За що і проти чого боровся чацькій? Людський гідність - вісь головна цінність

Безсумнівно, Олександр Андрійович Чацкий належали до кращих представителей дворянській інтелігенції свого часу. Чацькій буквально згорає від своєї любові до Батьківщини и вместе с тім як Ніхто відчуває ее Недоліки. Повернувшись, ВІН бачіть в московському суспільстві одні маски и гримаси, даже любов его виявило розтоптаної дурною дівчиною. Покоївка Ліза бачіть в ньом б льшій політ духу, чем освічена Софія! За що і проти чого боровся Чацькій? Це буде Розглянуто в статті нижчих.

образ інтелігента

Інтелігентність, что Включає в себе м`якість и доброту, требует от людини готовності до БОРОТЬБИ. Це Деяк Людський и психологічна властівість, що не пов`язане з місцем роботи и освітою. Інтелігент Гостра страждає від своих Власний недоліків и недоліків своєї Батьківщини. Рабських ж любов пов`язана з Нестримна самовіхвалянням. Для таких людей людина страждає здається просто ворожок їх Світові. Старий образ гуманного людини зі шпагою або мечем на стегні, гуманіста, Який может НЕ только нести слова, а й захіщаті їх, - це образ, Який має підставу. Фортеця, якові завоюваті практично Неможливо, - це внутрішня інтелігентність.
ЦІ люди могут на Щось опереться- одні, например, - на релігію, інші - на свой талант, треті - на почуття обов`язку перед народом, но всегда и обов`язково на моральне почуття. Це в цілому очень коротка характеристика інтелігента Взагалі и Чацького зокрема. Тому коли буде розбіратіся питання про ті, за що і проти чого боровся Чацькій, ЦІ моменти треба буде пам`ятати.

Суперечка з Фамусова

Засланні после свого прямого запитання про ті, чи не хоче Чацькій посвататіся до его дочки, вибухнув повчальнім монологом. ВІН сказавши, что Перш за все треба добре Керувати именьем, а далі йти служити. Тут треба поясніті, что за табелем про ранги щоб Щось собою представляті, треба мати чин, и й достатньо високий. Чацькій при его розумі Цілком до цього здатно, но є Одне але. «Служити б радий, пріслужуваті тошно». Тут-то засланні и не вітрімує. ВІН каже, что всі нінішні - зверхника. А в Минулі часи (згадує ВІН Епоха Катерини) люди в орденах були только раді потішіті государіні, хоча б і прінізіті, потім на внутрішню отрімуючі после цього безліч милостей и дарів, прівітніх слів.
На це Чацькій заперечує. Его кредо залішається незміннім: «служити б радий, пріслужуваті тошно», и ВІН пояснює це на прикладах. Люди добрі НЕ тім, щоб гнув спину и шия, що не тім, щоб улесліво Говорити, це ж только покірність, страх и раболіпство, хоча підло поводітіся и зараз знайдуться охочі. Альо только їх мало стало. Даже государі на це дівляться косо, тому что людей в узді трімає сміттям и лякають глузування. За Людський Гідність і проти рабської покірності стоит конкретна людина новой формації. Ось про что идет мова з Фамусова, вісь за що і проти чого боровся Чацькій, згадуючі минуле століття.

Як спріймається новий годину

Короткі реплікі Чацького віклікають жах Фамусова. Світське суспільство змінілося, що не КОЖЕН поспішає стати блазнем, найти покровителя, нудьгуваті, сидячі у Вітальні, Вчасно прислужитися, підставівші стілець або піднявші хустку. Вже краще подорожувати або жити в селі, а если Вже служити, то чи не особам, а делу. Так розмірковує Чацькій в своих монологах.Фамусов просто у нестямі від таких природних для інтелігентної людини заяв. Саме засланні озвучує, за що і проти чого боровся Чацькій. Вільнодумець говорити про свободу и не візнає постанови власти. Таким, як ВІН, чи не годі й только жити в столице, но даже під`їжджаті до неї, считает засланні.

Як Чацькій в своих монологах вікріває невігластво

Фамусов НЕ натішіться на старе Стовбове дворянство, Пожалуйста, зібравшісь в клубі, посперечається та й розійдеться, но нового Запропонувати НЕ собирается. ВІН продолжает нахвалюваті старих за міністерські уми. «А дами? - Сунься хто, спробуй, овладей- судді всьому, Скрізь, над ними немає Суддів, - продолжает засланні. - Слівця в простоті не скажуть, все з ужімкой- французькі романси вам співають ». На це Чацькій гірко відповідає, что ново все, кроме старих забобонів. І суджень свои старичье бере з газет столітньої терміну давнини. Кого з них можна Прийняти за зразок для наслідування? Тих, хто, награбувавші багатств, тепер дает бенкет та бали ВСІЙ Москве? Або того, хто, завівші театр и Розора, поодінці продає своих акторів? Цих ми повінні поважаті? Альо є одна «безумовна Цінність» - офіцері. Їх гарний розшітій мундир прикриває легкодухість и злидні розуму. Так іронізує Чацкий.
Розмовляючі з Софією, Вже підло пустила слух про ті, что ВІН Божевільний, и зроби це з задоволений, Чацькій з гіркотою Зазначає, что жалюгідні французи тут прійняті люб`язний, чем рідні, тому що там їм Знають Ціну, а тут очі и розум закрило слово «іноземець». А у іноземців, если знайдеться в Голові п`ять-шість міслішек, и то добре. І ця суміш французького з ніжегородськім говіркою - ее ж слухати Неможливо и смішно. Ось як Чацькій в своих монологах вікріває невігластво и порожні голови, забіті мундирами, модами, Чурай Всього російського.

Що дорого Чацкому

Основні Переконаний Чацькій вісловлені коротко в розмові з тюрмі, коли тій наважується радити невдасі (на его мнение, Чацкому), як правильно слід жити: треба найти заступніцтво вплівової жінки. На що наш герой гідліво відповідає, что їздить до жінок зовсім нема за ЦІМ. І Взагалі если ВІН зайнятості делом, то чи не змішує его з розваги. Зато є маса людей, Які це перемішують, но ВІН до таких НЕ Належить. Ось что захіщає Чацькій - Справжня турбота про дело на благо Вітчизни, а не на свою кишеню.

Честь и Гідність, тупість и аморальність

Отже, як один з дере з`явилися в России інтелігентів Чацькій постає на захист гідності людини, его права вібіраті, чим Йому займатіся, власного способу мислення (только були б ЦІ думки, только б смороду з`являлися). Раболіпство и тупе слідування ДУМКАМ княгині Марії Олексіївні непріємні Чацкому, як и превращение московського чоловіків їх дружинами в хлопчиків на побігеньках, нездатніх до самостійніх учінків.
Чацькій чекає, что знайдуться молоді люди, Яким будуть не потрібні ні чини, ні звання: смороду захопляться наукою або іскусством- что Нарешті з`являться уми, Яким потрібні знання. Ось проти чого повстає и что захіщає Чацькій. Пройде чимало часу, коли все, что Йому дорого, почни потихенько втілюватіся в життя. Альо головне майбутнє - за ним.