Творчість и біографія шиллера фрідріха

Загальновізнанім Класика світової літератури є Фрідріх Шиллер. Біографія і творчість его оголюють особистість бунтаря, людини, яка НЕ считает собі в Епоха Загальна безправ`я майном феодала. Его життєвий подвиг враз даже августійшу особу, про что ми розповімо далі. Життя поета и драматурга сама нагадує театральну драму, де Талант бореться з діскрімінацією, бідністю и перемагає.

Європейці звертаючись гімном Євросоюзу его «Оду радості». Покладаючи на музику Людвігом ван Бетховеном, вона зазвучала урочистих, піднесено.

Відео: Біографії 4 Біографія Шиллера

Геній цієї людини проявівся багатогранно: співає, драматург, теоретик мистецтва, борець за права людини.

народжений невільнім

Коли народився Шиллер Фрідріх, в Німеччині ще Було актуальним кріпосне право.

Піддані феодалів не могли відбуті за Межі володінь свого сюзерена. А если таке и відбувалося, то втікачів Повертайся силою. Підданій НЕ МІГ ні поміняти свое ремесло, до которого его «прікріпів» феодал, ні одружітіся без Дозволу свого пана. У такому жахливо Юридична статусі, что нагадувало залізну клітку, перебував Фрідріх Шиллер.

ВІН ставши Класика, швідше, що не Завдяк Сучасний Йому німецькому суспільству, а всупереч. Фрідріху, образно Кажучи, удалось Войти в Храм Мистецтва крізь двері, Закритого акціонерного для него державою з пережитками середньовіччя.

Відео: Фрідріх Шиллер Вибрані твори в 2 т

Лише в 1807 году (Шиллер помер в 1805-м) Пруссія скасувала кріпосне право.

батьки

Біографія Шиллера почінається в Вюртемберзькому герцогстві (місто Марбах-на-Неккарі), де ВІН народився 10.11.1759 р в родіні офіцера, полкового фельдшера Йоганна Каспара Шиллера. Мама майбутнього поета булу з родини аптекарів и шінкарів. Ее звали Елізабет Доротея Кодвайс. У будинку его батьків панували атмосфера чистої, акуратної й інтелігентною бідності.

Батько і мати Йоганна Крістофа Фрідріха фон Шіллера (таке ПОВНЕ имя класика) були очень Релігійні и в цьом ж Дусі віховувалі дітей. Папі майбутнього поета, віхідцю з селянської віноробної сім`ї, пощастило отріматі медичний освіту. ВІН ставши чиновником при свого пана, ЛЮДИНОЮ Розумна, но невільнім. ВІН змінював місця проживання, посади, слідуючі Волі свого пана.

Освіта

Коли хлопчікові Було п`ять років, сім`я переїхала в місто цього ж графства Лорха. Батько получил там казенних посаду вербувальніка рекрутів. Три роки початкова церковно-гуманітарною освітою Фрідріха займався пастор Лорха, людина добра, зумів зацікавити хлопчика латинську, німецькою мовами, Катехізис.

Коли семірічній Шиллер разом з сім`єю переїхав до Людвігсбург, ВІН зміг Вчитися в латінській школі. У 23 роки освічена молода людина пройшла конфірмацію (право підходіті до причастя). Спершись ВІН мріяв стати священиком, слідуючі харізмі своих вихователів.

Феодал-деспот

Біографія Шиллера в юності превратилась в низьку страждань через Невиконання Волі герцога Вюртембергского. Тієї покаравши своєму кріпосному Вчитися у військовій академии юриспруденції професії юриста. Шиллер НЕ МІГ жити чужим життям, ВІН ігнорував заняття. Через три роки молодий чоловік БУВ останнім по рейтингу в групі однолітків з 18 чоловік.

У +1776 году ВІН перейшов на медичний факультет, тут навчання его зацікавіла. Альо в навчанні медицині его залучалі предмети другорядні - філософія, література. У 1777 году солідній журнал «Німецькі хроніки» опублікував перший твір юного Шиллера, оду «Завойовник», написання в наслідування Улюблений поетові Фрідріху Клопштоку.

Біографія Шиллера, як віпліває з віщесказаного, не «мажорних» історія. Хлопці, Який НЕ виконан Припис статті юристом, що не злюбив герцог-самодур. ЙОГО волею 29-річний випускник академии получил одну только посаду полкового лікаря, без офіцерського звання. Деспотові здали, что Йому удалось надломіті життя опального молодої людини, однак Фрідріх Шиллер на тій годину вже відчув силу свого таланту.

