Білогірська фортеця в життя гриньова. А. С. Пушкін «капітанська дочка»
Історичний роман «Капітанська дочка», написаний А. С. Пушкінім, в Журналі «Современник» БУВ опублікованій за місяць до загібелі самого поета. У ньом велика частина сюжету присвячено народному Повстань Омеляна Пугачова при правлінні Катерини II.
Про бурхліві події своєї молодості згадує Вже літній поміщік Петро Андрійович Гриньов, дитинство которого пройшло в Сімбірської губернії в тихому и затишному батьківському маєтку. Альо Вже Незабаром его чека Білогірська фортеця. У жітті Гриньова вона стані справжнього школою мужності, честі и відвагі, яка докорінно змініть всю его подалі життя и загартує характер.
Трохи про сюжет
Коли прийшов час послужити Вітчизні, Петруша, зовсім ще юний и довірлівій, готувався вірушіті на службу в Семенівський полк в Петербург и скуштуваті всю красу МІСЬКОЇ світського життя. Альо его строгий батько - відставній офіцер - Хотів, щоб син спочатку пройшов службу в більш жорсткій и даже Суворов условиях, аби не золото еполетамі хізуватіся перед дамами, а як слід навчітіся військовій делу, и тому ВІН відправляє его служити подалі від будинку и столице.
Білогірська фортеця в життя Гриньова: твір
І вісь Петруша Вже сидить на санях и їде по засніженіх полях у Білогірську міцність. Тільки вісь ВІН и уявіті Собі НЕ МІГ, як вона буде віглядаті.
Головним чином в темі «Білогірська фортеця в життя Гриньова» твір треба почату з того, что Побачив наш романтичний герой вместо грізніх и неприступних бастіонів фортеці звичайна глухе село, де стояли хати з Солом`яний стріхою, оточені колод Парканами, скрівівся млин з лініво опущеними Лубкова крилами и три скирти Сіна, занесені снігом.
Замість строгого коменданта ВІН Побачив старого Івана Кузьмича в халаті з Ковпаком на Голові, Хоробрів армійцямі були кілька людей похилого віку інвалідів, з смертоносної оружия - стара забита різнім Мотлох гармата. Альо найсмішніше Було, что всім ЦІМ господарством керували дружина коменданта, проста и добродушна жінка Василиса Єгорівна.
Однако, незважаючі на це, Білогірська фортеця в життя Гриньова стані справжнього Ковадло, яка Зроби з него НЕ боягузом и м`якотілого зрадник Батьківщини, а вірного присяги, відважного и чоловікова офіцера.
А поки ВІН только знайомиться з мілімі мешканцям фортеці, смороду дарують Йому радість спілкування и зворушліву Турбота. Іншого Суспільства Там не Було, но БІЛЬШОГО ВІН и не Бажан.
Світ и спокій
Ні військова служба, ні вчення, ні Параді надалі НЕ цікавлять Гриньова, ВІН насолоджується спокійною и соразмеренность життям, пише вірші и згорає від любовних переживань, так як почти відразу закохується в дочку коменданта прекрасну Машу Миронову.
Відео: Капітанська ДОЧКА. Олександр Пушкін
Загаль, як Вже стало зрозуміло, Білогірська фортеця в жітті Петра Гриньова стала «богоспасаємого Фортеця», до якої ВІН прікіпів всім серцем и душею.
Однако Згідно з`явилися проблеми. Спочатку его напарник, офіцер Олексій Іванович Швабрин, ставши сміятіся над почуттям Гриньова и обізвав Машу «дурепа». Справа даже дійшла до дуелі, на Якій Гриньов БУВ поранений. Маша довга і ніжно доглядали за ним, что еще более їх зблізіло. Петруша даже решил на ній одружітіся, но розгніваній его легковажним поведінкою батьки не дает благословення.
Відео: О.С.Пушкін Капітанська Дочка аудіокнига
Пугачов
Білогірська фортеця в життя Гриньова стала его Улюблений тихим Притулка, но до пори до часу, далі весь цею спокій БУВ порушеннях народних повстань Омеляна Пугачова. Бойові Зіткнення заставил заново поглянуті на життя и здрігнутіся офіцера Гриньова, Який, незважаючі на всі складності и небезпеки, остался Шляхетні вдачу, вірнім своєму обов`язку, что НЕ побоявся заступітіся за свою кохану, яка в одну мить стала ПОВНЕ сиротою.
Гриньов
Петро здрігався, мучівся, но и віховувався як Справжній воїн, коли бачив, як безстрашно помирати батько Маші. Старий и немічній старий, знаючи незахіщеність и ненадійність своєї фортеці, йшов вперед своими грудьми в атаку и перед Пугачової НЕ злякався, за що и БУВ повішеній. Так само поводівся ще один вірний и старий служитель фортеці - Іван Гнатович, и даже Василиса Єгорівна вірно Пішла на смерть за чоловіком. Гриньов Побачив в них доблесні героїв Вітчизни, но були и зрадники в особі Швабрина, Який, мало того, что перейшов на сторону розбійніків, а й трохи не занапастів полонених їм Машеньку.
Роль Білогірської фортеці в життя Гриньова нельзя недооцінюваті, видать, его батько знав, что Робить, І, можливо, так і треба поступат з «маміямі». Самого Гриньова від шібеніці врятував его слуга Савельич, Який НЕ побоявся и просив у Пугачова мілості для Панська дитя. Тієї розсердівся, но Згадаю про подарованій Йому заячий тулуп в сторожці, коли тій БУВ у бігах, відпустів Гриньова. А потім Пугачов допоміг возз`єднатіся молодим Петра І Маші.
випробування
Ненависть до нелюдяності и відраза до жорстокості, гуманність и доброта в СКЛАДНІ моменти в головному герої розкрили на повну. Всі ЦІ благородні якості НЕ МІГ НЕ оцініті и ватажка повстання - бунтівнік Омелян Пугачов, Який захотів, щоб тієї присягнувши Йому на Вірність, но Грін не МІГ переступити через почуття обов`язку и присягу, Дану імператріці.
Випробування, послані Богом, Гриньов пройшов з перевага, смороду загартувалі и очистили его душу, зроби йо серйозно и Впевнений. Білогірська фортеця в життя Гриньова допомогла Йому превратить всю его подалі життя, слова батька «бережи плаття з нову, а честь змолоду», ВІН всегда пам`ятав и поважаю.
