Повість "двійник" (достоєвський): короткий зміст

Може скластись враження, и в деякій мірі це так і є, что твір Ф. М. Достоєвського «Двійник», написання в 1846 году, представляет собою довгу, дуже Сонячно и нудно повість з жанру класичної епохи романтизму про допельгангер, двійніку людини - темний БІК особистості и антіподі ангела-хранителя. У таких творах у Деяк авторів їх герой может НЕ відкідаті Тіні и не відбіватіся в дзеркалі. Це часто віщувало смерть персонажа. Двійник становится втіленням тіньового несвідомого змісту (це звички, бажання, інстинкти та інше) з его «пристойно и пріємнімі» уявленнямі про самого себе. Цей Двійник начинает харчуватіся за рахунок протагоніста и в міру его ослаблення и в`янення сільнішає, самовпевненість, вітісняє его и займає его місце.

Відео: Достоєвський Двійник аудіокнига

аналіз повісті

Дуже непросто для розуміння Зробив свою Унікальний вітвір «Двійник» Достоєвський. Короткий Зміст его буде представлено немного нижчих.

Однак в ньом є над чим подуматі и поміркуваті, Аджея Достоєвський занадто глибоким копається в людській душі, Намагаючись вітягнуті назовні з неї все, что много хто з нас не хотят Бачити и помічаті. І тому відразу прийти до правильних вісновків не так-то й легко.

Достоєвському Було 24 роки, коли ВІН написавши Цю повість, або поему, як ВІН ее сам назвавши. Вона булу видана в Журналі «Вітчізняні записки» Слідом за «Біднімі людьми». В образі героя Голядкина письменник вікорістовував риси характеру письменника Я. П. Буткова, частка которого булу немного схожа з життям головного героя. А писав ВІН в основному на тему маленької людини - дрібного чиновника, столічної бідноті, Який Постійно знаходівся в матеріальній скруті, Вічно тремтячій з начальством людьми. ВІН знав Цю тему очень добро, тому что сам БУВ таким.

Відео: Бідні люди / Ф.М. Достоєвський / Літорг / 1000 и 1 книга

Відео: Федір Достоєвський - Легенда про великого інквізітора (аудіокнига)

«Двійник» (Достоєвський): короткий Зміст

Головний герой - Яків Петрович Голядкин - обіймає посаду титулярного Радника. Сам по Собі ВІН людина нешкідлівій, простодушний и м`який. Про себе ВІН Неодноразово говорів, что людина ВІН прямолінійний, что НЕ інтріган и маски одягає лишь на маскарад, як це Прийнято в світськіх колах. ЦІ якості ВІН при кожному випадка в розмові намагається Видати за Власні Чесноти.

Голядкін відчуває себе ЛЮДИНОЮ маленьким, Слабкий и незахіщенім. Его неусвідомлені страхи, ущемлені амбіції и комплекси проявили в ньом хворобліву недовірлівість и Схильність Бачити образу в словах, жестах и діях. Йому Постійно здається, что кругом плетуться інтрігі проти него, что під него копають.

Прийом у Рутеншпіца

Одного разу сірим осіннім днем герой прокідається у собі вдома, Підходить до дзеркала, Виглядає в него и бачіть там свою «заспаній, підсліпуватій и й достатньо місця, что облісілі фігуру», но, як бі там НЕ Було, залішається нею задоволений. І тут же ВІН дістає свой гаманець и налічує в ньом 750 рублей зі словами, що там знатна сума.

Так начинает свой розвиток повість Достоєвського «Двійник». Короткий Зміст далі оповідає про ті, что герой собирается и їде на прийом до свого лікаря - селяни Івановичу Рутеншпіцу.

При зустрічі ВІН начинает розмовляти з ним урівчасто, плутано и Постійно плутається. Назіває собі смиренно и пробачимо ЛЮДИНОЮ, яка любить спокій, а не світській шум, де нужно вміті комплімент раздушевній Скласти, а хітрощів ВІН ЦІМ НЕ вчився. Далі ВІН без зупинки начинает Говорити про ті, что ВІН людина маленька, що не інтріган, чем та пішається. Голядкін обраних Сватання племінніка его начальника - Андрія Пилиповича. Мовляв, чуйні йдут, про «Близько знайомого», что тієї давши підпіску одружітіся, а ВІН вже з Іншого боку наречений, а наречена просто безсоромна німкеня Кароліна Іванівна. Потім Яків Петрович йде, думаючи, что доктор дурний и Нічого НЕ розуміє, что змушує селян Івановича в повну невіданні.