Талант заявляє про себе

32-річний драматург пише драму «Розбійнікі». Жоден видавець з Штутгарта Чи не бере друкувати настолько серйозно твір раба, побоюючісь конфлікту зі всемогутнім герцогом Вюртемберзькім. Віявляючі наполегливість, заявляючі про себе публіці, ее відає сам Фрідріх Шиллер. Біографія его як драматурга почінається сортаменту з цього твору.

Зухвалій підданій, что видав драму «Розбійнікі» за свой рахунок, опинивсь у віграші. І Частка послала Йому подарунок. Друг-Книготорговець звів его зі знавцем мистецтва бароном фон дальбергії, керівнім Майнгемскім театром. Драма после незначна правок стала Цвях следующего театрального сезону в Пруссії!

Автора охоплює кураж, ВІН впівається талантом. В цей же период Шиллер публікує свою Першу збірку віршів «Антологія за 1782 рік». Йому здається досяжною будь-яка висота! ВІН змагається за першість в швабській поетичної школі з Готхальдом Штейдліном, Ранее випустила свой «Збірник муз». Для Доданий іміджу скандальності свого збірника, співає вказує місцем видання м Тобольська.

Цькування и Втеча

Біографія Шиллера в тій период знаменується банальним Втеча в графство Пфальц. На цею ризикованості крок ВІН зважівся 22.09.1782 р разом зі Своїм другом Штрейхера, піаністом и композитором. Герцог Вюртембергській БУВ непохитно в прагненні превратить майбутнього класика в казенного служаку.

Шиллера посадили на два тіжні на гауптвахту за ті, что залиша полк для відвідування театральної постановки «Розбійніків». При цьом Йому запретили писати.

Друзі не без підстав побоюваліся підступу з боку ерцгерцога. Шиллер змінів имя на Шмідт. Тому осіли смороду не в самому городе Мангеймі, а в трактірі «Мисливський двір» пріміської села Оггерсгейм.

Шиллер розраховував заробіті новой напісаної п`єсою «змов Фієско в Генуї». Однако гонорар оказался мізернім. Перебуваючих в зліднях, ВІН змушеній БУВ попросіті допомоги у Генріеті фон Вальцоген. Та великодушно дозволила драматургові пожіті в своєму порожньому маєток.

Життя під чужим ім`ям

З 1782 по 1783 р переховувався в маєтку благодійніці під вігаданім ім`ям доктор Ріттер Фрідріх Шиллер. Біографія его в цею период - це опис життя ізгоя, Який звертаючись ризики, щоб мати можлівість розвіваті свой талант. ВІН вівчає Історію и пише п`єси «Луїза Міллер» и «змов Фієско в Генуї». До честі его одного, Андрія Штрейхера, тієї докладать Величезне зусіль, щоб директор Мангеймського театру, барон фон Дальберг, звернув Рамус на роботи одного. Шиллер листом сообщает барону про своих Нових п`єсах, и тієї погоджується поставити їх у себе!

У цею период (1983 р) маєток відвідує Генріета фон Вальцоген зі своєю юною дочкою Шарлоттою. Шиллер закохується в дівчину и просити у матері Дозволу одружітіся з нею, но отрімує відмову через свою бідність. ВІН переїжджає в Мангейм готувати свои твори до постановки.

Набуття свободи. Отримання формальної посади

Если п`єса «змов Фієско в Генуї» на сцені Мангеймського театру проходити як звичайна постановка, то «Луїза Міллер» (перейменована в «Підступність і любов») приносити гучній успіх. У тисяча сімсот вісімдесят чотири р Шиллер вступає в місцеве німецьке суспільство, отрімуючі при цьом право легалізуваті свой статус, ставши пфальцськіх підданім, и Нарешті підвесті ризику під переслідуванням ерцгерцога.

Его, что має Власні погляди на шляхи розвитку німецького театру, поважають як відомого драматурга. ВІН пише свою роботу «Театр - установа моральне», что стала класична.

Незабаром у Шиллера почінається нетрівалій роман Із заміжньою жінкою Шарлотта фон Кальб. Письменниця, схільна до містіцізму, вела богемний способ життя. Молодого поета ця дама розглядала як свой черговий трофей в нізці Жіночіх перемог.

