Давид Голощокін оформився піаністом і скрипалем в Концертне об`єднання. З 1962 року він починає працювати в колективі в ревю Алли Кім і Шалви Лаурі. Джазом в той час заробляти було неможливо, тому протягом декількох років Голощокіним доводилося поєднувати улюблену справу з обов`язковою роботою в офіційних колективах. Після ансамблю Ю. Віхарева Давид приходить в октет І. Петренко, де виступає як піаніст. У нього не було великою піаністичної школи, але в училище йому вдалося отримати основні навички гри на роялі. У октеті він напрацьовує нову техніку, в цьому йому велику допомогу надає Аркадій Мемхес. Він став наставником Голощекина не тільки в освоєнні піаніно, а й у розвитку музичного смаку, саме він прищепив Давиду почуття свінгу. У октеті Давид починає робити свої перші аранжування, вони багато виступають, працюють на телебаченні. У Голощекина з`являються численні знайомства. І коли через рік октет розпався, він уже досить легко знаходить собі нове застосування. Він грає в декількох колективах, виступає як соліст і як музикант ансамблів, офіційним місцем роботи на якийсь час стає оркестр у Палаці культури ім. С. Кірова. Також він на запрошення одного батька Павла Нісмана починає викладати в першій джазової школі.
У 1964 році Давид проходить прослуховування в оркестр МВС, але попрацювати там йому не вдалося: він поїхав на гастролі, і історія залишилася незавершеною. На запрошення Г. Гольштейна він прийшов в оркестр Йосипа Вайнштейна, який був у той час дуже відомий. Тут Голощекин знайшов вчителя і повірив у себе. Пізніше він буде називати роботу в цьому оркестрі найщасливішим періодом свого життя. Через деякий час цілу групу цього колективу, в тому числі Давида, покликали у знову відкривається оркестр під керуванням Е. Рознера. Це були дуже насичені часи, було дуже багато виступів, Голощекин брав участь у багатьох фестивалях, концертах, якийсь час він навіть керував оркестром. У 1967 році він на кілька місяців їде в Одесу, де керує колективом «Гамбрінус-67», там він грає на духових та на скрипці. Коли він повернувся до Ленінграда, публіка ще довго не могла звикнути до того, що Давид Голощокін, фото якого вже нерідко з`являлося в пресі - мультиінструменталіст, всі звикли бачити в ньому піаніста. До цього часу у Давида була вже відмінна джазова репутація, навіть слава, і він все сильніше відчував потребу в своєму колективі.
Ансамбль джазової музики
В кінці 1968 року за Будинку культури ім. Ф. Дзержинського офіційно з`явився ансамбль джазової музики під керівництвом Д. Голощекина. Його основу склала команда, яка вже деякий час існувала разом, граючи в джаз-клубі «Квадрат». У колектив увійшло п`ять чоловік, Давид в ньому грав на флюгельгорні. У ДК вони регулярно грали програму «Дві години джазу», також давали концерти в інших приміщеннях. У 1972 році ансамблю вдалося записати платівку на фірмі «Мелодія». Пізніше директор цієї записуючої компанії В. Сухорада вирішив, що непогано було б показати такий чудовий колектив за кордоном, і взявся за організацію гастролей ансамблю. Завдяки йому Голощекин і компанія виступили на Фестивалі молоді в Гавані. Ця поїздка принесла Голощокіним диплом лауреата і багато цікавих знайомств. З 1982 року Давид Голощокін і його ансамбль працюють в барі «Москва» і починають інтенсивно гастролювати. Колектив продовжує працювати і сьогодні, але Давид Семенович багато виступає в інших командах і сольно.
