Ісаак бабель, "конармия": короткий зміст, аналіз, герої
Прославівся своими роботами радянський письменник и драматург Ісаак Бабель. «Конармия» (короткий Зміст розглянемо нижчих) - найвідоміше его твір. У Першу Черга це пов`язано з тим, что воно спочатку суперечіло революційної пропаганді того часу. С. Будьонний и К. Ворошилов взяли книгу в Багнет. Єдина причина, по Якій твір Було Опубліковано, - заступніцтво Максима Горького.
Бабель, «Конармия»: короткий Зміст
«Конармия» - це збірка оповідань, Які начали відаватіся в 1926 году. Об`єднує твір загальна тематика - громадянська війна качана 20 століття. Основою для написання послужили щоденнікові записи автора во время служби в 1-ї Кінної армії, Якою командував С. Будьонний.
"Мій перший гусак"
Збірник «Конармия» відкрівається самє цією розповіддю. Головний ліричний герой и Оповідач Лютов, что працює в газеті «Червоний кавалерист», потрапляє в ряди 1-ї Кінної армії під командуванням Будьонного. 1-ша Кінна воює з поляками, тому проходити по Галичині та Західній Україні. Далі уходит зображення військового життя, де только кров, смерть и сльози. Тут живуть одним днем.
Козаки Сміються и знущаються над інтеллігентішкой Лютов. А господиня відмовляється его годувати. Коли ВІН зголоднів до неможлівості, то прийшов до неї и почав Вимагати собі нагодувати. А потім Вийшов у двір, взявши шаблю и зарубав гусака. После чего покаравши господині его пріготуваті. Тільки после цього козаки стали вважаті Лютова почти своим и Припін глузування.
"смерть Долгушова"
Збірка оповідань Ісаака Бабеля продолжает історія телефоніста Долгушова. Якось Лютов натікається на смертельно пораненого товариша по службі, Який просити з жалості добитий его. Однако головний герой не здатно вбити даже для полегшення долі. Тому ВІН просити Афоньку підійті до вміраючого. Долгушов и новий помічник про Щось розмовляють, а потім Афонька стріляє Йому в голову. Червоноармієць, только что вбивши товариша, в гніві кідається на Лютова и звінувачує его в непотрібної жалості, від якої только шкоду.
"Жіттєпіс Павличенко, Матвія Родіоніча"
Много уваги пріділяє своєму головному герою Бабель ( «Конармия»). Короткий Зміст знову розповідає про душевні тривоги Лютова, Який потай заздрю рішучості и твердості козаків. Головне его бажання - стати среди них Своїм. Тому ВІН прагнем їх зрозуміті, уважний віслуховує Розповідь генерала про ті, як тієї розправівся з паном Нікітськім, якому до революції служив. Господар часто приставав до Дружини Матвія, тому, як Тільки він став червоноармійцем, решил помстітіся за образу. Альо Матвій не застрелили Нікітського, а на очах Дружини затоптавши. Сам генерал каже, что стрілянина - це милосердя и прощення, а не наказания.
"сіль"
Розкріває долі звичайна червоноармійців в своєму творі Бабель. «Конармия» (короткий Зміст це підтверджує) - своєрідна Ілюстрація післяреволюційної дійсності. Так, Лютов отрімує лист від кінармійці Балмашева, Який розповідає про випадок в поїзді. На одній зі станцій Бійці підібралі жінку з дитиною и пустили до себе в вагон. Однако поступово у них начали закрадатіся сумніві. Тому Балмашев зріває пелюшки, но вместо дитини віявляє мішок з сіллю. Червоноармієць лютує, обрушується на жінку з обвінувальної Промова, а потім вікідає ее з поїзда. Незважаючі на Падіння, жінка залишилась Ціла. Тоді Балмашев Схопи зброю и застреливши ее, вважаючі, что таким чином змів ганьбу з трудового народу.
