Детальна біографія валентина катаєва
Немає Нічого дивного в тому, что Валентин Катаєв более відомій як дитячий письменник. Однако мало хто знає, что ВІН нагородження двома Георгіївськімі хрестами, Орденом Святої Анни 4-го ступенів, трьома Орденами Леніна, має звання Героя Соціалістічної Праці (1974 р) и лауреата государственной премії за повість «Син полку» (1946 г.).
У статті ми докладніше поговоримо про ті як живий Валентин Катаєв. Біографія і творчість знаменитого письменника НЕ могут НЕ віклікаті інтересу.
Одеса-мама
Валентин Петрович народився в Одесі 28 січня 1897 року в освіченій сім`ї. Батько его БУВ сином священика з Вятки, и теж свого вермя Хотів піті по стопах батька, но, провчівшісь у московській духовній Семінарії, ВІН поміняв курс на Новоросійській університет історико-філологічного факультету и потім Викладаю в Одеський юнкерському єпархіальному училище.
Мати письменника булу генеральської донькою. Сім`я жила щасливо, но НЕ Довгий. Незабаром после народження брата Валентина - Євгенія - жінка померла від запаленою легенів. І сиріт взяла до себе на виховання ее сестра.
Валентин Катаєв: біографія, фото
Валентину и Євгенію з дитинства пріщеплювалі любов до класичної літератури, у них в будинку булу Величезна бібліотека. Батьки часто читали їм книги вголос.
Цім и цікава письменницьких біографія. Катаєв Валентин Петрович немного пізніше згадувать, что в своих творах ВІН часто опісував інтелігентні сім`ї, и їх прообразом, як правило, булу его сім`я, в Якій всегда панували теплота отношений, глибока порядність и безкоріслівість.
Валентин уже з 12 років почав писати вірші, Які читав всім ПІДРЯД: родичам, Товаришам, знайоме. Его цікавіло їхню мнение. А потім ВІН, будучи гімназістом, почав бігаті по редакціях, куди его вірші НЕ поспішалі брати для друку. Одне только вірш «Осінь» все ж Було надруковано в 1910 году в «Одеська віснику».
Це просто окріл трінадцятірічного підлітка. На штурм редакцій ВІН ставши брати з собою брата. Євген згадувать, что ВІН плакав, коли тій тягнув его в черговий редакцію, тому что одному Валентину Було страшно йти. Так би все и чати, поки его товариш по гімназії НЕ радів Йому звернута до свого батька - пісьменнікові Олександру Митрофановичу Федорову.
Незабаром тієї вже представляв Катаєва як свого очень здібного учня. Федоров ознайомитись его з творчістю Івана Буніна. І це стало для юнака дивом справжньої поезії. ВІН тут же попросив свого батька купити Йому збірник віршів Буніна. У батька від розчулення проступили сльози, ВІН подумавши, что, Нарешті, его син узявсь за розум.
Відео: Никифоров з Сергієм Шаргунова Розмова про нову книгу З Шаргунова «Катаєв», Радіо Радонеж
мрія
Щорічно в Одесу пріїжджав Бунін. І прийшов час їм познайомитися особисто. Це БУВ очень важлівій день для майбутнього письменника, про что и розповідає его біографія. Катаєв Валентин Петрович став Зразковий учнем знаменитого поета. Тієї прівчів его працювати, писати вірші кожен день, и на цьом Вчитися, як тієї піаніст на фортепіано, Постійно відточуючі свою майстерність.
Бунін говорів своєму учневі, что в ІНШОМУ випадки его талант збідніє, як колодязь, з которого Довгий не беруть воду. Катаєв не знаючи про что писати, но Бунін стверджував, что писати треба регулярно и даже без необхідного натхнення, про ті, что бачиш, например, про море, про камені, про лавці.
Бунін не сильно схвалював Прагнення Катаєва опублікуваті Кожне свой вірш в одеських Друкований Видавництво и радів поки НЕ поспішаті. ВІН розумів молодого поета, но пояснював, что з цією впоратися не треба поспішаті, бо ВІН свого часу теж поспішів и надрукував много Слабкий творів, про Які тепер очень шкодує.
ніжна приверженность
Біографія Валентина Катаєва містіть цікаві факти романтичного характеру, Аджея рано чи Пізно до шкірного відбувається любов. Поруч з сім`єю Катаєва жили Алексєєва.
Старша дочка полковника Алекінского, якові звали Ірина, булу дівчиною різнобічно розвіненої. Вона малювать, ліпіла, інтеграла на роялі, писала вірші и запісувала Кращі в записну книжечку. Потім в будинку Алексінського сам собою утворівся Якийсь літературний клуб любителів поезії. Туди приходять и Катаєв, Який НЕ МІГ НЕ закохати в милу и очень вродливою дівчину, ВІН Присвятої їй Чимаев своих віршів, а через много років ее образ ставши прототипом его героїнь в прозі.
Відео: Біографії Катаєва, Софії Палеолог и Чінгісхана в ефірі програми «Ранок России»
війна
У 1915 году Катаєв, так и не закінчівші гімназію, БУВ змушеній відбуті на фронт. ВІН служив у діючій армії під командуванням того самого сусіда, тепер уже генерала Алексинского, батька Ірини, якові ВІН писав свои листи, ховаючісь в сирих, тісніх и темних землянках. Там ВІН часто всомінал про славних Минулі часи и о том, як ВІН зізнався дівчіні в коханні у них в будинку на балконі.
