Аналіз і короткий зміст "манон леско" дж. Пуччіні

1731 року абат Прево написав короткий роман про любов, як згодом виявилося, на всі часи. Він називався «Історія кавалера де Гріё і Манон Леско». У ньому розповідалося про кохання легковажної вітряної красуні і відданого їй всім серцем гідного молодої людини. Подробиці були скандальними, і роман заборонили. Але його читали в списках. А після переробки, коли автор прибрав пікантні деталі, його через двадцять років надрукували.

зміст роману

Розповідь ведеться від імені нещасного де Гріё. Він молодий і недосвідчений, але під час навчання набуває вірного друга, якого звуть Тіберж. Цей гречний і бідний молодий чоловік після навчання прийняв духовний сан. Сам де Гріё збирається після навчання повернутися до батьків і жити, як належить його високому походженням. Але він зустрічає юну красуню, яку батьки бажають відправити в монастир. Молоді люди моментально закохуються одне в одного, їдуть в Париж і, не обвінчавшись, живуть разом. Так ми починаємо викладати короткий зміст «Манон Леско».

перша зрада

Де Гріё зовсім втратив голову від кохання до дівчини і забув про люблячих його батьків. Але якось раз, повернувшись до своєї красуні, він знаходить її в суспільстві відомого заможного відкупщика. Зрада приголомшила сімнадцятирічного юнака. Це - продовження цієї історії (короткий зміст «Манон Леско»). А тут нагодилися лакеї його батька і відвезли його додому. Півроку він, сумуючи, мучиться від любові і ревнощів, то вірячи, що Манон його любить, то думаючи, що вона його забула. Приїжджає Тіберж і вмовляє кавалера почати заняття богослов`ям. Так де Гріё знову потрапляє в Париж. Він старанно вчиться в Сорбонні і майже забуває чарівний образ.

повернення Манон

Їй вже 18 років, і вона стала ще красивіше, ніж була. Дівчина благає пробачити її, бо вона безмірно любить і жити без де Гріё не може. Звичайно, кавалер забуває богослов`я і всі благі плани і їде зі своєю спокусника в маленьку сільце під Парижем.

Ми продовжуємо викладати короткий зміст. Манон Леско привезла гроші. Вона їх збирала два роки. Але сталася пожежа, і все згоріло. Шахрайка знайомить де Гріё зі своїми братом, і той приводить юнака в гральний будинок. Виграші перевищують очікування, і пара знову починає життя в Парижі на широку ногу. Але тут їх пограбували слуги.

Нова зрада

Брат Манон знайомить її з заможним паном, готовим взяти її на утримання. Але в голівці красуні народжується інший план, який в підсумку призводить нещасного кавалера в тюрму, а Манон - в притулок для продажних жінок.

закінчення історії

Після ряду зрад і перипетій мадемуазель відправляють як занепалу жінку в Америку. Вірний і відданий кавалер слід за нею. У Новому Орлеані вони збираються повінчатися. Але на неї звернув увагу син губернатора. Де Гріё вбиває його на поєдинку. Закохані тікають, проте Манон захворіла і вмирає. Перед смертю вона говорить, що нікого ніколи не любила, крім де Гріё. Молода людина зовсім убитий смертю коханої і сам близький до аналогічного кінця. Але тут приїжджає вірний Тіберж і відвозить нещасного до Франції. У нього помер батько, і він зустрічає тільки одну рідну душу - брата. На цьому ми закінчуємо дуже короткий зміст «Манон Леско».

Опера Дж. Пуччіні

Два роки роботи над лібрето і рік над оперою - і композитор ставить свій шедевр в Турині в 1893 році. «Манон Леско», опера Пуччіні, відразу була визнана публікою і критикою. Автору було 35 років, і з цього часу все його твори викликають захоплення.

Нижче подається лібрето опери «Манон Леско». Короткий зміст з чотирьох дій покаже, що сюжет опери в деталях відрізняється від роману абата Прево.

«Манон Леско», Дж. Пуччіні: короткий зміст

Перша дія починається в Ам`єні, на галасливій, повної веселого народу площі. З`являється молодий, знатний, але бідний хлопець Де Гріє. Його супроводжує приятель Едмонд, який співає легковажний мадригал про радощі кохання та молодості. Над Де Гріє, який ще жодного разу не був закоханий, жартують друзі. Але ось на площі з`являється карета, з якої виходить чарівна п`ятнадцятирічна Манон в супроводі підлітка-брата і старого відкупщика Геронтій. За час спільної подорожі він вирішив викрасти юну красуню і готує для цього екіпаж. Тим часом Де Гріє, який злякався, побачивши Манон, все ж підходить до неї познайомитися. Молоді люди домовляються зустрітися. Де Гріє закоханий не на жарт. Його арія, повна захватів, розповідає про принади Манон: «Право, вона чарівна» (цю арію часто можна почути в концертному виконанні).