концертна діяльність
Давши перший концерт в 1961 році, Голощекин продовжує виходити на сцену і сьогодні. У 1971 році Голощекин удостоївся великої честі і грав в концерті Дюка Еллінгтона в Ленінграді. З 1982 по 1989 рік Давид і його ансамбль співпрацюють з фірмою «Ленконцерта», що дозволило їм налагодити систематичну гастрольну діяльність. Вони грали свою програму в багатьох куточках СРСР і за кордоном, виступи незмінно проходили з аншлагами. Програма складалася з двох відділень: у першому ансамбль виконував багато знаменитих інструментальні твори, а в другому головна роль відводилася солістці - Ельвірі Трафовой. Така структура концертної програми була унікальною для російської сцени. У 1989 році в Ленінграді відкривається єдина в Росії філармонія джазу, в якій «домашнім» виконавцем є група Давида, якій довелося взяти участь в концертах багатьох знаменитих джазменів. І сьогодні Давид Семенович працює в філармонії, проводить там щорічний конкурс «Осінній марафон» для початківців виконавців і фестиваль «Свінг білої ночі». У 1989 році вперше Голощекин з приголомшливим успіхом гастролює по США - батьківщині джазу. В кінці 90-х років в Новосибірську склалася команда «Старе джазове тріо», з якої Голощекин дає концерти, коли буває в столиці Сибіру, а буває це як мінімум раз на рік. На початку 21 століття з`явилася ще одна регулярна форма виступів: парні концерти. Давид Голощокін і Микола Сизов, два видатних піаніста, в дуеті грають джаз в програмі «У чотири руки». Такі концерти вимагають особливого почуття ансамблю і злагодженості дуету.
Дискографія
Свій перший диск Голощекин з ансамблем записує ще в 1972 році. Потім майже щороку виходять сольні і збірні пластинки, в роботі над якими бере участь музикант. Всього на його рахунку близько 30 дисків. Диск «Вибране" 2004 року став справжнім бестселером такого виконавця, як Давид Голощокін. "Коли плаче скрипка цигана" - Твір, яке знають буквально всі шанувальники російського джазу. Крім роботи зі своїм ансамблем, джазмен не раз брав участь у записах з іншими колективами: «Старим джазовим тріо», оркестром Вайнштейна, колективом Г. Гольдштейна. Кілька дисків з виконанням джазу Голощокіним вийшли на Заході.
композиторська творчість
Давид Голощокін, біографія якого протягом більш ніж 60 років пов`язана з джазом, не міг не спробувати себе в написанні музики. Перші аранжування він створює ще в 60-х роках 20 століття. Пізніше в програмах його ансамблю часто звучать його інтерпретації великих композицій. Як автор власної музики найчастіше Голощекин затребуваний в театрі і кіно. У 1987 році він пише музику до вистави «Самовбивця» театру ім. О. Пушкіна. У 1999 році режисер С. Співак запрошує Давида для участі у виставі «Двоє на гойдалках», де музикант постав в трьох іпостасях: композитор, саксофоніст і актор. Його музика звучить у чотирьох кінострічках, також в чотирьох фільмах він зіграв невеликі ролі, хоча, за його словами, зніматися йому зовсім не подобається.
Робота на радіо
Давид Голощокін почав вести радіопередачу «Джазовий калейдоскоп» на станції «Радіо Петербург» ще в 1995 році і продовжує щотижня виходити з нею в ефір. З 2011 року він веде програму «Весь цей джаз» на станції «Радіо Ермітаж». Протягом декількох років він вів передачу з такою ж назвою на «Радіо Рокс». У всіх передачах Голощекин ставить записи зі своєї багатющої фонотеки і розповідає про великих джазменів, багатьох з яких він знав особисто.
Відео: Справжня музика - Випуск # 33 (Давид Голощокін)
Особисте життя
Джазмен Давид Голощокін, особисте життя якого цікавить багатьох людей, є одним з найбільш таємничих музикантів. Він категорично відмовляється говорити про свою сім`ю, про подробиці приватного життя, свої інтереси і захоплення. Йому дуже часто приписують сімейні відносини з солісткою ансамблю, яким він керує, Ельвірою Трафовой. І сам Голощекин категорично спростовує такий факт. Це рідкісний випадок, коли він з певністю говорить про своє особисте життя. Тільки близькі друзі знали про те, хто дружина джазмена. Але однозначно відомо, що сім`я у Голощекина була. Але не так давно він овдовів.