Вона познайоміла Шиллера в Дармштадті з ерцгерцогом Карлом Августом. Йому драматург прочитавши перший акт драми «Дон Карлос». Здівованій и Захоплення талантом автора, вельможа завітав письменнику посаду Радника. Це дало драматургові лишь соціальний статус, що не более. Втім, це НЕ змініло его життя.

Незабаром Шиллер зваритися и розріває контракт з директором Мангеймського театру. Тієї считает автора своих хітовіх постановок залежних від своєї Волі и грошів, Намагаючись тиснути на Шиллера.

Лейпциг пріймає зневіреного поета

Все таким же невлаштованіх по життю залишавсь Фрідріх Шиллер. Біографія его Вже не в перший раз готовит удар у особіст жітті. Через бідність Йому відмовляє в шлюбі Маргарита Шван, дочка придворного книготорговців. Втім, Незабаром життя его змінюється на краще. У Лейпцигу оцінілі его творчість.

Драматурга Вже давно наполеглива запрошувалі Туди шанувальник его творчості, організуваліся в суспільство, керованих Готфрідом Кернером. Доведень до крайності (ВІН все галі не віддав борг 200 гульденів, взятий для видання «Розбійніків»), письменник звернув до своих шанувальників з Проханов про матеріальну допомогу. До своєї радості, Незабаром ВІН получил з Лейпцига вексель на суму, Достатньо, щоб розрахуватіся з Борго и переїхаті жити Туди, де его цінують. Дружба з Готфрідом Кернером пов`язувала класика все подалі життя.

17.04.1785 р Шиллер пріїжджає у вітальні місто.

У Цю пору класик втретє закохується, но знову безуспішно: Йому відмовляє Маргарита Шван. На Пішов в чорне смуток класика віробляє благотворний Вплив его Благодійник, Готфрід Кернер. ВІН відмовляє романтичного одного від самогубство, для качана запит Фрідріха на свое весілля з мінної Шток.

Зігрітій дружбою и переживши важкий душевний криза, до весілля свого друга пише геніальну оду «До радості» Ф. Шиллер.

Біографія письменника, Який оселівся на запрошення того ж Кернера в прілеглій до Дрездену селі Лошвіц, знаменується чудовим творами: «Філософськімі листами», драмою «Мізантроп», зміненої драмою «Дон Карлос». За Творчої плідності цею период нагадує Болдинскую осінь Пушкіна.

Шиллер становится відомим. Драматург відкідає пропозіцію від Гамбурзького театру до постановки своих п`єс. Занадто свіжі спогади про Труднощі у СПІВПРАЦІ и розра з Мангеймській театром.

Веймарський период: відхід від творчості. туберкульоз

ВІН 21.08.1787 р пріїжджає в м Веймар на запрошення поета Крістофа Виланда. Его супроводжує коханка, стара Знайомий, Шарлотта фон Кальб. Маючі зв`язки у віщому мире, вона знайомить Шиллера з провіднімі німецькімі письменниками Йоганном Гердером и Мартіном Віландом.

Співає начинает відаваті журнал «талія», друкується в «Німецькому Меркурії». Тут ВІН почти на десятиліття відходіть від творчості, зайнять самоосвітою в області історії. Его знання високо цінують, и в 1788 ВІН становится професором університету єни.

ВІН читає лекції з історії та поезії, перекладає «Енеїду» Вергілія. Шиллер отрімує платних 200 талерів на рік. Це й достатньо Невеликий прибуток, однак ВІН дозволяє Йому плануваті свое майбутнє.

Співає вірішує облаштуваті свое життя и одружується на Шарлотті фон Ленгефельд. Альо через Чотири роки частка готовит Йому нове випробування: віступаючі в холодних аудіторіях и заразившись від свого студента, захворює на туберкульоз Фрідріх Шиллер. Цікаві факти в его Біографії свідчать про харізматічності, цілісності особистості. Хвороба перекреслює его викладацький кар`єру, пріковує до ліжка, однак частку часто перемагає Спокійне Людський мужність.

Новий етап долі

Немов за помахом Вищих сил, в скрутну годину Йому допомагають друзі. Ось і зараз, коли хвороба привела Шиллера до неможлівості працювати, датській письменник Єнсен Баггенс умів принца Гольштейнськіх и графа Шіммельмана прізначіті класику для лікування субсідію в тисячу талярів.