"лист"
Чи не только дорослих бійців, а й дітей зображує Ісаак Бабель. «Конармия» - збірник, в якому є твір, присвячений хлопчікові Василю Курдюкова, Який пише лист матері. У Посланні ВІН просити надіслаті Який-небудь їжі и розповісті, як пожівають брати, что борються за червоних. Тут же з`ясовується, что Федір, одні з братів, попал в полон и его вбивши власний батько, что воює на боці білих. ВІН командував у Денікіна ротою, а свого сина вбивається Довгий, по Шматко відрізаючі шкіру. Через Якийсь час сам білогвардієць БУВ змушеній переховувати, перефарбувавші для цього бороду. Однако Інший его син Степан розшукано батька и прікінчів.
"Прищепа"
Наступний Розповідь Присвятої молодому кубанців Пріщепі Ісаак Бабель ( «Конармия» про це розповідає). Герою довелося рятуватіся від білих, Які вбили его батьків. Коли зі станіці прогнали ворогів, Прищепа вернулся, но все майно встіглі розграбуваті сусіди. Тоді ВІН бере віз и уходит по дворах шукати свое добро. У тих хатах, в якіх вдаватися Йому найти РЕЧІ, что належати батькам, Прищепа залішає повішеніх собак и бабусь над колодязів и загіджені послідом ікони.
Коли все Було зібрано, ВІН розставляє РЕЧІ по КОЛІШНИЙ місцях и замікається в будинку. Тут ВІН безпробудно п`є две доби, рубає столи шашки и співає пісні. А на третю ніч над его будинком займається полум`я. Прищепа уходит в сарай, виводу корову, что залиша від батьків, и вбиває. После цього ВІН сідає на коня и їде світ за очі.
"Історія одного коня"
Цей твір продолжает Розповіді Бабеля «Конармия». Для кінармійці кінь - це Архів НАЙГОЛОВНІШЕ, ВІН и друг, и товариш, и брат, и батько. Одного разу начдив Савицький забравши білого коня у Командувачу дерло ескадроном Хлєбнікова. З тих пір Хлєбніков затаїв образу и чека слушної нагоді для помсти. І як только Савицький Втратили свою посаду, ВІН написавши прохання про ті, щоб Йому повернули жеребця. Отримав позитивну відповідь, Хлєбніков вірушів до Савицька, Який отказался віддаті коня. Тоді командир уходит до нового начштабу, но тієї проганяє его геть. Тоді Хлєбніков сідає и пише заяву про ті, что ВІН тора на Комуністічну партію, яка не в змозі повернути Йому майно. После цього ВІН демобілізувався, так як має 6 поранених и вважається інвалідом.
Відео: Мірошниченко В. Н. 1987года
"Пан Аполек"
Зачіпають и церковну тему твору Бабеля. «Конармия» оповідає про Богомазов Аполеком, якому Було доручили розпис Новгородська костелу в новій церкві. Художник пред`явив диплом и кілька своих робіт, тому Ксьондз прийнять его кандидатуру без вопросам. Однако, коли робота булу здана, роботодавці сильно Обур. Справа в тому, что художник Зробив простих людей в святі. Так, в образі апостола Павла вгадувалося особа Кульгавий Янека, а Марія Магдалина булу очень схожа на Ельке, єврейську дівчину, мати чималий числа бродячий дітлахів. Аполека прогнали, а на его місце найнялі Іншого іконопісця. Однако той не наважівся зафарбуваті творіння чужих рук.
Лютов - Двійник Бабеля з «Конармії», познайомівся з опальним художником в будинку втік Ксьондз. При першій же зустрічі пан Аполек доклалися сделать его портрет в образі блаженного Франциска Всього за 50 марок. Кроме того, художник рассказал блюзнірську Історію про ті, як Ісус одружівся на безрідної дівчіні Дебори, яка народила від него сина.
"Геда"
Лютов стікається з груп старих євреїв, Які у пожовклих стін синагоги чімось торгують. Герой з сумом начинает згадувати Єврейський побут, Який ніні зруйнувалися війна. Пригадує ВІН и дитинство, свого діда, Який погладжував чісленні томи мудреця євреїв Ібн-Езрі. Лютов уходит на базар и бачіть закриті на замки лотки, что асоціюється у него зі смертю.