А далі Голядкін відправляється на звань обід и бал до статського Радника Берендеева Олсуфьев Івановичу в честь дня народження Клари Олсуфьевні - его дочки. Альо слуга на порозі заявляє Йому, что его не дозволено пускати. Тоді Яків Петрович вірішується потайки проникнуті всередину. На балу багатолюдно, и подивись людей відразу зупіняються на Голядкине. ВІН від страху забівається в куток и відчуває себе Комашко. А потім его и зовсім відворяють на вулицю.

хтось

А далі короткий Зміст «Двійніка» Достоєвського триває Описом природи. Ніч булу жахлива, Листопадова, туманна, холодна и мокра. Голядкін рятується від «своих ворогів» Втеча. ВІН так само Хотів втекті и від самого себе або зовсім «зніщітіся». На хвилини ВІН Було зупинивсь и ставши Дивитися в каламутна чорну воду річки.

Ось тут-то и з`являється тієї самий его Загадковий Двійник. Достоєвський (короткий Зміст такоже передает це) свой твір насічує очень одним очень чудовий и цікавім подією.

Раптена засмученій Яків Петрович зауважує, что по тротуару з легкої прітрусочкой уходит перехожий, Який потім ще кілька разів зустрінеться Йому по дорозі. І найжахлівішім Було для него зустріті незнайомця у собі вдома. І цею Хтось опинивсь его двійніком в усіх відношеннях - ще один Голядкін Яків Петрович.

А вранці ВІН зустрів его в своєму відділенні на работе. Це БУВ новий співробітник з таким же прізвіщем и зовнішністю, проти среди товаришів по службі ВІН НЕ віклікав ніякіх непорозумінь.

После роботи Двійник виявило бажання порозумітіся з Яковом Петровичем, Який відразу запросив его до себе додому.

обід

Господар обходити гостя, напуває пуншем и годує обідом и так переймається до него сімпатією, что предлагает з ним буті ріднімі братами, почату вести інтрігі в пику ворогам, а заодно и хитрувато. Рано вранці гість непомітно Пішов. Тепер Двійник Голядкина начинает віслужуватіся перед начальством найніжчім чином, батогів підступні інтрігі, перед іншімі чиновниками прініжує его: то щіпає за щоку, то клацає по черевця.

Справжній Голядкін таких образ знести Ніяк НЕ МІГ: после служби, Побачивши двійніка на сходах, ВІН намагається зав`язати з ним розмови, но тієї безцеремонно сідає в карету и їде.

Тепер часто бігає у начальства з важлівіх и особливо справ цею Двійник. Достоєвський короткий Зміст чудовий подій розпалює до неможлівості. ВІН Вивів до крайності, Яків Петрович пише свого двійніка-крівднікові лист, в якому просити поясніті. Петрушці ВІН карає дізнатіся его адресою. Слуга Незабаром сообщает, что тієї живе на Шестілавочной вулиці, однак Голядкін розуміє, что це его адресою, и вірішує, что ледащо Петрушка п`яний и зовсім НЕ розуміє, что говорити.

Лист від жінки

Вранці Голядкін проспав и запізнівся на службу. У своєму відділенні ВІН передает лист пану двійнікові Якову Петровичу. Товариші по службі дівляться на сьогодення Голядкина з гордовітім цікавістю, а ВІН шукає у всех Співчуття, но НЕ знаходится. Зі Своїм двійніком ВІН намагається порозумітіся в кавовій, но все Марна.

После Голядкін віявляє у собі лист від Клари Олсуфьевні, яка слізно просити Врятувати ее и прізначає Йому Зустріч. ВІН поліз до себе в кишеню и знайшов пляшечку з лікамі, Пожалуйста Йому прописавши Селян Іванович кілька днів тому. Воно віпадає з рук и розбівається.

Яків Петрович наймає карету и їде спочатку до его ясновельможності, щоб просити захисту, но его відворяють в передню. Тоді Голядкін спрямовується до Берендеева и чекає сигналу від Клари Олсуфьевні. Альо Незабаром его помічають Гості, и его Двійник просити зайти до Олсуфьев Івановичу. Тієї заходити и сідає біля него. Незабаром в натовпі проноситься: «Їде, їде!» У кімнаті з`являється Селян Іванович, Який и відвіз з собою Якова Петровича. В цей час за каретою біжить Двійник, но Незабаром и ВІН зникає. А головний герой з жахом розуміє, что Селян Петрович Якийсь НЕ такий, зовсім не схожу на КОЛІШНИЙ. Голядкін розуміє, что ВІН вже давно це передчував.

Ось таку Сумно нотку вносити у свой твір Федір Достоєвський. «Двійник» (короткий Зміст, як бачим, закінчілося дуже сумно для головного героя) - це той твір, Яким можна Було б блискучії Закінчити свое літературне поприще, як сказавши бі критик Бєлінській. Однако для Достоєвського воно стало только качаном ...