Едмон розповідає Де Гріє про плани старого Геронтій. Коли молоді люди зустрічаються, то дівчина виконує арію «Ви бачите, я вірна слову» - молода людина швидко садить її в екіпаж, який замовив Геронт, і відвозить в Париж. Брат, із захопленням грає в карти, спокійно й цинічно говорить відкупнику, що жебрак Де Гріє скоро набридне сестрі, яка любить вбрання і розваги.

дія друга

Піднімається завіса, і ми опиняємося в багатому будуарі Манон. Вона оточена служницями, які їй допомагають одягатися і зачісуватися. Мадемуазель Леско не витримала злиденного життя з Де Гріє, і тепер її містить багатий старий Геронт. Приходить брат і милується розкішшю, яка оточує його сестру. У своїй арії він прославляє цю багате життя, якою захоплюється. Але у відповідь Манон говорить в мі-бемоль мажор про свою тугу за Де Гріє. Її не радує мадригал (це стилізація пасторалі), який склав для неї ненависний старий. До неї входить Геронт з друзями і вчителем танців. Всі зачаровані нею, а вона мило наспівує мотив менуету. Нарешті все йдуть, і з`являється Де Гріє. «Ти, коханий, ти», - не вірить своїм очам Манон. Вони дорікають один одного, а й палко запевняють, що їх любов вічна. І тут є Геронт.

Спочатку він іронічний, але потім, коли красуня в дзеркалі показує йому його старе мерзенне обличчя, Геронт, повний злоби, вирішує помститися. А закохані домовляються бігти. Приходить брат і каже, що їм треба поспішати, так як Геронт веде сюди варту, щоб заарештувати Манон за розпусне життя. Вона занадто довго збирається, і приходить варта. Її заарештовують і ведуть, незважаючи на всі відчай Де Гріє.

Перед вами - короткий переказ змісту «Манон Леско».

дія третя

Воно починається з короткого і лякає інтермецо. Це драма - шлях в Гавр. Завіса піднімається. На площі рано вранці стоять брат Манон і Де Гріє. Вони думають, як визволити дівчину з пересильної в`язниці. Брат пропонує підкупити охоронців. У вікна з-за ґрат визирає нещасна Манон. Вона разом з іншими занепалими жінками готується до відправки на кораблі до Америки. Всі її надії пов`язані з Де Гріє: «Коханий, ти врятуєш мене». Але всіх жінок, закутих у ланцюги, виводять на площу. Тим часом читають список тих, кого зараз відправлять за океан. Натовп на площі обговорює це, комусь вона співчуває, кого-то засуджує. Манон повинні посадити на корабель. Вона зворушливо прощається з коханим і просить його повернутися додому. Де Гріє благає капітана взяти його з собою, щоб бути поруч зі своєю коханою. В його голосі звучить надрив. Капітан зворушений його благаннями і дозволяє піднятися. Бігом вибігає Де Гріє по трапу і потрапляє в обійми ненаглядної. Композитор майстерно переплів все музичні лінії, і вони перетворилися в єдину сцену, наповнену динамікою.

дія четверта

Америка. Манон і Де Гріє в пустелі. Вони втекли з міста, бо син начальника колонії вирішив опанувати юною красунею, і Де Гріє вбив насильника. Спускається вечір, насувається ніч. Вони обидва бредуть з останніх сил. Навколо немає ні житла, ні їжі, ні пиття. Манон може йти, тільки поки її підтримує Де Гріє. Але незабаром вона непритомніє Де Гріє, плачучи від страху за неї, намагається привести Манон до тями. Коли вона приходить до тями і бачить коханого в сльозах, то каже, що його сльози спалюють її серце. Вона просить пити. Де Гріє, повагавшись, йде на пошук води. У нього важко на душі: як там витримає самотність Манон? А нещасних дівчина, залишившись одна, починає марити. Вона посилає прокляття своїй красі, яка довела їх обох до такого кошмару. Манон боїться смерті, вона слабшає і слабшає. Повернувся Де Гріє. Він нічого не знайшов.

Манон просить, щоб він обійняв її. Вона хоче, якщо їй доведеться померти, то лише в його обіймах. Дівчина знову говорить кавалеру, що любить його, і ця любов ніколи не помре. Де Гріє, ридаючи, тримає в руках померлу подругу. На цьому закінчується «Манон Леско». Опера Пуччіні досить сильно відрізняється від літературного оригіналу і опери Массне.

Музичні засоби автора

По-перше, лібретист на вимогу учасника скоротили оригінальний текст, зробивши фабулу напруженої пружиною. Частина епізодів опери наповнена емоційним підйомом і мелодійної яскравістю. Ця напруга душі перемежовується з більш спокійним розвитком музики. У його опері дуети, наповнені почуттям, змінюються пристрасними аріозо кавалера Де Гріє і проникаючими в душу скаргами Манон. Четвертий акт весь побудований як один великий дует.

Перша визнана опера Дж. Пуччіні - це опера «Манон Леско», короткий зміст якої нами розглянуто.