Потім герою потрапляє на очі лавка стародавнього єврея Геда. Тут можна найти все що завгодно: починаючі від золочених туфель и закінчуючі Зламане Каструля. Сам господар потірає білі руки, ходити уздовж прілавків и скаржилася на жахи революції: всюди страждають, вбівають и грабують. Геда Хотів бі Інший революції, якові ВІН назіває «інтернаціоналом добрих людей». Однако Лютов НЕ згоден з ним, ВІН стверджує, что інтернаціонал нерозрівній з рікамі крови и порохових постріламі.
Потім герой запітує, де можна найти єврейську їжу. Геда сообщает, что Ранее це можна Було сделать по сусідству, проти тепер там только плачуть, а не їдять.
"Раббі"
Лютов зупинивсь в одному з будинків на нічліг. Увечері вся сім`я сідає за стіл, на чолі которого находится раббі Мотале Брацлавський. Тут же сидить и его син Ілля, особою схожий на Спінозу. ВІН воює на боці Червоної Армії. У цьом будинку панує зневіра и відчувається Близько смерть, хоча сам рабин и заклікає всех радіти тому, что смороду ще живі.
З неймовірнім полегшенням Лютов залішає цею будинок. ВІН уходит на вокзал, де Вже стоит потяг Першої Кінної, а в ньом чекає недописана газета «Червоний кавалерист».
аналіз
Створив нерозрівна художнє єдність всех оповідань Бабель ( «Конармия»). Аналіз творів підкреслює Цю особлівість, так як віявляється Певна сюжетообразующую зв`язок. Більш того, сам автор забороняв міняті місцямі Розповіді при перевіданні Збірки, что такоже підкреслює значімість їх Розташування.
Об`єднав цикл и однією композіцією Бабель. «Конармия» (аналіз дозволяє в цьом переконатіся) - нерозрівне епічно-ліричний Розповідь про часи Громадянської Війни. У ньом об`єднані и натуралістічні опису ВІЙСЬКОВОЇ дійсності, и романтична патетика. В оповіданнях немає авторської позиции, что дозволяє чітачеві сделать Власні Висновки. А образи героя-оповідача и автора так складно переплетені, что створюють враження прісутності кількох точок зору.
«Конармия»: герої
Кирило Васильович Лютов - центральний персонаж усієї Збірки. ВІН Виступає як Оповідач и як мімовільній учасник Деяк опис подій. Більш того, ВІН Двійник Бабеля з «Конармії». Кирило Лютов - таким БУВ літературний псевдонім самого автора, коли ВІН працював військовім кореспондентом.
Лютов - Єврей, которого покинула дружина, ВІН закінчив Петербурзький університет, его інтелігентність заважає прієднатіся з козаками. Для бійців ВІН чужий и віклікає только поблажлівість з їх боку. За суті ВІН інтелігент, Який намагається пріміріті гуманістічні принципи з реаліямі революційної епохи.
Пан Аполек - художник-іконопісець и старий чернець. ВІН безбожник и грішнік, Який по-блюзнірському обійшовся з розписом костелу в Новгороді. Кроме того, ВІН носій Величезне запасу перебрехалі біблійніх сюжетів, де святі зображуються схільнімі Людський пороків.
Геда - господар лавки старожитностей в Житомире, сліпий Єврей з філософськім складом характеру. ВІН Ніби й готов Прийняти революцію, но Йому НЕ подобається, что вона супроводжується насильством і кров`ю. Тому для него немає різниці между контрреволюцією и революцією - обідві несуть только смерть.
«Конармия» - очень відверта и нещадно книга. Читач потрапляє в звичайний Суворов військову дійсність, в Якій сплетені духовна сліпота и правдоіскательство, трагічне и Смішне, жорстокість и героїзм.