Даже на війні Катаєв, перебуваючих Постійно під кулями, віконував заповіт Буніна: писати регулярно и Щодня. В цей час ВІН Створив много оповідань и Нарисів, Які потім відсілав своїй коханій и в Столичні журнали.
повернення
Біографія Валентина Катаєва далі зав`язалася на ті, что в грудні 1916 року ВІН вернулся до рідної Одеси, щоб Вчитися в піхотному учіліщі. Вогневе годину Війни ВІН змінів на кілька своих найкращих місяців, Які провів в доброї сімейній обстановці. Знову много годині провівши у Алексінського Валентин Катаєв (біографія коротко, но згадує ЦІ факти) и прісвячував вірші Ірини. Ее записна книжка в тій годину помітно поповнити.
Альо в травні 1917 року ВІН вже знову відбув на фронт, де его Важко поранили, и до листопада ВІН лежав в Одеський госпіталі. Як Тільки він відчув невелике полегшення, відразу почав працювати над альманахом «Три сонета», опублікованім в 1918 р У цьом ж году ВІН получил звістку про ті, что Ірен его розлюбіла. Для него ЦІ слова прозвучали як вирок. Однако життя вірувало.
революція
Почаїв ліхі роки, з 1917 року по 1920 влада в Одесі змінювалася 14 разів. Радянська влада Довгий не могла утвердитися, і місто залишилось під правлінням гетьмана Скоропадського. Одеса стала перевалочним пунктом для російської еміграції перед Берліном, Парижем и Константинополем. Звідсі потім віїхалі закордон Іван Бунін, Олексій Толстой, а такоже інші відомі письменники и представник інтелігенції.
Пізніше Катаєв служив в добровольчої армії и воювали на броненосці «Новоросія». Незабаром тиф ставши щоб косити и білих и червоних. Знову письменника чека Одеський госпіталь, а после одужання - робота в телеграфному агентстві. Як колишня офіцера, его посадили в тюрму, ВІН Вже думав розстріл, но потім, дізнавшісь у ньом письменника, Катаєва все ж відпустили.
Цих вражень Йому вистача на все життя. З его поколение офіцерів, Які НЕ встіглі або Які НЕ Бажан віїхаті из России, до старості почти Ніхто не доживши, їх перебили в 20-х і дострілювалі в 37-м. Про це ВІН даже Хотів Написати книгу и до старості це Зробив.
Москва
У тисяча дев`ятсот двадцять один году від голоду помер его батько, и Катаєв поїхав до Харкова, подалі від пам`яті и ЧК, а потім до Москви, де став працювати в газеті «Гудок». У спустошену еміграцією столиці ВІН потихенько перетягнув свого брата и друзів.
У видавництві ВІН познайомівся з лікарем Михайлом Булгаковим, теж колішнім білогвардійців и теж застряг через тиф. Смороду стають друзями. Вся письменницьких орда жила у Катаєва в кімнаті на чистому ставках.
До Булгакова пріїжджала сестра Леля, Катаєв в неї закохався моментально и Зробив їй пропозіцію. Леля відмовіла Йому, и тоді Валентин СтрімКо одружівся на Ганні Коваленко - художніці. Его компанія відразу дала дівчіні кличку Мадам Муха.
А далі ВІН спокійно минувши всі рубежі, писав про что Хотів и вважать себе щаслівчіком.
У Велику Вітчізняну Валентин Петрович БУВ кореспондентом «Правди» и займався Видавництво книг про війну. У +1942 году німці підбілі літак, что Летів з Москви до Новоросійська з его братом, теж письменником, Євгеном. Тому Було тоді 39 років и ВІН БУВ співавтором І. Ільфа романів «12 стільців» и «Золоте теля».
Колись ВІН працював інспекторів в Одеський крімінальному розшуку, а потім в одеських Видавництво, де и познайомівся з Іллею Файнзільберг (псевдонім Ільф), но потім Валентин вітягнув їх у Москву и подавши ідею роману про Остапа Бендера. Говорили даже, что Катаєв и ставши его прототипом.
Література для дітей
Досить цікавою для нас нінішніх буде написана цілою Епоха, в Якій живий Валентин Катаєв, біографія.
Для дітей, до речі, ВІН написавши Величезне Кількість оповідань и казок, много з якіх екрануваті и корістуваліся Величезне популярністю.
Біографія Валентина Катаєва настолько захоплююча и цікава, що ні предсталвяется можливий, охопіті ее всю. Однако найважлівіше, что его любили и цінувалі. После Війни ВІН стані редактором «Юності» и буде вірощуваті молоді таланти.
Письменник виявило вельми щасливий у шлюбі з Естер Бреннер, з якої проживаючи 55 років и яка буде по Справжня доглядаті за ним и любити все свое життя. Естер народила Йому двох дітей - доньку Євгенію и сина Павла.
Біографія Валентина Катаєва - це довгий шлях. Письменник всегда БУВ в работе и проживши Довгих 90 років. ВІН помер від ракової пухлини в 1986 году 12 квітня. Его могила находится на Новодівічому кладовіщі Москви.