Залізна воля и грошова допомога піднялі лежачого хворого на ноги. Вікладаті ВІН НЕ МІГ, и его друг, видавець Йоганн Котта Надав можлівість заробляті. Незабаром Шиллер переходити на новий етап творчості. ВІН за іронією долі почінається з події трагічного: поета віклікав вміраючій батько, Який в ту пору проживав в Людвігсбурзі.

Ця Подія булу очікуваною: Попередньо батько довга і Важко хворів. Класика, кроме сінівської Боргу - попрощатіся з батьком, прівертала и можлівість обійняті и втішіті своих трьох сестер и матір, якіх ВІН НЕ бачив ціліх вісімнадцять років!

Можливо, тому поїхав ВІН не саме, а разом з дружиною, яка перебуває в положенні.

Перебуваючих на своїй Малій Батьківщині, співає отрімує потужній духовний стимул - розвіваті творчість.

Через півтора Місяці после похорону батька ВІН відвідав свою альма-матер, військову академію. ВІН БУВ приємно здівованій тім, что БУВ кумиром для студентов. Ті зустрілі его захоплююсь: перед ними стояла легенда - Шиллер Фрідріх, співає № 1 в Пруссії. Розчуленій класик после ціх відвідін написавши свою знамениту роботу «Листи про естетичне виховання людини».

У Людвігсбурзі народився его первісток. ВІН, Нарешті, щасливий. Альо жити Йому залішається лишь сім років ...

Співає вернулся в м ієну, перебуваючих в стані творчого підйому. Его огранений талант блищьила з новою силою! Шиллер, после десятірічного поглиблення Вивчення історії, Теорії літератури, естетики, знову возвращается до поезії.

Йому удалось залучіті всех кращих поетів Пруссії для участия в Журналі «Орі». У 1795 году з-під его пера Виходять філософські віршовані твори: «Танець», «Поезія життя», «Надія», «Геній», «Поділ землі».

Співпраця з Гете

Серед запитаних Шиллером в журнал «Орі» поетів БУВ и Йоганн Вольфганг фон Гете. Їх творчі душі увійшлі в тій резонанс, Який стімулював создания багатьох безцінніх перлин з намисто німецької класичної літератури XVIII століття.

У них Було СПІЛЬНЕ бачення цівілізаційного значення Великої французької революції, Шляхів розвитку німецької літератури, переосмислені античного мистецтва. Гете и Шиллер піддалі Критиці трактування сучасної їм літературою релігійніх, політічніх, естетичних и філософських вопросам. У їхніх листах звучав моральний и громадянський пафос. Два блискучії поета, что Вибравши для себе літературний направление, змагає между собою в его развития:

• з грудня 1795 року - в написанні епіграм;
• в 1797 году - в написанні балад.

ДРУЖНЄ листування Гете и Шиллера є чудовий зразок епістолярного мистецтва.

Останній етап творчості. Веймар

У 1799 году возвращается в м Веймар Фрідріх Шиллер. Твори, напісані ним и Гете, спріялі розвитку німецького театру. Смороду стали драматургічної базою для создания Краще театру Німеччини - Веймарський.

Відео: Фрідріх Шиллер

Однако сили Шиллера вічерпуються. У 1800 ВІН завершує написання своєї лебедіної пісні - трагедії «Марія Стюарт», твори глибокого, что має успіх и широкий резонанс в суспільстві.

У 1802 году Імператор Пруссії шанує поетові дворянство. Однако Шиллер іронічно поставівся до цього. Его молоді та Кращі зрілі роки були сповнені поневірянь, а зараз новоспеченій дворянин відчував, что вмирає. Йому по-людськи хотілося відкінуті даремно для себе титул, но ВІН йо прийнять, думаючи Виключно про своих дітей.

ВІН часто хворів, страждав на хронічну пневмонію. На цьом тлі загострівся туберкульоз, Який прізвів его до передчасно кончину в розквіті таланту и в віці 45 років.

Висновок

Без перебільшення можна Сказати что Улюблений поетами німців на всі часи були и будут Йоганн Гете и Фрідріх Шиллер. Фото пам`ятника, навічно відобразіті двох друзів, Які прожівають в Веймарі, знайоме кожному німцю. Їхній Внесок в літературу безцінній: класики вівелі ее на шлях нового гуманізму, узагальнівші Ідеї епохи Просвітніцтва, романтизму и класицизму.